Як в Україні створюють міста без корупції?

Упродовж останніх років ми спостерігаємо, як Україна постійно «балансує» на межі прогресивних, демократичних змін та спроб «залатати» дірки старої системи державного управління.

З одного боку – маємо приклад успішного завершення реформи децентралізації, яка була однією із пріоритетних для Уряду. Перспективні плани об’єднаних громад вже затверджені Кабміном, послідовна робота з органами місцевого самоврядування триває, і результат цих змін прогнозовано позитивний: стрімкий економічний розвиток та можливість успішного проведення місцевих виборів у нових, спроможних громадах.

Проте, з іншого боку, на прикладі часткового реформування правоохоронної системи без зміни «старих» кадрів, фактичного «провалу» в діяльності нової патрульної поліції, а також обіцяної реформи державного управління та ряду інших неуспішних процесів, бачимо, що ключові зміни в державі не отримують належної підтримки громадськості та влади. І, як результат: більшість з них - незавершені та неефективні.

Схожа ситуація за показниками якості та результативності здійснення державного управління згідно з Worldwide Governance Indicators, яке проводить Світовий Банк (World Bank). Україна набрала 35 балів зі 100 можливих, що вдвічі нижче у порівнянні з середнім показником у Європі та Центральній Азії.

Маємо розуміти, що в умовах надзвичайної ситуації та прийдешньої економічної кризи питання подолання корупції стоїть особливо гостро. Недосконалість законодавства та зарегульованість норм створюють ще сприятливіші умови для виникнення корупції на місцях.

Як запустити ефективний процес антикорупційних заходів в громадах не для «разового» закриття звітності, а для сталої доброчесності та налагодження процесу надання високоякісних послуг? Спробуємо розібратися далі.

Попередження корупційних ризиків в містах можливе завдяки сталому впровадженню принципів «Good Governance», через імплементацію інструментів електронної демократії та постійну комунікацію компетентних представників органу місцевого самоврядування з бізнесом та громадським сектором.

У п’яти містах України – Житомирі, Нікополі, Маріуполі, Червонограді та Чернівцях – в рамках програми «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні (EUACI) спільно місцева влада та експерти запроваджують загальні принципи у конкретних сталих сервісах та практиках.

Наприклад, більше року тому, місто Червоноград проявило ініціативу комплексно впроваджувати принципи «доброчесності» в діяльності міської ради. Політичною волею міського голови, представників міської ради та активної громадськості цей проект вдалося успішно втілити в реальність. На прикладі заходів, які впроваджували в Червонограді, спробую охарактеризувати ключові етапи та інструменти боротьби з корупцією в міських радах за принципом «доброчесності»:

Перше. У місті було визначено та окреслено основні сфери діяльності міської ради, в яких можливість виникнення корупції є найбільш вірогідною. Цей захід називається Оцінкою корупційних ризиків, і здійснюється для попереднього визначення проблемних зон в діяльності органу місцевого самоврядування, неефективності виконання завдань. В Червонограді оцінку корупційних ризиків було проведено за чотирма ключовими напрямками: земельні відносини, публічні закупівлі, управління нерухомим комунальним майном, розвиток архітектури та містобудування.

На основі аналізу нормативно-правової бази, яка регулює процеси діяльності міської ради та виконавчого комітету, інтерв’ювання усіх зацікавлених сторін та опрацювання інформації з відкритих джерел, в Червонограді було підготовлено детальний опис корупційних ризиків.

Друге. Визначено та ухвалено міською радою стратегічний план «доброчесності» міста, за виконанням якого стежить комісія (до її складу входять представники міської ради, громадського сектору та профільні експерти). План повинен містити чіткі вказівки та терміни проведення заходів, використання та залучення для цього відповідних ресурсів, призначення відповідальних за процеси осіб серед представників міської ради тощо.

Третє. Ефективна комунікація. Так, в Червонограді неодноразово проводили громадські слухання, в рамках яких представники органу місцевого самоврядування доступно комунікували з активістами та підприємцями щодо профільних тематик та заходів. Також, активно впроваджуються електронні інструменти участі громадян. Найефективніше попередження ймовірних зловживань у міських радах – наявність об’єктивного громадського контролю.

Четверте. Створення Геопорталу – відкритої онлайн-платформи, на якій розміщено всю необхідну для громадськості та бізнесу інформацію про активи міста (об’єкти комунальної власності), інвестиційні та будівельні проекти, дозволи на розміщення реклами чи тимчасових споруд (МАФів тощо). Геоінформаційна система в тестовому режимі працює впродовж декількох місяців. У міській раді вже функціонує приймальня. Наступного року вона запрацює і в електронному форматі для зручності та можливості прийому більшої кількості громадян.

П’яте. Професійна підготовка посадових осіб органу місцевого самоврядування, яка передбачає поступову та ефективну роботу з службовцями у форматі лекцій, інтерактивних тренінгів, аналітики та фахових консультацій від провідних експертів, залучених з усієї країни. Такі практики формують цінності підзвітної та доброчесної діяльності службовців, підвищують інституційну спроможність виконавчих органів місцевих рад.

Зазначені інструменти спрямовані не тільки на мінімізацію корупційних ризиків в діяльності органу місцевого самоврядування. Ціль проекту дещо інша. Важливішою за «локальні» і точкові перемоги, є комплексна зміна підходу до діяльності міських рад.

Що міста отримають в результаті? Якісні послуги для громадян, зміцнення верховенства права, підвищення рівня прозорості та доброчесності інституцій, інвестиційну привабливість своїх громад, залученість громадськості до прийняття рішень, підзвітність та доброчесність на всіх рівнях організації процесів.

Проте, великі перспективи – це ще й великі виклики. І в цьому випадку менші міста демонструють готовність брати на себе відповідальність, а також високу ефективність і бажання рухатись в напрямку доброчесності та прозорості.