Залізо

Садам Хусейн дуже любив паради. Гітлер, Сталін теж. Із теперішніх правителів також неслаба компанія – Лукашенко, Путін, Мєдвєдєв, Саакашвілі, Кім Чер Ін і наш Гарант. Всі вони люблять військові паради. Кого вони хочуть обманути? Себе у тому, що у разі чого вони є головнокомандувачами, особливо напередодні виборів?

Коли людина стає на вагу і втягує живіт, вона обманює сама себе. Неможливо обманути вагу - це об'єктивна реальність, залізо і цифри. Кому від цього шкода? Цій бідолашній дамі, яка повірила, що щось там, як його випити, спалить її жири. Малюнок на коробці переконливий. Та, що схудла, справді ту отруту пила, але відрами, і при тому нічого не їла, напевно, рік.

Коли у районному відділі культури (як приклад згодиться будь-який заклад культури чи освіти) з нагоди приходу високого начальства в туалеті з'являється не тільки туалетний папір, рідке мило, але навіть паперовий рушник і ящик для сміття, в який вже о 12 дня покладуть порожні пляшки з під коньяку. Все це «щастя» відразу по обіді зникне, бо начальство поїхало бухати десь за місто, щоб ніхто не бачив, як вони вміють - до втрати свідомості: все одно не на свої п'ють. Наші, тобто державні пропивають. Це ми кого обманюємо?

Яка у нас культура на місцях, рівень освіти, забезпечення бібліотечних фондів і де вона, та культура і освіта, стоїть, лежить - всі, особливо керівництво, знають. Пробували на зуб. Гості наші, і особливо з далеких країн, вони відразу з перших кроків на нашій землі це нутром відчувають. Ввічливість персоналу, відсутність знання мов, доріг, показників, туалети, точніше їх повна відсутність у наших маленьких містах, наші покалічені парки, там, де ще є руїни, о руїни - це просто «скарб»: замки, цвинтарі, храми, від синагог до костелів і мечетей у Криму, цілих сіл і кварталів, а тепер додались заводи і фабрики. Або, коли до Дня Незалежності, Великодня, а як пощастить, може ще й до Дня міста ремонтують дороги, наносять розмітку на узбіччя, бордюри ставлять, стрижуть газони, виносять сміття, собак відстрілюють, агітки роздають, навіть подають гарячу воду і світло (свято є свято, людям треба помитись) і, звичайно, несуть квіти до пам'ятників, - кого ми дуримо? Гості поїдуть, а нам з цим жити. Тобто без цього всього - від води до чистоти доріг і тротуарів і поваги до власної історії та культури. Це як весілля на всі гроші - щоб всі попадали від заздрості, перепою і об'їдання, на останні позичені. Кому від цього гірше? Батькам і молодій парі. Не велика біда у масштабах всієї країни і статистично... І взагалі - кого ми дуримо нашою статистикою, хто її, крім депутатів, на мітингах читає? Цими всіма днями лісника, металурга, селянина - парадними репортажами? Самі себе. Потім приходимо на базар купити ці продукти, у лікарню лікувати цей організм, у ліс за грибами - а лісу немає. Але є набагато серйозніші речі, страшніші.            

Коли незаможна молода держава, яка не має професійної армії - не тільки контрактників, а й професійної боєздатності армії, - не має не те що сучасної, а взагалі промисловості, крім виробництва хімдобрив і дуже затратної металургії (ми який рік поспіль от-от почнемо виготовляти АНи і танки разом з Росією, або вона сама, для Ірану), не має сучасних технологій, у період жорстокої економічної кризи проводить військовий парад вартістю 70 мільйонів гривень, де техніка, якій мінімум 20 років, буде статична, тобто їхати і літати вона не може, бо не може - нафти немає, патронів немає, крім показових виступів раз на рік, літаки у небо не піднімають, офіцери без житла, мораль, дух бойовий на нулю, рядові через одного хворі і бідні пацани, які не мають грошей, щоб відкупитись, навіть військові навчання в Яворові - і то на комп'ютерах провели, бо не можуть гроші знайти, щоб купити патрони... Це можна писати і писати. То кого ця держава має обманути стосовно своєї боєздатності? Ймовірного суперника? Росія нам ці патрони і продала. Так, її армія краще озброєна, але то не війська НАТО. Та навіть країни НАТО, ті що воюють в Афганістані, і особливо американці, парадів не проводять. Для армії є бойові дії. Всю їхню самовпевненість власній беззаперечні перевазі, те, що залишилося після В'єтнаму, так поховав Ірак, що вони й не знають, як звідти забратись, а тепер добиває Афганістан.

Садам Хусейн дуже любив паради. Гітлер, Сталін... З теперішніх правителів, також неслаба компанія - Лукашенко, Путін-Мєдвєдєв, Саакашвілі, Кім Чер Ін і наш гарант, всі вони люблять військові паради. Кого вони хочуть обманути? Себе у тому, що у разі чого вони є головнокомандувачами, особливо напередодні виборів? Або ні в разі чого «броня крєпка танки наші бистрі?» Їхня ілюзія може дорого коштувати. Писати гнівні відповіді там, наверху, вже навчилися, це добре, це потрібно, але, можна подивитися чорно-білі кадри кінохроніки, тоді 1918-го також був парад в Києві, також знали про загрозу з Півночі. Невже 2008-й, згадайте минулорічний парад, а тапер 2009-й стане також частиною такої кінохроніки, яка чомусь передувала?