Уроки дощу 10 липня 2025 року

Перш за все варто сказати, що дощ був в прямому сенсі безпрецедентний, 112 мм станом на 10 ранку. В мережі можна знайти згадки, що рекордною була злива у Львові в 1966 році, 87 мм опадів. На жаль, більше жодної інформації. Тож хотілося б занотувати основні спостереження принаймні цього разу.

Нещодавно завдяки співпраці між містами Львів та данським містом Орхус, ми отримали доступ до користування моделлю для прогнозування опадів, розроблену данською компанією SCALGO. Тож тепер ми можемо розрахувати площу водозбору, відсоток території, покритої кронами дерев, забудовою, травниками і оранкою. І навіть прогнозувати місця затоплень.

Дослідила дані основних місць затоплень і порівняла їх з локаціями, де затоплення очікувалися, але не відбулися. В рамках моделювання сильних дощів десятиліттями, я і мої колеги концентрували увагу на долині річки Полтва. Адже вона на території міста повністю заховані в загально сплавні каналізаційні колектори і закінчується Каналізаційними очисними спорудами (КОС) Львова. Здавалося б, саме вони мають тонути першими.

Зеленим кольором програма показує площу водозбору, тобто територію, що знаходиться вище від заданої точки. У цьому випадку – КОС. А синіми лініями позначені місця збору води на рельєфі. Звісно, вони здебільшого повторюють річища рік і потічків, але на території міста такі русла переважно заховані під землю в мережах загальносплавної або якщо повезе дощової каналізації.

Долина Полтви перед КОС

Проаналізувала основні місця вчорашніх затоплень, іноді розділяла на окремі рукави, наприклад окремо три притоки Зубри: з парку Івана Павла ІІ, з боку вул.Вернадського (проєктованої) та з боку Боднарівки.

Оскільки якщо дощ тривав понад 15 годин, ми не можемо сказати, що якась частина міста отримала опадів істотно більше ніж інша, варто було передбачити, що затоплення мали б відповідати поверхні водозбору. Тобто теоретично найбільше мала б бути затоплена долина річки Полтва перед очисними спорудами, трохи менше Річка Вишенька, а далі Зубра. Але результати є інші. Що ж могло вплинути? В мережі можна було прочитати багато нарікань на «нехтують будівельними нормами» або «нульової пропускної здатності колекторів».

Що ми бачимо чітко – це те, що чим більшим є відсоток покриття кронами дерев території, тим меншими є небажані наслідки сильних дощів. І травники, на жаль, працюють менш ефективно, ніж дерева. А чим більша площа забудови, як правило, тим гірші ці показники. Тож бережіть великі дерева. І лише в другу чергу садіть нові, які матимуть умови стати великими.

Другим цікавим аспектом є відповідь на питання «А куди зібрана вода мала б подітися?». І це нібито елементарне питання, переважно ігнорується людством, що прагне максимально використовувати землю довкола річок. Я б хотіла, щоб згадали забуте прекрасне українське слово «заплава». Заплава – це історично місця, де люди не селилися, бо річки використовували ці землі щоб розливатись. Проте у всьому світі часто вирішували, що можна спрямити русло, можна його поглибити, а можна ще підсипати береги, щоб вони стали вищими і там загосподарювати. І коли туди звично приходить з неба велика вода, вона завжди знаходить собі вихід.

Яскравим прикладом якраз є село Зубра, де історично була заплава, навіть з озером. Тож коли в річки крадуть її заплаву, річка виходить з берегів і забирає майно, а іноді життя. Тобто купуючи земельну ділянку біля річки зовсім близько до міста, поцікавтеся на старих картах, чи були там будинки коли-небудь. Якщо ні, то, мабуть люди щось знали.

Села Скнилів, Зимна Вода і Рудно теж мали свої великі заплави. А затоплені будинки на Трускавецькій взагалі стоять на місці, де було русло невеличкого потоку.

Як це мало б виглядати? Класика – заплава перед населеним пунктом і заплава після, якщо заплава в населеному пунктів вже забудована.

Ми знаємо, шо річка Вишенька вийшла з берегів значно менше і значно пізніше. Бережімо болота і торфовища, що я можу сказати!

Третій аспект – дощова каналізація. Це звучить парадоксально, але загальносплавна каналізація (басейн Полтви) справилася краще, ніж спеціально збудована дощова каналізація (басейн Зубри і Вишеньки). Що означає «справилася» – то ще окреме питання, але що ми можемо сказати точно, дощова каналізація є 100% вимогою наявних будівельних норм, без всяких там дощових садків, відкритих канав, відкриття потічків, зелених дахів, ретенційних ставів. Тобто слідування наявним будівельним нормам не дає нічого хорошого для мешканців нижчих за течією населених пунктів. Але мусимо це змінювати, це вимога часу і зміни клімату.

Титульне фото Романа Балука

Оригінал