Українці змінюють роботу кожні 2-3 роки, – дослідження

Українці не схильні часто змінювати роботу. Оптимальним, на думку офісних співробітників, є варіант зміни роботи один раз у три-чотири роки зі збільшенням зарплати або кар’єрним зростанням. Однак роботу в більшості випадків доводиться змінювати частіше: раз у два-три роки. Такі дані були отримані в результаті опитування Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Офісні співробітники переходять із компанії в компанію раз у 2–3 роки. Ті, хто лише починає працювати, у середньому змінили одне місце роботи або поки що не змінювали роботу взагалі. Спеціалісти з досвідом 3–6 років швидше за все змінювали роботу один чи два рази, а ті, хто на ринку праці 6–10 років, –2–3 рази. Претенденти з досвідом від 10 років змінили максимум 5 робіт.

Більшість респондентів найвиграшнішими для кар’єри вважають дві стратегії. Перша: зміна роботи кожних 3–5 років і тільки з поліпшенням умов роботи. Цю стратегію вибрали 55 % опитаних. Другою успішною схемою вважають поступове зростання в межах однієї компанії – такий розвиток кар’єри обрали чверть опитаних. Занадто часта зміна роботи (кожних півроку, щороку) чи навпаки тривала робота в одній компанії приваблює значно меншу кількість офісних співробітників.

Найбільшими прихильниками швидких змін виявилися ті, хто тільки починає кар’єру (14 %), а прихильниками стабільної роботи – респонденти з досвідом роботи понад 10 років.

Більшість роботодавців спокійно ставляться до претендентів, які часто змінюють роботу. Лише 20% респондентів змушені регулярно пояснювати цю ситуацію на співбесідах. Ще у 20% випадків таке питання виникало лише тоді, коли претендент на роботу дійсно мало працював на попередніх роботах або мало місце спірне звільнення. Решта 60 % роботодавців насамперед зацікавлені в професійних навиках кандидата, а не в причинах його попередніх звільнень.

Найпопулярніша причина пошуку нового місця роботи – відсутність кар’єрних перспектив. Саме це й стало причиною звільнення 40% опитаних офісних працівників. На другому місці – низька зарплата і неможливість її підвищення. А ось конфлікти, нерозуміння і стрес на робочому місці до звільнення призводять вкрай рідко, хоча й спричиняють погіршення самопочуття офісних працівників.

Більше за інших про своє професійне зростання турбуються кандидати середнього віку, які працюють уже 6–10 років. Більше ніж половина (52 %) офісних працівників з цієї групи хоча б раз звільнялися з причин відсутності перспектив кар’єрного зростання. Також більше за інших досвідчені претенденти в розцвіті кар’єри занепокоєні, якщо немає можливостей для зростання зарплати (44 % проти середнього показника 36 %).

Для досвідчених працівників після 40 років вирішальним фактором для звільнення частіше, ніж у інших, стає невиплата зарплати і порушення фінансових зобов’язань (30 порівняно з 4 середнім показником 21 %). Бажання змінити професійну сферу притаманне переважно молодим спеціалістам із досвідом роботи 3–6 років (25 % проти середніх 17 %).

У цілому тенденція на ринку праці позитивна: зміна роботи в більшості випадків супроводжується підвищенням зарплати. Дві третини кандидатів при зміні роботи змогли поліпшити своє матеріальне становище, чверть – отримали нову роботу з тим же окладом, але з можливістю професійного зростання. Кожен десятий офісний працівник переходить на нове місце на аналогічну посаду і ті самі гроші. І лише 4 % часто доводилося приставати на пропозицію з гіршими фінансовими умовами, ніж на попередній роботі.

Що вища позиція, то більше у претендента шансів знайти роботу з підвищенням зарплати. Так, у лінійних спеціалістів при зміні місця роботи зарплата зростає в 60 % випадків, у менеджерів середньої ланки – у 72 %, а ось у керівників – у 76 %.

Аналогічна тенденція простежується в розрізі кар’єрного зростання. Незважаючи на кризу останніх років, переважній більшості офісних працівників вдається або отримати роботу з кар’єрним зростанням відразу (51 %), або в перспективі (25 %). П’ята частина опитаних, шукаючи роботу востаннє, перейшла на аналогічну посаду. І лише 4 % погодилися на пониження. У цьому випадку закономірність «топ-менеджеру легше отримати підвищення» має ще вираженіший характер. Так, змінити роботу з підвищенням чи хоча би з беззаперечною перспективою розширення повноважень вдалося лише для 67 % лінійних спеціалістів, серед менеджерів середньої ланки це вже 82 % респондентів, а серед ТОП-працівників такий показник – 88 %.

Загалом українці спокійно ставляться до зміни роботи. Для більше ніж половини опитаних це нормальне явище (55 %). Значна частина респондентів (35%) вважає, що пошук нової роботи – це вимушений захід, і в таких випадках стресу не уникнути. А ось радість від майбутніх змін відчувають тільки 11 % респондентів.

За оцінками 59% офісних працівників, для того, щоб не «зіпсувати резюме», роботу слід змінювати не частіше ніж раз у 3–4 роки. Майже чверть опитаних (23 %) вважають, що зміна роботи кожних півроку або щороку не зіпсує біографію. Майже стільки ж упевнені, що частота зміни роботи не має значення, а важливий професійний рівень претендента.

Довідка

Дані були отримані в результаті опитування зареєстрованих користувачів сайту hh.ua. В опитуванні брали участь 5988 респонденти з різних регіонів України.