Відкриймо на хвилину вікна на схід у день президентських виборів в Україні, - пропонує полякам люблінський публіцист і філософ, редактор відділу з Інтернет-щомісячника «Культура Ентер» Павел Лауфер, який спостерігає і коментує події за східним кордоном Польщі. Інтерв’ю з ним подано на сайті «Газети виборчої».
Ґжеґож Юзефчук: Ви пропонуєте у день виборів в Україні, тобто 17 січня, о 17.00 відчинити на хвилину вікна зі східного боку наших домівок на знак солідарності і симпатії. З чим, чи може з ким маємо бути такими солідарними? Україна тішиться свободою, яку не може перетворити в реформи – такими, на жаль, є думки.
Павел Лауфер: Цей скромний жест, що не вимагає великих зусиль, потрібний передовсім як жест солідарності. Нашої симпатії щодо таких значних справ, як вибори нового керівника, нових шансів, українці потребують найменше. Йдеться про жест, яким можна було б виразно показати українцям наше зацікавлення їхньою ситуацією, їхніми проблемами, надіями, а також їхніми політичними розчаруваннями, які змушують багатьох із них прийняти позицію байдужості або цілковитого спротиву проти незадовільного статусу-кво. Знаменним є те, що на українському виборчому бюлетені міститься графа «проти всіх кандидатів» і цей «кандидат» отримає на наступних виборах чималу підтримку, як кілька років тому подібним чином сталося в Росії. Такий знак дбайливої солідарності завжди допомагає, підносить дух, підштовхує до дії, говорить: «ви для нас важливі, важливі для нас є і ваші справи!» А тим більше у випадку Любліна це не буде порожній жест, це не буде якась дипломатична декорація, зважаючи на нашу багаторічну співпрацю з українцями, співпрацю органів самоврядування, культурну, академічну співпрацю, зважаючи на те, що Україна - це істотний і невід’ємний елемент нашої східної ідентичності. Тим більше саме ми, люблінці, не радше, а таки зобов’язані зробити цей жест. Те, що Україна є формально вільною, тут не має значення так само, як і її маразм у сфері реформ. Діло розбивається об політичну і суспільну волю, без неї свобода у виконанні України ніколи не буде забезпечена реальною валютою. Однак в Україні немає ні цієї першої волі, ні тієї другої, мабуть, важливішої, бо вона здатна змусити політичну волю, про що, зрештою, ми говорили на нещодавній зустрічі з Миколою Рябчуком. Відчиняючи вікно, задемонструймо нашу громадянську волю, яка неодноразово була прикладом для Європи.
- Згаданий щойно Микола Рябчук вважає ці вибори справою вибору меншого зла. Може, ми повинні не відчиняти, а зачиняти вікна, щоб сказати Україні, що ми не хочемо толерувати такі очевидні, але добре знайомі явища?..
- Але щоб виразити котрусь із цих позицій, треба спочатку взагалі відкрити рота, або вікна на схід. Те, що українці борсаються з проблемами, які ще недавно були нашими проблемами, тим більше змушує нас підтримувати їх досвідом і розумінням. Підкреслю «розумінням», важливість якого помічаєш тоді, коли переносиш це питання на елементарну площину людина-людина, українець-поляк. Це важливо для того, хто перебуває в ситуації таких великих дилем, які випали на долю українців, кого обирають за об’єкт європейських насмішок і європейської відрази ті титуловані дилетанти, які мало що розуміють в усій цій українській справі.
Так, січневі вибори будуть для українців вибором меншого зла, адже ні Янукович, ні Тимошенко не мають ні політичної волі до змін, ні достатнього політичного капіталу, щоб їх здійснити. Для твердолобого, передбачуваного злочинця Януковича президентство буде лише вишенькою на торті, більше енергії має Тимошенко, хоча її непередбачуваність не грає на її користь. Багато надій покладалося на Яценюка, людину нових стандартів, європейської свідомості і мислення. Однак він занапастив свій капітал, коли замість того, щоб змагатися за електорат помаранчевих, як він це робив спочатку, звернувся до консолідованого, зміцнілого і рішучого у своєму виборі електорату біло-голубих. Отже, це буде, як ствердив Рябчук, вибір меншого зла, проте для Грицака головним є те, щоб це був чесний, прозорий і врешті демократичний вибір. Зважаючи на це, вибір, на жаль, буде трохи принизливий.
- Отже, що ми повинні зробити?
- Відчинімо 17-го вікна на схід, покажімо, що цей вибір є для нас важливий.
Павел Лауфер - письменник і публіцист, редактор східного відділу щомісячника «Культура Ентер. Щомісячник обміну ідеями».