Війна дає шанс для Польщі

Три роки тому розпочалася повномасштабна агресія Росії проти України – її наслідки є багатовимірними і безпрецедентними. Вона змушує нас замислитися над соціальними, політичними, економічними наслідками не лише для учасників конфлікту, але й для всіх акторів міжнародних відносин.

Варто зазначити, що жодна попередня війна чи конфлікт не мали таких тяжких наслідків. На це є кілька причин. По-перше, бойові дії відбуваються на географічно значній території. По-друге, їхніми учасниками є великі гравці на міжнародній арені. По-третє, світ перебуває у фазі глобалізації, яка ставить питання про реальну ціну, про переваги лібералізації та досвід проникнення економічних структур у найбільших масштабах та з найбільшою інтенсивністю, ніж будь-коли. Нарешті, динаміка політичних змін, очікування міжнародної спільноти й політичне протистояння висвітлюють накопичену напруженість і конфлікти на тлі цієї війни.

Однією з країн, яка зазнала і далі зазнає високих витрат від війни в Україні, є Польща. Хоча важко визначити пріоритетність витрат відповідно до різних аспектів, різні типи витрат свідчать про складність проблеми та множинність наслідків.

Першими слід визнати соціальні наслідки. З 24 лютого 2022 року до 25 лютого 2023 року кількість в'їздів до Польщі сягнула 10 млн 77 тис., а кількість виїздів – 8 млн 170 тис. Як сусідня країна, Польща надала притулок біженцям у формі та масштабах, які раніше не мали прецеденту. Незважаючи на складну спільну історію та багато пережитого, поляки відчинили двері своїх домівок, щоб прийняти українських громадян, які рятувалися від війни. Солідарність дій суспільства, організацій та уряду дозволила надати допомогу майже 1,5 млн біженців, а ще понад 400 тисяч скористалися послугами колективних пунктів підтримки. Допомога у вигляді надання житла, фінансової і продовольчої підтримки на початку була тимчасовою. З часом сфера й обсяги допомоги розширилися, включивши в себе урядові ініціативи, викладені в Законі «Про державну допомогу громадянам України». Як наслідок вжитих заходів, кількість українських біженців, які втекли від війни й отримали статус тимчасового захисту, становить майже 1 млн (953,3 тис.). Окрім Польщі, найбільшу кількість громадян з України прийняли Німеччина та Чехія, а загалом країни ЄС взяли під свою опіку 4,3 млн осіб. Тож Польща належить до тих країн ЄУ, де кількість громадян України після 2022 року не лише суттєво змінює частку мігрантів у населенні, але й вплинула на зміну розміру ринку праці, рівень зайнятості та її структуру. Офіційно 750 тис. українців знайшли роботу в Польщі, що підтверджує здатність польського ринку праці поглинути значну кількість додаткових працівників, адекватність пропозиції попиту і, зрештою, зростаючу потребу в працівниках, особливо в третьому секторі економіки.

У першій половині 2022 року рівень зайнятості українців у Польщі все ще був на рівні 28%, а наприкінці 2022-го він досяг 65%, причому з високою часткою оплачуваної роботи в доходах – близько 80% з них. Це підтверджує помітні зміни в структурі доходів домогосподарств і вплив на рівень споживання та інвестиційні рішення, а також ширше – на величину польського ВВП. Завдяки зростанню споживання споживча рецесія в Польщі не була тривалою, а процес відновлення був стабільним. Це головним чином є наслідком демографічної структури новоприбулих українців та значної частки дітей. Приблизно половина з них – люди раннього працездатного віку (27-44 роки), добре освічені (48% біженців мають вищу освіту).

Згідно з аналізом, внесок біженців у ВВП Польщі у 2023 році становив від 0,7 до 1,1%. У довгостроковій перспективі цей ефект може зрости до 0,9-1,35%, що означає врахування не лише шоку, спричиненого хвилею напливу українців, та його наслідків для економіки, а й впливу змін у споживчих потребах, рішеннях щодо купівлі житла чи навчання дітей. Важливо також відзначити додаткові податкові надходження, приплив капіталу з-за кордону, вищий фонд оплати праці і, як наслідок, вищий рівень споживання, що перевищує обсяг державних витрат, пов'язаних із біженцями.

Серед соціальних наслідків варто відзначити зміну гендерної структури. Оскільки емігрують переважно жінки (чоловікам у віці 18-60 років заборонено залишати батьківщину), це впливає на рівень фемінізації й посилює порушення гендерної структури. Приплив біженців знизив середній вік і ще більше вплинув на кількість шлюбів, підкресливши відмінності у ставленні до офіційних союзів. Досі Польща репрезентувала сучасну тенденцію зменшення кількості шлюбів з кожним роком. А за останні три роки кількість шлюбів з громадянами України (так званих бінаціональних) зросла у 2,5 раза – із 400 до майже 1000.

Війна в Україні створила для Польщі історичну можливість не лише відновити свої позиції на міжнародній арені, але й досягти результатів у реалізації стратегії зміцнення безпеки та розвитку геополітичного впливу в Європі. Надії також покладалися на покращення відносин з Україною та підвищення значення Польщі як амбасадора України на шляху до ЄУ. Очікувалося, що більше уваги буде приділено ролі держав Центрально-Східної Європи у формуванні відносин на континенті. На початковому етапі існували також перспективи розширення співпраці за рахунок Білорусі. Для Польщі це означало взяти на себе лідерську роль у регіоні не лише в динамізації процесу економічного й геополітичного ослаблення Російської Федерації, але й у реорганізації політичного порядку. Рішення РФ протистояти НАТО і США стало фактором прискорення очікуваних змін і зробило перспективу глибокої економічної й політичної кризи в Росії більш реальною.

