Зміни до Конституції: pro et contra (погляд з парламенту)

Тема конституційної реформи в Україні є актуальною вже не перший рік. Експерти прогнозують: Конституція України просто приречена на зміни.

Напередодні Дня Конституції ZAXID.NET попросив політиків, які представляють парламентські партії та блоки, висловити свої думки з приводу необхідності конституційних змін, зокрема щодо місцевого самоврядування.

БЮТ: Президента треба обов'язково обирати всенародно

Народний депутат України від БЮТ Степан Курпіль запевняє, що зміни до Основного закону є необхідними, однак цей процес має відбуватися послідовно та плавно, мовляв, із цим не треба поспішати, адже нова Конституція повинна збалансувати владу в країні:

«Не можна дуже різко змінювати основних положень Конституції України. Насамперед, що треба зробити, - треба усунути дуалізм у виконавчій владі, забрати з Конституції ґрунт для чвар між гілками влади, особливо між Президентом і прем'єр-міністром. Це треба зробити в першу чергу. Друге, що треба зробити, - це провести реформу місцевого самоврядування. Раніше у нас до цього руки не дійшли. Місцеве самоврядування повинне мати більше економічної влади, економічної самостійності, більше коштів, більше податків має залишатися власне місцевій владі. Я думаю, хоча б половина всіх податків повинна залишатися на місцях.

Гадаю, що перш, ніж міняти ґрунтовно Конституцію і визначати, яка саме модель влади має бути в Україні - парламентська, президентська, чи змішані моделі, треба на цю тему провести референдум із дуже чіткими питаннями. На даний момент у нас існує змішана система. Коли була президентсько-парламентська модель, усі говорили, що в Президента надто концентрована влада, що це веде до авторитаризму, що ми бачили за правління Кучми, тому потрібно владу збалансувати, дати трошки більше повноважень парламенту. Начебто збалансували, але збалансували в такий спосіб, що заклали владні протиріччя між президентською вертикаллю і Кабінетом Міністрів. Наприклад, обласні адміністрації підпорядковуються і Президенту, і Кабінету Міністрів, а вони повинні підпорядковуватися комусь одному. Як на мене, оскільки вони є представниками виконавчої влади, то вони повинні підпорядковуватися винятково Кабміну. Так на даний момент мало б бути. Але є по-іншому, зараз, згідно з Конституцією, вони підпорядковуються Кабміну, але голів обласних державних адміністрацій призначає Президент, тому паралельно вони підпорядковуються Президентові, і тому не знають, на яку ногу встати. Служити двом господарям - це речі абсолютно неприпустимі.

Продовження повноважень високопосадовцям - така теза була в початкових варіантах Конституції, яка обговорювалася. Але цю тезу зняли ще перед тим, як мала відбутися домовленість (йдеться про домовленість про широку коаліцію між БЮТ та Партією регіонів - ZAXID.NET). Було погоджено, що не буде ніякого продовження повноважень. Звичайно, що це недоцільно. Президента обов'язково треба обирати всенародно. Для такої держави як Україна є дуже важливо, щоб існував баланс між гілками влади. Щоб Президент мав достатньо повноважень, аби захистити суверенітет і незалежність. Адже, якщо сконцентрувати всю владу в парламенті, який буде призначати Президента і уряд, то не буде абсолютно ніякого балансу, і Україна, яка поділена географічно, ментально, релігійно, мовно, орієнтаційно, може отримати перекіс, як корабель, може потонути. Тому дуже важливо, щоб був баланс влади.

Думаю, реально внести зміни до Конституції можна буде після президентських виборів. Навряд чи до президентських перегонів буде оголошено референдум».

Партія регіонів: Балачки про референдум - нереальні

На думку нардепа-«регіонала» Ярослава Сухого, конституційна (політична) реформа повинна врятувати Україну від сепаратизму та руйнування. Вона повинна відбутися одразу після президентських перегонів:

«Конституційна реформа в Україні, безумовно, потрібна, це розуміє все думаюче суспільство, а не консервативно налаштоване, не та його частина, яка думає тільки як зберегти себе при владі. Річ у тім, що конституційна реформа, або скоріше її можна назвати політичною реформою, вже назріла. Вона передбачає необхідність подальшого вдосконалення всіх аспектів розбудови української держави. Перше: необхідно чітко, ясно і назавжди розмежувати функції виконавчої гілки влади, аби не допускати дублювання, а отже, і безвідповідальності влади. Друге: необхідно чітко зрозуміти і сформулювати принципи місцевого самоврядування. Розумієте, без місцевого самоврядування реального, з кадровим, матеріальним та фінансовим забезпеченням, Україна може наразитися на сепаратистський настрій і припинити своє існування як держава. Якщо ми сьогодні не підемо шляхом розвитку місцевого самоврядування, нас не зрозуміє увесь світ.

