УПЦ (МП) представила свою версію «Львівського собору» 1946 року

В Українській православній церкві Московського патріархату намагаються переконати, що під час так званого Львівського собору 1946 року, який в Українській греко-католицькій церкві не визнають, частина греко-католицького духовенства Західної України добровільно перейшла у православну віру. Про це йдеться у коментарі Відділу зовнішніх зв’язків УПЦ (МП) з-приводу 70-ї річниці так званого «Львівського собору».

 «8-10 березня 2016 року виповнюється 70 років Львівському собору, який прийняв рішення про скасування Берестейської унії 1596 року та повернення греко-католиків Західної України до складу (на той час) Руської Православної Церкви. Тоді частина уніатського духовенства та вірян щиро повернулася до православної віри. Підтвердженням цьому є не лише історичні документи, зокрема щодо діяльності протопресвітера Гавриїла Костельника, який задовго до Львівського собору симпатизував Православ’ю, але й той факт, що на сьогодні у Галичині діє близько 900 православних парафій, які навіть після легалізації УГКЦ не захотіли повертатися до уніатства. Однак, слід визнати і той факт, що частина уніатського духовенства і вірян не прийняли рішень Львівського собору. В 1990 році розпочалося відродження УГКЦ, яка вийшла зі свого підпілля із злобою та вираженою антиправославною агресією», – йдеться у коментарі.

Проте головним приводом ліквідації УГКЦ в СРСР, як стверджують в УПЦ (МП), стала «відкрита співпраця цієї релігійної конфесії з німецько-фашистськими окупаційними військами та їх поплічниками на території Західної України».

«Сьогодні в інформаційному полі існують намагання очорнити діяння Львівського собору 1946 року, який часто представляється виключно акцією атеїстичного режиму по знищенню греко-католиків в Галичині за допомогою православних. Однак, не можна давати оцінку діянням собору на основі лише фактів гонінь на греко-католиків, не згадуючи про страждання Православної Церкви від радянської влади, численні катування православних священнослужителів та безлічі вірян. Не можна надавати оцінку собору, не згадуючи й десятилітні страждання православного населення України від уніатської політики, починаючи з часу Берестейської унії 1596 року. Окрім того, головним приводом для ліквідації УГКЦ каральними органами Радянського Союзу була відкрита співпраця цієї релігійної конфесії з німецько-фашистськими окупаційними військами та їх поплічниками на території Західної України», – сказано у коментарі.

Як інформував ZAXID.NET, 5 березня Папа Римський Франциск провів зустріч із членами синоду Української греко-католицької церкви на чолі з предстоятелем Блаженнішим Святославом.

Як пояснив глава УГКЦ Святослав, синод в Римі і зустріч із Папою були заплановані «у контексті згадування сумної річниці 70-річчя Львівського псевдособору 1946 року, щоб засвідчити єдність УГКЦ з наступником святого Петра».

Зазначимо, оскільки жодного єпископа УГКЦ на Львівському соборі не було, згодом його визнали неканонічним зібранням.