В Львівській картинній галереї відкрилася персональна виставка 78-річної народної мисткині з Івано-Франківщини Параски Хоми.
Малярство Параски Хоми, наповнене сонцем, теплом та зігріте ласкою жіночої любові, своїми розмаїтими цвітами таки нагадує полотна Катерини Білокур: поціловані сонцем соняхи і гонорові чорнобривці, замріяний бузок і витончена своєю шляхетністю лілія, багато вбрана піона і шляхетна ружа, а біля них, - задумані в тиші мальви... Так! На її сімдесяти восьми картинах, виставлених в Львівській картинній галереї, написаних нею впродовж останніх двох років, дійсно вельми багато усіляких цвітів, і всі вони різні: в бутонах і з розпростертими пелюстками, високі шляхетно елегантні й зовсім прості, майже не примітні, бо виплекані в полі, але тим не менш чарівні, бо своєю красою таки милують людський зір. Але можна побачити поміж квітів і вплетені кетяги червоної калини, скорботно схилене додолу колосся пшениці, і журавлі, котрих вже ніхто не чекає вдома...
Після своєї першої персональної виставки, яка відбулася у Львові в 1968 році, до простої сільської тридцятип'ятирічної жінки з Івано-Франківщини прийшла слава, а далі – звання Заслуженого майстра народної творчості України, премії імені Ярослава Луковецького та Катерини Білокур. Стала мисткиня і Кавалером ордену Княгині Ольги.
П'ять тисяч картин написала за своє сімдесятивосьмирічне життя Параска Хома і то її нійбільша радість, бо , як сказав на відкритті її другої львівської виставки Ярослав Васильович – син художниці : "Абий що, абий який чис, - вона завше малює, аби прислужитисі людям. І завше дєкує Господу Богу, жи може ше тримати олувок в своїх руках...
Люба Долід