Ужгородці більше довіряють сусідам, аніж Тимошенко чи Ющенку, - дані соцопитування

Ужгородці не довіряють владі - ані місцевій, ані центральній. Згідно з результатами соціологічного опитування городян, яке проводилось Карпатським центром полінгових досліджень, Президенту Віктору Ющенкові довіряють 2,4% ужгородців, рівень довіри прем'єр-міністру Юлії Тимошенко - 4,8%, міському голові Сергію Ратушняку довіряють 2,4% опитаних. Дослідження було проведено в період з 23 по 26 грудня 2008 та для контролю з 28 по 30 січня 2009 року, - про це повідомив кореспондент ZAXID.NET.

Депутатам Ужгородської міськради свою довіру висловили 4,8% респондентів, суду - 1,2%, міліції -1,2%. Найменше ужгородці довіряють банкам - 0,6%.

Натомість, як показали результати опитування, зріс рівень довіри громадян до сім'ї - 63%, товаришів - 20,2%, і навіть сусідів - 17,4%. Такі результати свідчать, що зростає бажання гуртування навколо тих, кому довіряєш, - констатували експерти Центру.

Абсолютна більшість громадян (65%) вважають, що вони жодним чином не можуть вплинути на рішення влади будь-якого рівня. Причому упевненість в можливості подібного впливу зменшується із збільшенням рівня органів влади, тобто на рішення Президента, парламенту і уряду люди практично не сподіваються вплинути, тоді як вплинути на рішення місцевої влади у населення невелика надія, але є, зазначають експерти Центру.

Як з'ясувалося, більшість респондентів (77%), відзначили явне погіршення свого життя за останній рік. 73% опитаних респондентів упевнені в погіршенні в цілому життя країни за останній рік .

Експерти Центру також зауважили, що рівень громадської активності населення досить низький. Більшість жителів міста не є членами яких-небудь громадських організацій і протягом останніх півроку не робили жодних кроків, щоб публічно висловити свою думку з тієї або іншої проблеми. 68% опитаних намагаються свої проблеми вирішити самостійно або за допомогою близьких людей. Щодо ж рівня очікування, то свої сподівання громадяни покладають лише на власні сили.

Дослідження громадської думки проводилося по декількох рівнях: рівень оптимізму, рівень довіри, рівень впливу на рішення влади, рівень участі в політичному житті держави і рівень очікування.