В Інституті національної пам’яті Польщі розповіли про знахідки на цвинтарі в Грушовичах
Згідно з даними польських дослідників, поховані на місці знесеного пам'ятника УПА найімовірніше не є упівцями
Польський Інститут національної пам’яті (ІНП) представив результати розкопок на муніципальному кладовищі в Грушовичах поблизу Перемишля, що тривали впродовж 24-26 травня.
Як пише газета Об’єднання українців у Польщі «Наше слово», згідно з даними проведених археологічної та судово-медичної експертизи Управлінням з пошуку та ідентифікації (УПІ) польського ІНП, поховані на цвинтарі у Грушовичах на місці українського пам’ятника воїнам Української повстанської армії (УПА) є звичайними тодішніми мешканцями Грушович, а не воїнами УПА. Про це на прес-конференції заявив віце-президент ІНП та в.о. директора УПІ проф. Кшиштоф Швагжик. Також на ній були присутні заступниця директора УПІ, адвокатка Анна Селаг, і керівник відділу пошуку УПІ Томаш Борковський.
Зазначається, що під час розкопок було віднайдено людські рештки в трунах і без трун, серед яких також знайдено польські монети з міжвоєнного періоду, ґудзик з німецького чоловічого одягу, який могли носити, зокрема, члени УПА. Серед решток був розколотий череп із діркою, що могло свідчити про вбивство цієї особи від кулі.
Загалом було відкрито 31 поховання, але дослідження проведено на 16-ти з них, тому що, як заявив віце-голова ІНП, на цвинтарі можна було б відкрити багато поховань, і немає потреби досліджувати решту (крім області пам’ятника).
Щодо знайдених в захованнях польських монет, то ІНП вважає, що вони там опинилися тому, що в ті роки звичаєм мешканців Грушовичів було вкладати померлим монети до кишень або в долоні.
Скелет людини, що його було знайдено під час розкопок, фото Інститут національної пам’яті Польщі
Що ж стосується черепа з отвором, то експерти ІНП Польщі вважають, що дірка на чолі є результатом смертельного удару, а не пострілу з вогнепальної зброї. Те, що довкола отвору відсутні тріщини та при людських рештках було знайдено водійські окуляри, дозволяє припускати, що особа померла трагічною смертю у результаті автокатастрофи, стверджує професор Кшиштоф Швагжик.
Він заявив, що українській стороні під час археологічних досліджень надали доступ до них і запропонували взяти зразки людських решток на експертизу, та, за його словами, українська сторона відмовилася.
Водночас член української делегації, співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд заявив, що українську сторону запрошували на розкопки лише в статусі спостерігачів.
«Відбір зразків проводиться за певною технологією, для якої потрібно мати обладнання. Оскільки заздалегідь нам повідомили про можливість лише спостерігати й фотографувати, до української делегації професійних судмедекспертів не включали. Пропозицію взяти зразки ми отримали щойно завершилася ексгумація. Але за таких умов брати їх було б непрофесійно», – розповів Павло Подобєд в інтерв’ю «Історичній правді».
Професор Швагжик зазначив, що ІНП подало офіційне звернення українській стороні на дозвіл розкопок у десяти пунктах на території України, зокрема на території Волинської та Львівської області (Львів та Гута-Пеняцька).
У свою чергу, Святослав Шеремета, секретар державної комісії з питань увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, який очолив групу експертів з України, упевнений, що серед поховань є щонайменше три поховання воїнів УПА.
Як писав ZAXID.NET, пам’ятник на кладовищі в Грушовичах був зведений 1994 року. Його побудували у формі воріт, половини яких об'єднано у верхній частині металевим гербом України. На дошках був напис «Героям УПА. Слава борцям за волю України». Три роки тому з пам’ятника знято таблиці присвячені УПА. В останні роки пам’ятник неодноразово нищили і паплюжили.
26 квітня 2017 року відповідно до рішення війта ґміни Стубно, на території якої розташоване село Грушовичі, пам’ятник було демонтовано