Засідання ТСК щодо «вагнерівців» не відбулося через відсутність кворуму

Засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб проти суверенітету України у вівторок, 14 вересня, не відбулося через відсутність кворуму. Про це заявив колишній начальник головного управління розвідки Міністерства оборони Василь Бурба, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Я прибув на засідання на запрошення Безуглої (керівника ТСК Мар'яни Безуглої – ред.), разом з тим отримав інформацію, що сьогодні засідання не буде через те, що відсутній кворум. Більш того, отримав додаткове запрошення на понеділок ... засідання сьогодні не відбулися, я спілкувався з нею (Безуглою – ред.)», – сказав Бурба.

При цьому на уточнюючі питання щодо безпосередньо справи «вагнерівців» він відповідати не став, пояснивши це тим, що всі відповіді може надати тільки ТСК.

«У понеділок я відповідаю на всі питання (членів ТСК), після цього, можливо, поспілкуюся з вами (журналістами – ред.)», – заявив він.

Бурба прибув на засідання ВСУ, щоб надати інформацію у справі організації спеціального заходу щодо затримання 33-х бойовиків ПВК «Вагнер».

Водночас нардеп Роман Костенко розповів, що ТСК не заслухала Бурбу через відсутність кворуму на момент його приходу, хоча на початку засідання кворум був.

Один із журналістів запитав, чи вважає Бурба, що його звільнення було пов’язане з операцією щодо затримання співробітників російської «Приватної військової компанії Вагнера», той відповів — «ні».

Бурба не відповів на низку запитань, але повідомив, що прибув до України за півтори години до запланованого початку засідання, бо «возив на лікування дитину», пише «Радіо Свобода».

Наступне засідання ТСК призначено на понеділок, 20 вересня.

Хто такі «вагнерівці» і про яку спецоперацію йдеться

29 липня 2020 року у Блорусі затримали 32 бойовиків ПВК «Вагнера», що воювали проти України на Донбасі. Згодом їх усіх повернули в Росію.

17 серпня стало відомо про спецоперацію СБУ – бойовиків планували затримати в Києві, для чого виманили їх і виманили спершу до Білорусі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася.

Згодом головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов розповів, що ГУР Міноборони, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора більше року тому почали операцію з розшуку та затримання терористів. У складі групи, яку мали схопити, були люди, ймовірно причетні до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 поблизу Луганська.

Спецслужба завербувала найманців, запропонувавши їм «роботу» від імені російської ПВК МАР з охорони нафтових вишок у Венесуелі. Під час вербування, демонструючи свій рівень кваліфікації потенційному роботодавцю, вони дали під запис свідчення про злочини на території України.

За планом, 24 липня групу мали привезти з Москви в Мінський аеропорт, не затримуючись у Білорусі. 25 липня група мала вилетіти в Туреччину рейсом Мінськ - Стамбул. Під час перельоту літак мав екстрено сісти в одному з українських аеропортів. Під виглядом медпрацівників в літак зайшла би група спецназу і затримала би «вагнерівців».

Однак 24 липня заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента. Після доповіді Єрмак нібито попросив відкласти спецоперацію, посилаючись на те, що операція могла б зірвати обмін полоненими, який готувався у той час, та початок перемир'я. Президент Зеленський наказав перенести операцію на 30 липня. Проте напередодні рейсу, 29 липня, спецслужби Білорусі затримали всю групу.

5 серпня Володимир Зеленський звільнив з посади начальника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу та призначив на цю посаду Кирила Буданова. Це сталося після того, як Бурба закликав перевірити у цій справі голову Офісу президента Андрія Єрмака на детекторі брехні.

У грудні 202 року група Bellingcat повідомила, що розслідує зрив масштабної спецоперації із затримання у Білорусі бійців російської «ПВК Вагнера».

27 лютого все той же Бутусов заявив, що екс-начальника ГУР Василя Бурбу виселили із його маєтка в Конча-Заспі та позбавили державної охорони. Напередодні виселення Василю Бурбі пропонували відмовитись від співпраці з розслідувачами Bellingcat.

Згодом це повідомлення заперечило МВС, але вже через тиждень стало відомо, що представники української влади намагалися домовитися з британською розвідкою MI6, щоб фільм групи журналістів-розслідувачів Bellingcat про зрив операції по захопленню «вагнерівців» не було опубліковано.