Яценюк небезпечніший за Януковича, - ЗМІ

Проект нової Київської Русі, який кандидат в президенти Арсеній Яценюк називає шансом для українців та «наших найближчих сусідів», не передбачає європейської інтеграції України. Це радше можливість із росіянами, білорусами та іншими колишніми «братами» повернутися до «совка».

Такого не пропонує навіть вихований радянськими школами Віктор Янукович, пише Володимир Кулик у статті «Яценюк пропонує українцям повернутися в «совок», опублікованій «Газетою по-українськи».

Автор матеріалу аналізує програмову статтю лідера громадської ініціативи «Фронт змін» і, водночас, кандидата в президенти Арсенія Яценюка під назвою «Український інтерес», що була надрукована у «фронтовій» газеті «Українській проект».

У нинішній кампанії провідні кандидати, як ніколи раніше, уникають конкретики й намагаються переплюнути одне одного у популістських гаслах, розрахованих на пересічного виборця. Арсеній Яценюк – чи його політтехнологи – теж віддає належне популізму, критикує конкурентів, котрі, мовляв, «не кажуть, у чому наші основні проблеми, і як їх розв’язувати», й також виголошує загальні пропозиції. Проте навіть поверхневий їх аналіз викликає чимало запитань, надто з огляду на біографію кандидата й пов’язані з нею очікування. «Тим, хто в молодому політикові з банківським досвідом і знанням англійської мови бачив шанс України на продовження економічних реформ та європейської інтеграції, варто подумати, чи на того кандидата вони сподіваються», - пише Кулик.

Арсеній Яценюк рішуче відкидає традиційно обговорювані в політичних дебатах і кампаніях теми: «криза, НАТО чи Росія, Чорноморський флот, російська мова й багато інших». Натомість пропонує зосередитися на тому, що вважає головним для поліпшення життя українців: «новій індустріалізації», продуктивному сільському господарстві, «боєздатній армії», якісній освіті й доступній охороні здоров’я.

Про сучасні стратегії економічної політики в постіндустріальному світі Яценюк нічого не каже. Як і про те, де взяти ресурси й споживачів для майбутніх промислових підприємств. «Якщо Обама закликає американців звільнитися від нафтової залежності за допомогою електромобілів і сонячної енергетики, то Яценюк пропонує українцям повернутися до індустріалізації середини минулого століття», - відзначає автор матеріалу.

Такими ж учорашніми виявляються й підходи до інших сфер, які у разі перемоги збирається реформувати Яценюк.

Закликаючи «на рівні держави підтримати своє село», лідер «Фронту змін» не пояснює, кого саме і як він має намір підтримувати. Фермерів кредитами чи, скажімо, виробників комбайнів державними замовленнями? Із яких джерел, за рахунок яких надходжень бюджету? Так само щодо армії. Звісно, це ганьба, коли нічим годувати солдатів, але звідки в держави візьмуться гроші на харчі, пальне й нове озброєння, коли не буде чого навіть приватизовувати? І якщо розвивати армію самостійно, без НАТО й Росії, то чи не буде це дорожчим? Чи не дуже велика й не дуже багата країна може в сучасному світі стати обороноздатною самотужки?

Така сама ситуація з медициною та освітою. У принципі можна погодитися із запропонованим варіантом, за якого «бюджетна охорона здоров’я ... забезпечує безкоштовну ургентну медицину для всіх», а «решта — страхування, платна медицина — буде додатково». Але, по-перше, з яких коштів держава це благо забезпечить? По-друге, як позбутися притаманних державній медицині черг, блату, відсутності в споживачів вибору, низької якості багатьох послуг? Як і в індустріалізації, Яценюк пропонує повертатися до радянської «соціальної» моделі, що викликає ностальгію у людей, які не мають грошей на якіснішу медицину в приватних клініках. Сумнівною також є пропозиція «повернути високу якість навчання» на взірець радянської школи, яка, мовляв, давала високий рівень базової освіти. Адже реально вона не давала можливості диференційованого навчання для дітей різних обдаровань і нахилів.

Пропонуючи повернутися до радянських зразків розв’язання суспільних проблем, Арсеній Яценюк водночас виразно закликає українців відвернутися від Заходу. «Виходить, що не лише ми не потрібні західним країнам, як нам казали політики ще від часів Кучми, а й Захід не потрібен нам».

Про Росію нічого такого не сказано — не лише про демократію, а навіть про освіту чи промисловість. На цьому тлі заклик не покладатися ні на тих, ні на тих означає радше пропозицію не заважати Росії знову нас «зінтегрувати», не виключає Кулик.