Також необхідно чітко визначити в Конституції (в абсолютно нових аспектах) увесь напрямок гуманітарних свобод і прав громадян, в тому числі питання мови. Йдеться про використання мови, наприклад, в окремих регіонах, де компактно проживає населення не україномовне. Як би нам не подобалося це чи подобалося, але в нас є 11 мільйонів російськомовного населення, 8 мільйонів назвали себе етнічними росіянами під час останнього перепису. Це середня європейська держава за своїм розміром. З цим потрібно рахуватися. Це ряд аспектів, які необхідно в подальшому в Конституції врахувати, аби припинити можливі загрози чи ризики для існування самої держави.

Модель управління в державі абсолютно не має принципового значення. Але, враховуючи ментальність України, цілком зрозуміло, що чисто парламентська модель не приживеться. Вона якщо і буде насаджена зверху, то це буде ненадовго. Нам все-таки необхідно зберегти на певний період, не знаю, скільки це може бути - десять років, двадцять, сто, - модель парламентсько-президентської республіки. Для того, аби не допустити узурпації влади, цілком зрозуміло, що в Конституції мають бути чітко виписані механізми і важелі системи противаг гілок влади.

Вибори міських голів та депутатів місцевих рад мають, згідно з чинним законодавством, відбутися наступного року. Я буду пропонувати і дуже сподіваюся, що мої колеги, народні депутати України, мене підтримають, - негайно, поки не пізно і люди не втратили остаточно віру у владу, проводити вибори до місцевих рад на мажоритарній основі, а також повернути назад 50-відсотковий рейтинг для нардепів. Вибори за чистими партійними списками абсолютно себе не виправдали, і крім чвар, інтрижок і протистояння нічого не принесли.

Я думаю, зміни до Конституції будуть внесені до Верховної Ради і проголосовані парламентом. А ті всі балачки про референдум є нереальні. Адже все одно рішення референдуму має бути імплементоване Верховною Радою. Гадаю, конституційні зміни буде внесено одразу після президентських виборів».

Блок Литвина: Конституцію не можна змінювати під політичну кон'юнктуру

Член парламентської фракції Блоку Литвина Олег Зарубінський вважає, що зараз недоцільно говорити про конституційну реформу, мовляв, те, що потрібне Україні - чіткі системні зміни до Основного закону, які допоможуть збалансувати взаємини між різними гілками влади:

«Я не знаю, чи це реформа, чи ні. На мою думку як людини, яка свого часу викладала конституційне право в університеті, потрібні саме зміни до Конституції. Називати це реформою, як це подає Президент України і фактично пропонує нову Конституцію, - я не згоден. Пропонувати той узгоджений між БЮТ та Партією регіонів і потім зірваний проект фактично нової редакції Конституції - не потрібно. На моє переконання, необхідно внести абсолютно конкретні, в системному форматі зміни, які б допомогли збалансувати взаємини між різними гілками влади.

Треба змінити систему місцевого самоврядування, щоб воно було дійсно місцевим самоврядуванням, а не керувалося з Києва. Треба також відшліфувати ці питання, які стосуються прав людини. Ось і все! А чи це реформа? Я вважаю це змінами до Конституції. Виникає питання, коли їх треба робити і як. Зрозуміло, що їх не треба робити для того, аби хтось залишився в політиці за рахунок Конституції. З іншого боку, їх не треба робити для того, щоб конкретні розділи були написані для конкретних людей в політиці. Конституцію не можна змінювати під кон'юнктуру, під конкретний політичний кон'юнктурний момент - це по-перше. По-друге, її не можна змінювати під конкретних особистостей, які зараз розглядають Конституцію як інструмент свого впливу. Ще один дуже важливий момент - не можна Конституцію робити піаром, тобто не можна, балотуючись, наприклад, на посаду Президента України, зміни до Конституції розглядати як інструмент впливу на електорат. Це не морально.

Референдум має відбуватися тоді, коли вносять зміни до І, ІІІ і ХІІІ розділів Конституції. Якщо ці зміни пропонуються і вони голосуються, то приймається рішення спочатку на рівні Верховної Ради, а потім затверджуються референдумом. Якщо ж зміни стосуються усіх інших розділів Конституції, то референдум не передбачений чинною Конституцією. Чинну Конституцію ніхто скасовував, подобається вона комусь чи не подобається, вона має бути Основним законом і документом прямої дії (як це випливає з статті 8 чинної Конституції). Я вважаю, що для України оптимальним варіантом є парламентсько-президентська республіка».