Війна в Україні похитнула авторитет Німеччини і Франції, а також впевненість у їхній здатності відповідати на виклики геополітичної кризи і, отже, очолити інтеграційні процеси в ЄУ.

У геополітичному плані війна виявила наслідки залежності, що виникла внаслідок міжнародного поділу праці та концентрації промислового виробництва в країнах не лише географічно віддалених, але й з високим ризиком політичної нестабільності. Залежність від поставок компонентів і деталей, а також ланцюгів поставок з високою міжнародною вразливістю є ще одним елементом, що впливає на картину сучасного світу.

Країни, зокрема Польща, усвідомлюють витрати, пов'язані з пошуком альтернативних постачальників, а також можливість створити нові транспортні коридори і відігравати нову й важливу роль в економічних відносинах. Прикладом цього є зростаюче значення аеропорту в Жешуві, де кількість чартерних рейсів збільшилася на понад 30% і який відіграє роль головного транзитного вузла для іноземної військової допомоги Україні. Тож територія навколо Жешува є зоною надзвичайно інтенсивного економічного розвитку, включно з розвитком інфраструктури. Перспективи використання цієї території стають вирішальними не лише з точки зору Польщі, але й інших європейських країн, які надають підтримку під час воєнних дій і в майбутньому надаватимуть допомогу у відновленні України. Війна стає поштовхом до реорганізації чинного балансу сил. Цей імпульс включає економічні аспекти та нові політичні позиції держав. Одним зі сценаріїв є новий поділ на геополітичні й економічні блоки Сходу і Заходу, з Росією і Китаєм з одного боку та ЄС і США з іншого.

Геополітика, як лінза, фокусує економічні зміни, посилені наслідками війни. Широкий спектр санкцій, застосованих до Російської Федерації, показав потенціал впливу на російську економіку та її громадян. Вони також виявили масштаб наявної залежності від імпорту продовольства чи енергоносіїв. Це спонукало до прискорення ініціатив щодо незалежності й диверсифікації.

Спалах війни та санкції, запроваджені проти Росії, мали сильний вплив на макроекономічну ситуацію в Європі і світі, зокрема на ринки енергоносіїв та сільськогосподарської продукції.

Ціни на нафту одразу після вторгнення Росії в Україну зросли майже до 140 доларів, досягнувши найвищого рівня за останні 13 років. Намагаючись зменшити надходження до бюджету Росії від торгівлі цим товаром, Канада, США і Велика Британія вирішили запровадити ембарго на російську нафту. Одним зі свідчень важливості цього рішення є той факт, що Росія є третім за величиною експортером нафти після США й Саудівської Аравії. Вона також відіграє ключову роль у стабілізації та дестабілізації світового ринку енергетичних товарів. Реакція ринку на вторгнення була настільки сильною, що Міжнародне енергетичне агентство вирішило втрутитися й вивільнити 61,млн барелів зі стратегічних резервів. Водночас почався пошук альтернативних джерел постачання на європейському і близькосхідному ринках.

На сільськогосподарському ринку війна викликала занепокоєння щодо рівня продовольчої безпеки. Адже Україна була одним із найбільших експортерів зернових. Після початку конфлікту виробництво скоротилося на 29%. Крім того, ситуація ускладнилася закриттям чорноморських портів (понад 90% українського експорту здійснювалося морським шляхом). Обмежена пропозиція зернових спричинила зростання цін на світовому ринку та побоювання хвилі голоду в країнах Північної Африки й Азії.

Для Польщі наслідком російської агресії проти України стала необхідність долучитися до створення альтернативних транспортних маршрутів і збільшити свою частку в торгівлі зерном на світовому ринку.

Відкриття кордонів для перевезення українського зерна викликало конфлікт у Польщі через складнощі в реалізації процесу приймання й подальшого експорту української сільськогосподарської продукції. Часові обмеження й обсяги перевалки створили ризик неналежного контролю за транспортуванням. Частина українського зерна залишилася в Польщі, що вплинуло на збільшення пропозиції та рівень цін. Протести польських виробників і перевірки вказували на різницю в якості зерна. Зрештою, Польща та інші країни ЄУ запровадили ембарго на постачання українського збіжжя, що викликало протести з боку України, яка шукала нових ринків збуту своєї продукції.

Війна висвітлила невблаганний рівень залежності країн від постачання не лише енергоресурсів, але й продовольства. Крім того, вона продемонструвала сильну поляризацію політичних інтересів у регіоні та надала можливість переформатувати наявний світовий порядок. Тривалий конфлікт подовжує соціальні, економічні й політичні зміни і все більше вказує на те, що світ стоїть на роздоріжжі. Попереду – рішення про те, яким буде майбутнє в економічних відносинах, оскільки нинішній порядок не влаштовує країни, що розвиваються, а особливо ті, які його досі формували.

Переклад з польської

Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia.

Оригінальна назва статті: Wojna w Ukrainie to szansa dla Polski

Проєкт співфінансується урядами Чеської Республіки, Угорщини, Польщі та Словаччини через Вишеградський фонд у рамках Вишеградських грантів. Місія фонду полягає у просуванні ідеї сталої регіональної співпраці в Центральній Європі.