Забрати гроші

Ігор Ткаленко, 19 травня 20097211

Мене мій товариш попросив, забрати гроші в клієнта (я був у центрі) і привезти йому. Це були гроші його фірми, оборотні кошти… Сума більше 10 тис доларів. Я їх забрав і йду до машини. Дивлюся - магазин спортивний. Заходжу, прикидаю, що я можу купити за ці гроші. Все можу купити. Але це я так просто - гроші ж не мої. Мені треба їх віддати другу, який мені довіряє. Він знає, що я привезу. Мені можна довіряти.

Я пройшовся по магазинах, подивився, що я все можу купити.
Це вже була п'ята година.
- Діма, я вже сьогодні до тебе не заїду, бо я попаду в пробку. Я їду додому, а завтра зранку тобі завезу.

Чую, ця ідея йому не сподобалася. Але - що робити.
- Дивись, обережно.
- Окей.
Ранком я зайшов до нього в офіс.
- Де гроші?
Ні «привіт», ні «добрий день», ні "дякую"...
- Ось...
- Давай сюди!
Я віддав гроші... і раптом відчув себе спустошеним.
В мене немає ні копійки. Чому я не взяв хоча б на бензин, транспортні витрати. Хоча б один відсоток на чай?
Та й ще зі мною розмовляли грубо, ніби підозрюючи, що я міг ті гроші вкрасти...
В мене зіпсувався настрій. Я почав читати Біблію.

 

Матфія, 6
21. ибо где сокровище ваше, там будет и сердце ваше.
УПО: Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
KJV: For where your treasure is, there will your heart be also.


Людина емоційно прив'язується до тих речей, які дають їй владу. До грошей, до матеріальних цінностей. Серце прилипає до них, тому що ми створені Богом, для того, щоб панувати, щоб бути царями, як діти Бога, ми створені за його образом і подобою. Нас тягне до влади, до багатства (бо це влада, сила). В англійській мові влада (power) буквально означає - сила. Людина, як творіння всесильного Бога прагне до сили, інтуїтивно підбираючи все те, що дає їй силу. Наше серце там, де наш скарб...
Може я пишу щось не те... Але хай вже буде.

Ось історія жінки (Марії Магдалини) яка виливає на Христа свій скарб - дорогоцінний нард, миро (парфуми). За нашими мірками це неймовірна трата - кілька тисяч доларів. Річна зарплата працівника. Вона виливає все це на Христа, втирає в Христа.

Учні Христа були шоковані такою безглуздою тратою. А Іуда Іскаріот сказав:
«Брати, чому ми не продали це миро (духи) за 300 динаріїв? Ви ж знаєте, які нужди є в людей, скільки убогих потребують елементарного хліба?! Чому допущене таке марнотратство?! »

Ісусе, Ісусе, це була Твоя остання помилка. Чому Ти не зупинив руку цієї жінки, Господи? Чому Ти допустив, щоб учні так спокусилися. Чому Ти не сказав їй:
- Жінко, зупинись, досить! Трошки капнула, досить, я вже й так пахну весь. Дай, будь ласка, мені цю алябастрову пляшечку, в нас є потреби, є убогі, нужденні, давай не будемо спокушувати братів, ок? Я розумію, що це твоє, що ти в праві чинити, як хочеш, але я тебе прошу, якщо ти мене поважаєш, давай продамо це...

