Віктор Кімакович: Моральність – основна проблема нашої медицини
Медицина – це одна із найважливіших галузей суспільного життя. Та попри її важливість, вона досі не стала пріоритетною у державі. Звідси маємо розмови про хабарництво лікарів, спекуляції аптекарів, кадрову проблему. Про це у інтерв’ю ZAXID.NET із начальником головного управління охорони здоров’я Львівської ОДА Віктором Кімаковичем.
– Зараз триває багато розмов про рішення депутатів Львівської обласної ради щодо мережі комунальних аптек Львівщини. Воно передбачає формування управління мережею, яке об’єднуватиме аптеки як окремі юридичні структури?
- Основне – навести лад у цій галузі. Минулого року депутатська комісія з охорони здоров’я запропонувала на розгляд сесії пропозицію об’єднання аптек навколо Центрального аптечного складу з інвестуванням від банку «Львів» у 25 млн грн. Але у цьому випадку чітко прослідковувався варіант їх приватизації. Кредит давали на один рік і віддати гроші в такий короткий термін було нереально. Після вивчення питання від такої концепції відмовилися і самі депутати, і наше управління. Як на мене, принципового значення, чи об’єднання існуватиме окремо, чи підпорядковуватиметься управлінню, не має. Для управління охорони здоров’я це навіть певні проблеми, бо створити цю сітку складно. Варіант, що пропонують працівники аптек – збереження їх як юридичних осіб з загальним керівництвом відповідного аптекоуправління – має сенс. Маємо ситуацію, коли перелік комунальних аптек постійно зменшується. Управління комунального майна дозволяє приватизацію приміщень окремих аптечних закладів, і це не погоджується з Управлінням охорони здоров’я. Тому ймовірність того, що хтось має на меті провести приватизацію, виключати не можна, бо якщо є люди, які хочуть просто вкласти 25 млн грн, то мусить бути і певна зацікавленість. Аптечний бізнес – це достатньо вигідний бізнес.
– Ви як керівник управління який бачите шлях розв’язання проблеми?
– Ми зацікавлені у збереження мережі комунальних аптек. Багато таких аптек співпрацює з нашими лікарнями, орендуючи приміщення на їх території. Адже є види діяльності, які приватні аптечні заклади не забезпечують. Наприклад, у комунальних аптеках, на відміну від приватної мережі, ще є рецептурні відділи, в яких виготовляються ліки. І ці ліки значно дешевші, тож їх виготовленням невигідно займатися. Комунальні аптеки забезпечують пільгові категорії населення безкоштовними ліками, працюючи за угодами через районні і міські лікарні з місцевими бюджетами. Крім того, приватні аптеки не хочуть займатися такими речами, як наркотики, кисень, бо це вимагає додаткових приміщень для зберігання. Ми зацікавлені у роботі комунальних аптек. Але їх треба об’єднувати у регіональні аптеки, оскільки, значна частина їх нерентабельна.
Щодо ідеального варіанту, то, за чинного законодавства, його неможливо втілити у життя – щоб нам дали дозвіл створювати аптеки як структурні підрозділи лікарень, як закордоном. Лікарня мала би власну аптеку, яка закуповує ліки, в якій немає націнок. Водночас теза про те, що студенти не матимуть змоги проходити практику, коли не буде муніципальних аптек, надумана. Студенти і в приватних аптеках можуть проходити практику.
Щодо ідеального варіанту, то, за чинного законодавства, його неможливо втілити у життя – щоб нам дали дозвіл створювати аптеки як структурні підрозділи лікарень, як закордоном. Лікарня мала би власну аптеку, яка закуповує ліки, в якій немає націнок. Водночас теза про те, що студенти не матимуть змоги проходити практику, коли не буде муніципальних аптек, надумана. Студенти і в приватних аптеках можуть проходити практику.
– Чому зберігається така тенденція, що ліки восени дорожчають?
– Цього року поясненням є криза, а в попередні роки… тут одна причина –недостатня регуляторна функція держави. Я розумію – бізнес є бізнес, але це можна і потрібно регулювати, на місцях цього питання не можна вирішити, але на рівні держави – так.
