Некоронований король: князь Василь-Костянтин Острозький і його спадщина

У лютому минає 500 років від народження князя Василя-Костянтина Острозького (1526–1608) – однієї з найпотужніших постатей України XVI століття. Він заснував перший вищий навчальний заклад в межах України, розвивав книгодрукування, дбав про розвиток культури. Точної дати його народження не збереглося, але дослідники вважають, що він народився і помер у лютому. Впродовж місяця краєзнавці та історики розповідають про нього цікаві факти.

Спадкоємець великого роду

Рід Острозьких був одним із найвпливовіших у XV–XVII століттях. Батько князя, Костянтин Іванович Острозький, переміг у битві під Оршею 1514 року. Його син Василь-Костянтин був змушений третину життя відстоювати родові володіння.

Як розповіли в Музеї історії Острозької академії, з 15 років він судився за Острог та інші маєтності, але остаточно заволодів ними лише 1574 року, після 33 років боротьби. Паралельно точилася війна за спадщину його дружини Софії Тарновської, доньки Яна Тарновського – засновника Тернополя. Після смерті тестя й швагра князь фактично силою утвердився в Тарнівщині, витримавши судові процеси, збройні наїзди й захоплення замків. Ця боротьба коштувала йому особистого щастя: 1570 року під час пологів дружина Софія померла. Князь більше не одружувався.

Картина Ганни Фурс «Князь Василь-Костянтин Острозький», 2014

Оборонець південного прикордоння і найзаможніший землевласник

Науковий співробітник Музею історії Острозької академії Богдан Новак наголошує, що у 24 роки за успішну відсіч татарського нападу Василь-Костянтин отримав володимирське староство та став маршалком Волинської землі – фактично головним військовим керівником регіону. З 1559 року – він вже київський воєвода і сенатор Речі Посполитої. Майже пів століття князь відповідав за оборону південного прикордоння.

Він володів численними маєтками: за актом поділу 1603 року, Василю-Костянтину належали 57 міст, 857 сіл, 111 фільварків. Загалом це майже тисяча поселень, значна частина яких перебувала під постійною загрозою татарських нападів. Князь укріплював замки, засновував нові міста (наприклад, Старокостянтинів), утримував приватне військо, відбудовував спустошені землі.

Василь-Костянтин Острозький. Автор Юрій Нікітін

Він воював і з Московією: 1579 року, під час кампанії Стефана Баторія, його загони спустошили Сіверщину, яка тоді належала московському царю. А в 1590-му, коли козаки самовільно спалили Вороніж, не поспішав карати винних.

Сучасники називали його ощадливим, навіть скупим. Але там, де йшлося про віру й культуру, він був щедрим без міри.

Засновник першого вишу в Україні

1576 року князь Василь-Костянтин Острозький заснував Острозьку академію – перший вищий навчальний заклад на українських землях. Тут викладали грецькі й українські вчені, формувалася православна інтелігенція.

Саме там 1581 року вийшла Острозька Біблія – перше повне друковане видання церковнослов’янською мовою. Князь був противником Берестейської унії 1596 року, ставши символом оборони православ’я. Його підтримували міщани, духовенство, козацтво.

Острозька Біблія (фото з Вікіпедії)

Лавра і втрачений скарб

Рід Острозьких тісно пов’язаний із Києво-Печерською лаврою. Василь-Костянтин встановив в Успенському соборі надгробок своєму батьку Костянтину Івановичу. Пам’ятка проіснувала понад три століття, але була знищена під час Другої світової війни.

1898 року в Лаврі знайшли скарб срібла й золота вагою близько 300 кг. Деревʼяну діжку зі скарбом виявили у закладеній ніші на хорах біля лівого вівтаря. Серед монет була золота медаль із портретом Василя-Костянтина. Портрет на медалі відрізняється від звичних зображень: там немає ідеалізації. Його вважають найбільш імовірним виглядом князя. Згодом її передали до імператорського Ермітажу в Санкт-Петербурзі, де вона зберігається й нині.

Золота медаль із рельєфним зображенням князя Василя-Костянтина Острозького (фото музею історії Острозької академії)

Князь Василь-Костянтин Острозький був набожною людиною. Він спонсорував будівництво та діяльність храмів і монастирів, друкував праці Отців Церкви та Святого Письма. В одній із передмов до цього видання вміщена молитва від імені Василя-Костянтина. Церква вшановує благовірного князя Василя-Костянтина Острозького 13 лютого. У 2008 році Помісний Собор УПЦ КП канонізував і приєднав до лику святих «благовірного князя з благочестивого і побожного православного роду Острозьких».

У Києво-Печерській лаврі наголошують: «На відміну від свого батька, який здобув славу на полі бою, Василь-Костянтин обрав інший шлях. Хоча він успадкував родові володіння і титули, його цікавили зовсім інші справи – наука, релігія та культура. Саме його називали “некоронованим королем України”».

Віднайдений документ із печаткою князя

У 2025 році Рівненський обласний краєзнавчий музей уперше представив судовий витяг 1585 року з печаткою Костянтина Костянтиновича Острозького, сина князя. Найстарішим документом родини є грамота 1518 року з іменем батька Костянтина Івановича.

Документ Острозьких 1585 року у Рівненському музеї

Копія боргової розписки 1570 року свідчить, що князь позичив у дружини 2400 кіп литовських грошей «для державних справ», із чітко прописаними умовами повернення. Ці деталі підкреслюють фінансову дисципліну й родинні домовленості.

Завдяки збереженим документам ми знаємо Василя-Костянтина Острозького не як «лицаря з легенд», а конкретного стратега зі своїм баченням політики, господарки і культури. Князь зумів не лише втримати спадщину роду, але й примножити її і створити інтелектуальний простір для розвитку нації.