«Якщо є один трьохсотий, то він має одним трьохсотим і залишитись»

До евакуаційного відділення медичної роти 5 ОШБ потрапляють бійці, яким вже надано першу медичну допомогу. Трапляється таке, що з поля бою привозять одразу до тридцяти бійців.

На відео, яке опублікував проект «Український Свідок», медики евакуаційного відділення медичної роти 5 ОШБ.

До рук евакуаційного відділення потрапляють бійці, яким надали першу невідкладну допомогу: наклали турнікет та можливо дали таблетку знеболювального. Після цього медики евакуаційного відділення ставлять крапельниці, перевіряють турнікети, зупиняють кровотечу та аналізують стан пораненого. Працювати доводиться швидко, навіть якщо відбуваються обстріли.

«Якщо з’являється трьохсотий, то він має єдиним трьохсотим і залишитись, – каже начальник евакуаційного відділення із позивним Капля. – Нема завдання вивозити його з поля бою негайно, це робиться тільки за безпечних умов, бо безпека це головне. Спочатку бійці мають надавати допомогу собі самі, ми так їх вчимо. Або це роблять їхні побратими. Потім бійці власними силами, медики вони чи ні, вивозять поранених з поля бою, коли стихає бій».

За мирних часів Сергій Шпичка – так звуть чоловіка – був анестезіологом та керував трьома реанімаційними відділеннями. Перед повномасштабним вторгненням завідував відділенням реанімації Інституту травматології та ортопедії НАМН України у м. Київ. З 2014 року був начмедом одного з батальйонів ЗСУ.

«Важко – це коли одразу поступають кілька десятків бійців, таке бувало, – продовжує розповідь Капля. – В таких випадках ти маєш займатись «медичним сортуванням» – вирішувати кому першому надавати допомогу. Дивишся на пораненого – ага, він легкий, дочекається. А іншого відкладаєш, бо в нього дуже мало шансів, і якщо ми не допоможемо тому, у кого шанс є, то втратимо обох. Це дуже складний вибір, врівноважитись після цього важко».

На певних ділянках фронту існують також стабілізаційні пункти. Про їх роботу розповідає ординатор евакуаційного відділення медичної роти із позивним Бігль. «Коли відбувається штурм – нашими військовими чи ворогом – то завжди є поранені. Дістати їх з поля бою до лікарні швидко буває вкрай важко, тому для цього створюються стабілізаційні пункти. Тут ми стабілізуємо стан трьохсотих: знімаємо турнікети, зупиняємо кровотечу тощо. Звідси відправляємо у шпиталь другої лінії евакуації».