– Як проводяться медичні огляди школярів?
– Медичні огляди школярів тривають. Цього року їх організовують, відповідно до нового наказу МОЗ України «Про організацію медико-педагогічного контролю у загальноосвітніх начальних закладах». З цього року діти мають проходити поглиблений медичний огляд у присутності батьків. І з цим є проблема. Огляди дітей проводять фахівці територіальних медичних установ, відповідно до затверджених графіків. Ще немає їхніх результатів, велика частина дітей огляду не пройшла. При виявленні патології дітей скеровують на дообстеження і лікування в спеціалізовані дитячі лікарні. Це питання під нашим контролем.
– Якою є статистика відмов від щеплень на Львівщині? Наприклад, у Самборі смерть дитини пов’язували із щепленням?
– Відмови є, зараз їх кількість зросла через потужну антипропаганду на телебаченні, в газетах. Ми повинні бути свідомі того, що нас може чекати епідемія дуже важких хвороб. Про це вже заявили провідні науковці України, ректори медичних університетів. Нам можуть закрити двері до Європи. Комісією МОЗ встановлено, що випадок у Самборі не був пов’язаний із щепленням. Після щеплення кожна дитина місяць перебуває під контролем, діти за той час хворіють, не можна це пов’язувати. В Україні протягом місяця, на жаль, вмирає до 500 дітей, а на Львівщині – близько двадцяти. Це сумна статистика, але всі випадки смерті дітей не можна пов’язувати зі щепленням. Навпаки, завдяки щепленням врятовано дуже багато дітей від смерті від інфекційних хвороб, а це віспа, дифтерія, правець, кашлюк, кір, паротит, туберкульоз...
– Були скандали щодо завезення неякісних препаратів для щеплення.
– Препарати закуповують централізовано МОЗ України. В останні роки ми користуємося визнаними в Європі вакцинами. Жодних фактів завезення в область неякісних вакцин у нас немає. Санітарна служба жорстко контролює умови зберігання і використання вакцин. Я думаю, що антивакцинальна кампанія пов’язана із політичною боротьбою. На жаль, фіксуються випадки смерті від важких післявакцинальних ускладнень у всіх країнах.
– Яка зараз ситуація із харчоблоком і пральнею у Львівській обласній клінічній лікарні, його закрила санстанція?
- Ведуться ремонтні роботи. Хворим лікарні забезпечено харчування харчоблоком ЛОКЛ, є дозвіл санстанції. Щодо пральні, то розглядається питання передання її в оренду, орендарі зроблять ремонт. Вони мають надію, що там обслуговуватимуть і інші лікарні.
– У пологових будинках Львова працюють відділи підприємства, яке надає послуги із фото- та відеозйомки новонароджених. Багато батьків скаржаться, що їх практично змушують користуватися послугами цього підприємства. Чи така діяльність є законною?
– Усі структури, що працюю на території лікарень, працюють у приміщеннях, що їм надають в оренду управління майном обласної або Львівської міської ради. Пологові будинки не мають жодного стосунку до діяльності підприємств, що займаються на своїй території фото і відеозйомкою. Така діяльність не заборонена законом. Але ніхто не має права примушувати батьків оплати цих послуг. Мені такі факти невідомі. Ніколи ніхто з батьків не звертався до управління з такими скаргами.
– Що можна сказати про моральність лікаря, який відмовляється виписувати породілля з пологового будинку, бо «вони мають донести ще 20 доларів»?
– Найбільша проблема, яку ми сьогодні маємо в охороні здоров’я – моральність. Якщо є такі випадки, родичам варто звернутися до адміністрації або правоохоронних органів. Але наші люди не хочуть офіційно викривати такі факти, чомусь бояться. Тому нам вкрай важко довести такі факти без відкритих звернень пацієнтів, від яких вимагають.
– Найбільша проблема, яку ми сьогодні маємо в охороні здоров’я – моральність. Якщо є такі випадки, родичам варто звернутися до адміністрації або правоохоронних органів.
– Спростуйте чи підтвердіть заяви про те, що на Львівщині є епідемія сифілісу та СНІДу.
