ЄС потрібно вирішити, чи готовий він уступити Україну Росії, - Financial Times Deutschland

Оцінка Брюсселем парламентських виборів в Україні буде мати вирішальне значення для подальшого розвитку країни. Негативні висновки ЄС виштовхнуть Київ до сфери впливу Москви, йдеться в статті Financial Times Deutschland, переклад якої друкує «Кореспондент.net»

Через важливість Європейського Союзу для України, де в неділю обиратимуть новий парламент, склалася дивна ситуація . Жодних сюрпризів від результатів голосування не очікується, зміна уряду малоймовірна. Але по-справжньому вибуховий потенціал таїть у собі день після виборів, коли спостерігачі з ЄС, Ради Європи та ОБСЄ викладуть свою оцінку ходу голосування .

Досі такі оцінки рідко мали настільки важливе значення. Якщо ЄС вважатиме вибори демократичними і чесними, то йому, швидше за все, доведеться підписати та затвердити вже готову угоду про асоціацію з Україною. Раніше голова Європейської ради Херман Ван Ромпей назвав вибори "лакмусовим папірцем" демократії в цій країні. Якщо європейці прийдуть до негативних висновків, то не буде ні угоди, ні, відповідно, зони вільної торгівлі з ЄС.

Для України це може мати серйозні наслідки. Оскільки країна не може дозволити собі опинитися в економічній ізоляції, то, ймовірно, вона буде змушена приєднатися до російського проекту Митного союзу. А зважаючи на все більш авторитарну поведінку російського керівництва це означатиме відхід від Європи і її правових норм.

Той, хто заперечує наявність у цій сфері боротьби, до цих пір не зрозумів правил гри: Москва вже запропонувала Україні зниження цін на газ як винагороду за вступ до Митного союзу.

Таким чином, ЄС повинен ухвалити рішення з далекосяжними наслідками. Чи випустить він на довгий час стратегічно важливу країну з майже 45-мільйонним населенням зі своєї сфери впливу? Або він спробує притягнути до себе Україну і тим самим продовжить проект, що почався вісім років тому прийняттям до спільноти Польщі, Чехії та інших держав колишнього соцтабору?

Дивно, але відповідь на це питання дала Юлія Тимошенко. Ще на початку процесу проти неї лідер опозиції закликала просувати проект угоди між Україною та ЄС, незважаючи на те, що вже тоді спостерігалося значне погіршення цивільно-правової ситуації при чинному уряді.

До цього заклику повинен прислухатися Євросоюз, навіть якщо він був лише спробою Тимошенко продемонструвати співвітчизникам свою самовідданість. Угода з Україною дає хорошу можливість вплинути на розвиток ситуації в цій країні. Угода про створення зони вільної торгівлі виходить далеко за рамки того, що ЄС у минулому пропонував іншим сусіднім державам. Але й Україну воно зобов'язує наблизити законодавство до норм Євросоюзу. Перш за все, це стосується вільного доступу до ринку та надання фірмам правових гарантій.

Зрозуміло, що ці критерії є не єдиною умовою. Але, тим не менш, вони можуть послужити основою для зміцнення української правової держави. І це якраз те, що становить особливу привабливість ЄС для громадян колишнього Радянського Союзу: можливість наполягати на своїх правах і не залежати від свавілля влади. Це перший крок до справжнього громадянського суспільства, яке наштовхується на серйозні перешкоди в Східній Європі.

Але представникам Євросоюзу має бути також зрозуміло, що рішення на користь угоди з Україною необхідно майстерно донести до Києва. Європейській комісії та Європейській Ради слід, наскільки це можливо, запобігти непорозумінням. Уряд в Києві не повинен розцінити цю угоду як визнання успіху своїх реформ - при всьому бажанні їх знайти, таких успіхів не спостерігається. Точніше кажучи, угода має послужити закликом приступити до цих реформ. Цей посил Європі і слід донести до української влади - адже немає нікого іншого, хто міг би це зробити.