Уряд під прикриттям війни готує схему для безперешкодних рубок лісу

Кабінет міністрів планує розглянути постанову, яка дозволить проводити суцільні санітарні рубки лісу за спрощеною процедурою під час війни. Документ пропонує скасувати оцінку впливу на довкілля – перевірку, яка досі стримувала безконтрольні вирубки, зокрема в Карпатах.

У середу, 7 січня, громадська ініціатива «Голка» повідомила, що на одному з найближчих засідань уряд має розглянути проєкт постанови, який змінює правила санітарних рубок лісу в умовах воєнного стану. Якщо документ ухвалять, ліс можна буде вирубувати без оцінки впливу на довкілля.

Йдеться про скасування оцінки впливу на довкілля (ОВД) – механізму, який досі слугував основним запобіжником від знищення здорових лісів під виглядом «хворих». Також вона передбачає підготовку звіту і публічне обговорення, щоб люди могли побачити документи і перевірити, чи рішення обґрунтоване.

Саме ця процедура, за словами екологів, була останнім запобіжником, який не дозволяв рубати здоровий ліс під виглядом санітарних рубок, особливо в Карпатах.

Спробу скасувати оцінку впливу на довкілля вже робили у 2024 році. Тоді у Верховній Раді розглядали законопроєкт №9516, який подали народні депутати від «Слуги народу» Олександр Матусевич та Ігор Фріс. Парламент цей законопроєкт не підтримав.

Європейська комісія та Європейський парламент раніше прямо заявляли, що оцінку впливу на довкілля потрібно зберегти. Вони наголошували, що це важливий запобіжник проти знищення лісів і корупційних ризиків.

Попри позицію парламенту і європейських партнерів, у новому році ініціатори вирішили просувати це рішення не через Верховну Раду, а через Кабінет міністрів. Подібну схему вже використовували раніше, зокрема під час спроби провести містобудівну реформу №5655.

Проєкт постанови підготувало Міністерство економіки, яке після об’єднання міністерств взяло на себе і питання довкілля. Документ готують до розгляду без публічного обговорення і навіть без оприлюднення.

У постанові пропонують скасувати оцінку впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок. Також пропонують прибрати правило, яке вимагало зменшувати обсяги планових рубок, якщо проводять багато санітарних.

Національне агентство з питань запобігання корупції раніше зазначало, що саме санітарні рубки є одним із найбільших корупційних ризиків у лісовій галузі.

Знімок екрану з проєкту урядової постанови, який вдалося отримати «Голці»

Щоб провести постанову за скороченою процедурою, її вирішили прив’язати до ліквідації наслідків війни. У тексті зазначено, що зміни поширюються «у тому числі» на ліси, пошкоджені внаслідок агресії росії.

Однак таке формулювання не обмежує дію постанови лише цими територіями. Це означає, що спрощені правила можуть застосувати по всій Україні, а не тільки там, де ліси справді постраждали від бойових дій.

Найбільше це може вдарити по Карпатах. У регіоні діють обмеження на планові рубки, тому лісівники здебільшого проводять санітарні. У разі скасування оцінки впливу на довкілля обсяги таких рубок можуть зрости без належного контролю.

Водночас у Карпатах уже фіксують грубі порушення під час будівництва вітряків у високогір’ї, а полонинам загрожує забудова.

Народна депутатка від «Слуги народу», членкиня екологічного комітету Юлія Овчинникова наголошує, що Верховна Рада вже чітко висловила свою позицію. За її словами, парламент відхилив законопроєкт про скасування оцінки впливу на довкілля ще на етапі першого читання.

Вона зазначає, що уряд фактично намагається підмінити парламент, ухвалюючи рішення у формі постанови. За її словами, це суперечить законодавству, адже лише закон може визначати, яка діяльність має проходити оцінку впливу на довкілля.

Депутатка також наголошує, що скасування оцінки позбавить громадян можливості контролювати процес. Адже без цієї процедури не буде звітів і публічних обговорень, де люди могли перевірити, чи справді ліси хворі і потребують суцільних санітарних рубок.

Окрім загроз для природи, за словами Овчинникової, ухвалення постанови може зашкодити міжнародній репутації України, оскільки суперечить позиції європейських партнерів.

Після ліквідації Міністерства довкілля в уряді більше немає окремої установи, яка могла б системно захищати екологічні інтереси. Під час антикорупційної спецоперації «Мідас» стало відомо, що об’єднання міністерств було частиною певної схеми.

Після оприлюднення так званих «плівок Міндіча» близько 130 громадських організацій звернулися з вимогою відновити роботу Міністерства довкілля. Проте уряд і Верховна Рада цю вимогу досі ігнорують.

Громадська ініціатива «Голка» зверталася по коментар до першого заступника міністра економіки Тараса Висоцького, однак він ситуацію наразі не коментує.