Ісусе, Ісусе, чому Ти злегковажив обуренням апостолів! Ти посміявся з них, але возвисив цю жінку. Ти сказав, що вона добре вчинила, Ти підтримав це безглузде тринькання грошей.
Може Ти побачив серце Марії, яке вона втирала в тебе. І Ти дав їй безсмертя у відповідь на її безумство. Учні ж Твої побачили гроші. Великі, викинуті на вітер гроші. Іуда - ось людина, яка реально возвисила свій голос за інтереси убогих та знедолених. Іуді виявились найближчими зі всіх апостолів соціальні потреби. Він жорстко поставив питання, про необхідність виділення додаткових коштів для підтримки убогих верств населення. Він був першим соціалістичним лідером, який рішуче виступив проти клерикально-праворадикального Христа. В Іуди, як ми знаємо, була спеціальна коробочка, куди він збирав гроші для потреб убогих. З усього видно, що він любив благодійність, любив соціально захищати людей. Напевно, це приємно - роздавати гроші убогим, ловити їх вдячні погляди, збирати їх віддані голоси...
Ось як цю історію описують апостоли Матвій та Іван (я взяв різні переклади, щоб ви відчули всі відтінки історії - наприклад, в російскому Іуда був "вор", але не написано, що він крав - просто носив скриньку. Я думаю, це ближче до істини, бо злодієм стають до того, як починають реально красти).

 

Матвія 26
7. приступила к Нему женщина с алавастровым сосудом мира драгоценного и возливала Ему возлежащему на голову.
УПО: підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
KJV: There came unto him a woman having an alabaster box of very precious ointment, and poured it on his head, as he sat at meat.


8. Увидев это, ученики Его вознегодовали и говорили: к чему такая трата?
УПО: Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?
KJV: But when his disciples saw it, they had indignation, saying, To what purpose is this waste?


9. Ибо можно было бы продать это миро за большую цену и дать нищим.
УПО: Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.
KJV: For this ointment might have been sold for much, and given to the poor.


10. Но Иисус, уразумев сие, сказал им: что смущаете женщину? Она доброе дело сделала для Меня:
УПО: Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
KJV: When Jesus understood it, he said unto them, Why trouble ye the woman? for she hath wrought a good work upon me.


11. Ибо нищих всегда имеете с собою, а Меня не всегда имеете;
УПО: Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
KJV: For ye have the poor always with you; but me ye have not always.


12. Возлив миро сие на тело Мое, она приготовила Меня к погребению;
УПО: Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.
KJV: For in that she hath poured this ointment on my body, she did it for my burial.


13. Истинно говорю вам: где ни будет проповедано Евангелие сие в целом мире, сказано будет в память ее и о том, что она сделала.
УПО: Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
KJV: Verily I say unto you, Wheresoever this gospel shall be preached in the whole world, there shall also this, that this woman hath done, be told for a memorial of her.


14. Тогда один из двенадцати, называемый Иуда Искариот, пошел к первосвященникам
УПО: Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
KJV: Then one of the twelve, called Judas Iscariot, went unto the chief priests,


15.И сказал: что вы дадите мне, и я вам предам Его? Они предложили ему тридцать сребренников;
УПО:Іі сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.
KJV: And said unto them, What will ye give me, and I will deliver him unto you? And they covenanted with him for thirty pieces of silver.

 

Івана 12
Мария же, взяв фунт нардового чистого драгоценного мира, помазала ноги Иисуса и отерла волосами своими ноги Его; и дом наполнился благоуханием от мира.
УПО: А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!
KJV: Then took Mary a pound of ointment of spikenard, very costly, and anointed the feet of Jesus, and wiped his feet with her hair: and the house was filled with the odour of the ointment.


4. Тогда один из учеников Его, Иуда Симонов Искариот, который хотел предать Его, сказал:
УПО: І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:
KJV: Then saith one of his disciples, Judas Iscariot, Simon's son, which should betray him,


5. Для чего бы не продать это миро за триста динариев и не раздать нищим?
УПО: Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?
KJV: Why was not this ointment sold for three hundred pence, and given to the poor?


6. Сказал же он это не потому, чтобы заботился о нищих, но потому что был вор. Он имел [при себе денежный] ящик и носил, что туда опускали.
УПО: А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.
KJV: This he said, not that he cared for the poor; but because he was a thief, and had the bag, and bare what was put therein.


