ЄС розширив чорні списки політиків і журналістів Росії

У розпорядженні газети "КомерсантЪ" з’явився розширений список громадян Росії, до яких можуть бути застосовані візові та фінансові санкції Євросоюзу. Він складається з 107 осіб і включає майже все вище політичне керівництво країни.

Про існування розширеного чорного списку ЄС стало відомо ще 12 березня, коли ЄС готувався ввести перші персональні санкції щодо РФ. Агентство Reuters з посиланням на джерела в структурах Євросоюзу повідомило, що європейськими чиновниками складений документ з іменами громадян РФ, яким може бути заборонено в'їзд до Євросоюзу і чиї активи можуть бути заарештовані.

4 квітня, глава МЗС Великобританії Вільям Хейг закликав європейські країни посилити санкції щодо Росії. За його словами, останні події на сході України "носять всі ознаки російської стратегії з дестабілізації країни". Разом з тим, прес-секретар глави МЗС ЄС Майя Коціянчич, відповідаючи на питання про роботу над наступним, економічним етапом санкцій ЄС щодо Росії, повідомила, що ця робота триває і ЄС робить усе, щоб бути готовим якнайшвидше застосувати такі санкції.

На думку аналітиків в Брюсселі нові персоніфіковані санкції можуть бути введені ще до етапу впровадження економічних обмежень, бо за пропозицією голів МЗС країн ЄС рішення щодо розширення чорного списку може бути прийняте найближчим часом. Якщо це станеться, то під візові і майнові санкції може потрапити майже все політичне керівництво Росії.

"Кандидати на застосування санкцій умовно поділені у списку на п’ять груп" - повідомляють в "Комерсанті".

Перша група - члени законодавчих органів. З-поміж осіб, які додатково можуть бути включені до чорних списків згадуються: заступники голови Ради федерації (СФ) Олександр Торшин і Ільяс Умаханов, усі члени комітетів СФ з міжнародних справ та оборони і безпеки, весь склад ради Держдуми, а також ряд депутатів з різних комітетів, передусім Олексій Пушков і Володимир Комоєдов.

Друга група - члени виконавчих органів влади. До неї увійшли всі постійні і непостійні члени Ради безпеки РФ, за винятком Володимира Путіна, прем'єра Дмитра Медведєва і глави МЗС Сергія Лаврова.

Третя група - представники силових структур: високопоставлені співробітники Міноборони (заступник міністра Анатолій Антонов, начальник головного управління міжнародної військової співпраці Сергій Кошелєв і заступник глави Генштабу Ігор Сергун) та ФСБ (разом з головою управління військової контррозвідки Олександром Безверхнім).

Четверта група - бізнесмени. У цій категорії немає жодного імені. Спершу лідери країн ЄС слідом за США розглядали можливість накласти санкції на близьких Кремлю великих підприємців, але так і не зробили цього.

П'ята група - медіаорганізації і журналісти. Йдеться передусім про медіаструктури та журналістів, які активно підтримували пропаганду анексії Криму та російської військової інтервенції до України. До таких структур в ЄС відносять "Газпром-медіа", телеканали "Росія", "Russia Today", "Перший канал" і НТВ. Окрім Дмитра Кисельова персоналізовані санкції пропонується поширити ще на трьох журналістів: Михайла Леонтьєва, Іраду Зейналову та Михайла Гусмана.