КПУ: Найдемократичніша модель влади - парламентська

Народний депутат від Комуністичної партії України Олександр Голуб переконаний, що українська Конституція є далеко недосконалою, а тому її зміна - неминуча. Він бачить для цього єдиний шлях - голосування за зміни в парламенті:

«Звичайно, зміни до Конституції потрібні, адже та Конституція, яка існує, не враховує потреб більшості наших співгромадян. Вона лише декларує права, хоча їх не гарантує і не забезпечує. Ось чому повинні відбутися зміни. І зміни повинні відбутися згідно з чинним законодавством - вони мають бути прийняті депутатами Верховної Ради України. Річ у тім, що, в принципі, немає жодного прикладу в світі, коли б певні зміни приймалися на референдумі. На референдум може виноситися питання якихось напрямків, або головна мета, ідея Конституції. Конституція є документом. Так само, чому не можна приймати на референдумі певні законопроекти, певні рішення уряду. Така ж ситуація з прийняттям Конституції.

На мій погляд, найбільш вдалою для України є модель парламентської республіки, а також уряд, який буде формуватися за пропорційною схемою. Як на мене, зараз це найбільш демократична система принаймні за тих умов, які існують зараз в Україні. Адже президентська форма влади себе не виправдала, за ці роки не вдалося за допомогою такої системи вирішувати ті проблеми, які стоять перед нашою державою.

Головне, що треба зреформувати у питаннях місцевого самоврядування, - питання формування бюджетів. Бюджети повинні формуватися знизу догори. Окрім того, місцеве самоврядування, тобто обрані до місцевих рад депутати, мають обирати менеджерів або ж призначати виконкоми, які б все ж таки виконували волю цих людей. Система призначень, які проводяться сьогодні з центру, я маю на увазі губернаторів та голів адміністрацій, має бути ліквідована. Ці люди працюють на одну людину, а не на місцеву громаду, не на її інтереси.

Я не бачу жодного сенсу у продовженні повноважень депутатів чи міських голів. Тобто, повинні відбутися чергові вибори, на яких люди мають визначитися зі своїми обранцями, я маю на увазі як парламентських, так і місцевих депутатів, а також місцевих голів».

НУНС: Депутати мають бути народними, а не партійними

Нардеп від фракції блоку «Наша Україна - Народна самооборона» Володимир В'язівський вважає, що виносити на розгляд парламенту треба саме той варіант Конституції, який запропонував Президент Віктор Ющенко. Однак спочатку Верховна Рада має внести зміни до законодавства про місцеве самоврядування та Бюджетний кодекс:

«Проект Конституції, яку подав Президент, можна побачити і на сайті Президента і на сайті Народного союзу «Наша Україна». Я переконаний, що після того, як Венеціанська комісія схвалила своїм рішенням саме цей проект і визнала його таким, що не суперечить демократичним засадам розвитку держави, справедливо було б брати його для обговорення в політичних колах. Ми максимально ініціюємо процес обговорення цієї Конституції, зокрема на Львівщині вже відбулося кілька круглих столів.

Більшу частину влади і, зокрема, формування виконавчої влади треба віддати у руки Президентові. Це президентська форма правління. Влада має бути максимально публічною, кожна ланка влади має обиратися публічно, а не зводитися максимально в одні руки. Депутати мають бути народним, а не партійними, не підлеглими одного політичного боса. Президент, опираючись на демократичні засади розвитку держави, максимально має залучити до виборчого процесу українську громаду.

Коли йдеться про прийняття Конституції, було би правильно мати нову Конституцію і вже за нею обирати Президента України з тими повноваженнями, які у ній будуть виписані. Правильно було б провести такі зміни через референдум, щоб завтра будь-яка «гоп-компанія» олігархів, яка збереться на якійсь дачі, не могла консолідувати способом шантажу і підкупу довкола себе 300 голосів і переграти Конституцію. Кардинальні засади розвитку держави треба проводити через референдум.

З огляду на те, що важко сподіватися прийняття Конституції ще до виборів Президента, було б справедливо, щоб зараз Верховна Рада проголосувала за ряд законів, зокрема змін до Бюджетного кодексу, якими передбачити першочергово надходження коштів до місцевого бюджету, а тих коштів, які можна вважати надлишком, - до Державного бюджету - на утримання держапарату, міліції тощо. Було б справедливо, якби уряд подав такі поправки до бюджетного кодексу, щоб зрівноважити бюджети місцеві і центральний. Також було б справедливо, якби і місцевих голів, і місцевих депутатів обирали терміном на 4 роки.

Питання проведення референдуму можна буде розглядати тоді, коли проект зміненої Конституції буде прийнято в першому читанні Верховною Радою, скерований, як цього вимагає чинна сьогодні Конституція, у Конституційний Суд. Лише після рішення суду можна буде проводити референдум. Сумніваюсь, що ті політичні сили, які є у парламенті, так швидко відреагують на пропозицію Президента і зможуть прийняти зміни до Конституції вже цієї сесії. Ми розуміємо, що напередодні президентських виборів кожна політична сила пропонуватиме свої варіанти змін до Основного закону».