– У нас немає епідемії. Рівень захворюваності і сифілісом, і СНІДом є нижчим, ніж середній показний в Україні. Але у нас є проблема різкого зростання темпів збільшення кількості таких хворих. У нас також є проблема в тому, що небагато громадян готові сьогодні свідомо і добровільно пройти тестування на СНІД. Такі можливості в області є. У кожній районній і міській лікарні є кабінети довіри, працює обласний центр профілактики СНІДу, де проводиться амбулаторний прийом хворих. Ми найближчим часом вирішимо питання створення стаціонарного відділення хоча б на 20-25 ліжок. Так, проблема є, але про епідемію говорити, слава Богу, рано.
– Ви не один рік навчали і навчаєте студентів у Львівському медуніверситеті. Існує думка, що за вступ, кожен іспит, навіть працевлаштування треба платити.
– Я не хочу торкатися теми за що, як і хто вступав. Незалежне зовнішнє оцінювання, безперечно, змінило ситуацію. Хочу наголосити, що завжди були і є сильні студенти. І це не залежить від того, як вони вступали.
– Чому досі медицину не можуть перевести на платну основу?
– Нам заважають вибори. Від виборів до виборів мало часу. Є світовий досвід – при реформах якийсь час завжди гірше, і ніхто з політичних діячів не хоче взяти на себе такої відповідальності. Ми не можемо вийти із тупикового варіанту, який називається – бюджетна медицина.
– Доволі часто чуємо нарікання на недбалість лікарів. Як людина може себе убезпечити, є випадки, коли лікар встановлює діагноз, лікує, а інший каже, що такої хвороби у пацієнта ніколи не було?
– Питання залежать від виховання лікаря, знову ж таки, його моральних цінностей. Є проблема етики лікарського середовища. Це так звана боротьба за пацієнтів, спричинена низькими зарплатами. Є і будуть лікарські помилки, ми цього не позбудемося. У світі медичні асоціації оплачують лікарям страховку на медичну помилку. Щодо законодавства, то закон про права лікарів і пацієнтів також «ходить» кабінетами роками. У наше управління на місяць щодо таких випадків звертається близько сотні людей. Ми організували спеціальні контрольно-експертні комісії, які вивчають кожне звернення щодо недобросовісних дій медичних працівників, виїжджають на місця.
– Але це лікарі з однієї області, тут всі один одного знають…
– Є комісії в Міністерстві, про грубі порушення ми звітуємо до Міністерства. Зараз є 15 судових позовів, де задіяні лікарі. Є вже факти, коли за результатами роботи експертних комісій управління рекомендувало головним лікарям звільнити лікарів із займаних посад. У нас є кілька юридичних контор, які працюють тільки над такими справами. Є і при Львівському національному університеті. В цьому випадку ми йдемо, хоч і повільно, до європейських стандартів.
– На завершення розгляньмо ще питання Євро–2012. У підготовці медичної галузі Львівщини все йде за графіком?
- До Євро-2012 ми йдемо згідно з графіком. Цьогорічні завдання майже виконано, це ремонти у приміщеннях. До Чемпіонату маємо підготувати 8-му міську клінічну лікарню, Лікарню швидкої медичної допомоги, Львівський обласний кардіоцентр, до кінця року маємо тут відкрити кардіохірургічне відділення, Львівський обласний онкоцентр. Основні поставки апаратури мають надійти у 2010-2011 роках. На цей рік у нас кожний медичний заклад ще має фінансування у 2,7 млн грн. На наступний рік фінансування має становити до 40 млн грн. Найголовніше, що ми майже на 100% підготували всю медицину катастроф. Відповідно до програми, у кожному райцентрі буде реанімобіль, в перспективі – гелікоптери. Ми хочемо зробити цивілізовану службу. З нами зараз почали активніше шукати контакту інвестори, зокрема іноземні, щодо налагодження гелікоптерної допомоги. На приватних засадах це можна зробити, але пацієнту доведеться оплачувати переліт.
– На якому питанні в медицині Львівщині треба робити наголос?
– Зараз, мені здається, основний напрям – це навчання кадрів, у нас є багато молоді, яка хоче вчитися. Треба надати таку можливість.