7. Иисус же сказал: оставьте ее; она сберегла это на день погребения Моего.
УПО: І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...
KJV: Then said Jesus, Let her alone: against the day of my burying hath she kept this.
8. Ибо нищих всегда имеете с собою, а Меня не всегда.


УПО: Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!
KJV: For the poor always ye have with you; but me ye have not always.

 

Ісус їм сказав: убогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!
Убогі завжди з вами!
Знаєте чому?
Бо убогі - це ви. Ви завжди будете турбуватися про себе. Але Ісус не завжди буде з вами.
В жертві Марії Ісус бачив серце. Іуда бачив гроші.
Серце, любов Марії залишилася з Христом.
Іуді не вкладалося в голові, що Месія може вчинити так жорстоко по відношенню до убогих.
А Ісус, типу, сказав:
- Заткніться, про убогих. Убогі завжди будуть з вами.
Іуда зрозумів, що перед ним не Месія - справжній Месія не може бути таким мотом.

Іуда йде до первосвящеників.

"Скільки мені дасьте, щоб я його видав вам?" - питає Іуда. І це питання не грошей. Гроші в нього були. Це питання принципу. Це зіткнення двох ідеологій - лівої і правої. Іуда навіть не торгується. Торг тут не доречний. Головне, щоб цього неправдивого правого Месію, було заарештовано. Він не має право представляти тут Бога. Він надто безсердечний до убогих...

Переконавшись, що Ісус - це не Месія, Іуда вирішує його ліквідувати. Можливо, він зрозумів, що Ісус - це звичайний, самозакоханий вождь, надушений дорогими духами, обтертий і приласканий жінками...

Іудо, Іудо ти не помітив, що серце твоє пішло туди, де був твій скарб - в скриньку з грошима. І убогі тобі потрібні були для того, щоб був привід наповнювати скриньку. Як це сталося? В тебе ж було добре серце.

Вольовим зусиллям спрямовуючи свої гроші, свої скарби, свою силу - ми направляємо своє серце. Або до Христа, або до Мамони - бога багатства. До сатани.
Як мудро ти витрачаєш свої гроші?

Господи, дай мені мудрості і мужності, віддати Тобі свої скарби разом із своїм серцем, втертися в Тебе серцем і душею, як Марія втирала в Тебе дорогоцінне миро, дозволь стати частинкою Тебе, пульсувати Твоїм серцем, відчувати Твою любов, Твоє тепло, жити Тобою, радіти і страждати Тобою, мріяти разом з Тобою, любити, як любиш ти...

 

Коли я поділився цими одкровеннями із своїм сусідом Олегом, він запитав:
- Так кому я повинен віддати свої гроші, щоб бути з Христом?
- Віддай тому, хто нагодував тебе духовною їжею, - сказав я.
- Тобі віддати?
- Ну... віддай мені...
- А ти що з ними зробиш?
- Я... віддам убогим... Напевно... Яка тобі різниця? Це ж ти не гроші мені віддаєш, а серце своє виливаєш на Христа. Не сподівайся, що це буде якась розумна інвестиція. Це... найкраща інвестиція... Якщо ти віриш, звичайно...
І він задумався. Грошей поки що не дав.

 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 1

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Cfif 9 листопада 2009, 09:44

    Предлагаем Вам разместить рекламу или другие материалы на колонках нашей газеты. Газета "Еuroмолодь" Вознесенской городской организации Союза Украинской Молодежи (Николаивска обл.).Регистрационное свидетельство МК 342 выдано 07.12.2001.Стоимость реклама: 0,50 коп. за 1 см/кв. Индивидуальный подход к каждому клиенту. Рассмотрим вопрос об издании спецвыпуска газеты под заказ. Звоните по телефону: 0-68-2895286. Пишите: [email protected]

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Своя 20 травня 2009, 12:19

    Я не знаю, чи все тут правильно, але думати заставляє... Дякую!

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук