Вчені Львівської політехніки розробили унікальний датчик для нафтових свердловин
Вчені Національного університету «Львівська політехніка» розробили і підготували до випуску унікальний мікроелектронний датчик для нафтогазових свердловин. В пакеті з розробками сімох інших провідних університетів та наукових установ НАН України, які ведуть дослідження в цій галузі, роботу львів’ян висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2010 року.
Про це ZAXID.NET повідомила прес-служба Національного університету «Львівська політехніка».
Лабораторія сенсорної електроніки науково-дослідного центру «Кристал» при кафедрі напівпровідникової електроніки Львівської політехніки – єдина в Україні установа, яка розробила технологію вирощування напівпровідникових ниткоподібних кристалів (НК) і структур кремній-на-ізоляторі та створила на їхній основі сенсори фізичних величин. Сьогодні, стверджують науковці, НК кремнію, германію та їх твердих розчинів виявились ідеальними для виготовлення високочутливих і швидкодіючих приладів вимірювання тиску, деформацій, прискорень, зусиль, переміщень, різниці температур, вологості, параметрів атмосфери тощо. Їм властиві унікальні механічні характеристики, а також вони здатні працювати в різноманітних амплітудно-частотних і температурних режимах. Остання розробка львівських політехніків – первинний перетворювач тиску і температури для геологорозвідувальних та бурових робіт. Він входить в комплектацію глибинного приладу діагностування обсадних колон в нафтогазових свердловинах.
– Принцип дії сенсора тиску базується на використанні п’єзорезистивного ефекту напівпровідника (кремнію), – розповідає автор розробки професор, доктор технічних наук, завідувач кафедрою напівпровідникової електроніки Анатолій Дружинін. – У датчиках використовуються резистори з високим коефіцієнтом тензочутливості, що робить їх значно ефективнішими порівняно з приладами, де використовуються фольгові або плівкові тензорезистори.
На фоні громізкого бурильного устаткування львівський мікроелектронний сенсор має справді мініатюрні розміри – всього 42 х 93 мм., живиться від напруги + 5 В, може працювати при температурі від 0 до +125 оС і вимірювати тиск в діапазоні від 0 до 100 М Па. Польові випробування датчика на нафтогазоносних полях Полтавщини показали його високу точність і здатність вимірювати як статичні, так й динамічні тиски в широкому амплітудно-частотному діапазоні.
Це та інші досягнення українських вчених в галузі сенсорної електроніки узагальнено у фундаментальній науково-прикладній праці під назвою «Створення мікроелектронних датчиків нового покоління для інтелектуальних систем». Вона охоплює матеріали понад 400 наукових публікацій, вміщених, зокрема, у провідних міжнародних виданнях з високим імпакт-фактором. Цю роботу, окремі частини якої підтримані міжнародними грантами за програмами INTAS, INCO-COPERNICUS, Сьомою рамковою програмою ЄС, висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2010 року Одеським національним університетом ім. І. І. Мечникова.