25% українських старшокласників мають низький рівень грамотності, – дослідження
Для українських школярів найбільш проблемною з дисциплін є математика
До теми
- Наталія Піпа: Як бути Україні з результатами PISA? ZAXID.NET
-
Виховати генія.
«...будь-яка дитина є талановита, і лише від батьків та їхніх зусиль залежить те, якою вона виросте» ZAXID.NET -
Хоумскулінг: як відбувається домашнє навчання в Україні.
Історії українських сімей, які відмовились від школи ZAXID.NET
Кожен четвертий 15-річний учень в Україні має низький рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності, свідчать результати дослідження Програми міжнародної оцінки учнів (PISA-2018), які було оприлюднено у вівторок, 3 грудня. Україна вперше взяла участь у цьому дослідженні. Загалом дослідження оцінювало грамотність 600 тис. школярів з 80 країн.
Для порівняння, в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), до якої входять 35 найрозвиненіших країн світу, низький рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності має кожен п'ятий учень.
Як заявила на презентації дослідження міністерка освіти і науки України Ганна Новосад, яку процитувала агенція «Інтерфакс-Україна», результати українських учнів нижчі за середні в країнах ОЕСР у всіх трьох досліджуваних галузях: читання, математика та природничі дисципліни. Середнє значення для країн ОЕСР з читання становить 488,89 бала, математики – 492,03 і природничих дисциплін – 490,78.
Різниця успішності українських школярів у порівнянні з середніми значеннями в країнах ОЕСР з читання становить 23 бали, математики – 39, а з природничих дисциплін – 22. За даними ОЕСР, 30 балів відповідають одному року навчання в закладі загальної середньої освіти. Отже, для України найбільш проблемною з дисциплін є математика.
Як повідомила «Німецька хвиля», за показником читацької компетенції – здатності розуміння та інтерпретації текстів, з якими школярі матимуть справу в повсякденному житті, найближчими до українських старшокласників йдуть турецькі. Трохи краща ситуація в Ізраїлі та Люксембурзі, а найгіршою є ситуація у філіппінських школярів. А найкращий показник – у китайських. Щоправда, у випадку КНР дослідження проводилося не по всій країні, а лише у чотирьох провінціях. Зазначимо, що китайські школярі показали найкращі результати з усіх трьох досліджуваних напрямків.
За показником математичної компетенції сусідами України є Туреччина, Греція і Кіпр, тоді як найгірші показники – у старшокласників з Домініканської Республіки.
За природничими науками сусідами України є Білорусь і Туреччина, а найгірші результати – у школярів з Домініканської Республіки.
За даними дослідження, лише 74,1% 15-річних підлітків в Україні досягли базового рівня сформованості читацької грамотності, 64% – математичної грамотності, 73,6% – природничо-наукової грамотності.
При цьому 46,4% 15-річних учнів України продемонстрували високий рівень читацької грамотності, 37,9% – грамотності з математики та 43,6% – грамотності з природничих дисциплін.
Суттєва різниця в досягненнях існує залежно від типу місцевості: у великих містах середній бал становить 499,4, що відрізняється від середнього бала учнів, котрі проживають у міських поселеннях, – 479,9 і суттєво відрізняється від середнього бала учнів, які проживають у селах і хуторах – 420,6.
Крім того, дослідження засвідчило, що хлопці читають набагато менше, ніж дівчата. Середня успішність у читанні серед юнаків нижча (450,1 бала), ніж серед дівчат (483,6 бала).
При цьому в Україні учні почуваються більш задоволеними життям, ніж їхні однолітки в країнах ОЕСР.
За словами Новосад, результати PISA вказали на дві проблеми: низький рівень грамотності з математики та глибока нерівність у доступі до якісної освіти залежно від місця проживання і соціально-економічного статусу.
Дослідження PISA ОЕСР проводить кожні три роки. Нині у ньому взяли участь 600 тисяч 15-річних школярів, які на час проведення опитування навчались щонайменше у сьомому класі. Дослідження має на меті визначити рівень трьох компетентностей учнів: у читанні, математиці та природничих науках. Також дослідники опитують школярів про умови їхнього життя, аби встановити, які фактори впливають на успішність дітей.
Уперше дослідження було проведено у 2000 році. З того часу до нього приєдналася значна кількість країн, які не є членами ОЕСР – зараз їх загальна кількість 80. Україна, яка також не є членом організації, цього разу вперше долучилася до дослідження.