У Львові відтворили історичний момент проголошення Акта відновлення Української держави

У вівторок, 30 червня, у Львові відзначили 85-ту річницю проголошення Акта відновлення Української держави. На балконі будинку колишнього товариства «Просвіта», звідки у 1941 році Ярослав Стецько зачитав історичний документ, відбулася символічна реконструкція цієї події. Під супровід військового оркестру та спів чоловічої капели «Дударик» львів’яни виконали гімн України, на який зупинялися навіть трамваї, що проїжджали через площу Ринок.

Нині ця кам’яниця на площі Ринок, 10 є Музеєм етнографії та художнього промислу. 85 років тому вона належала українській «Просвіті», де відбувалися важливі події. 30 червня 1941 року з балкона другого поверху Акт відновлення Української держави зачитував Ярослав Стецько. Тоді українці сміливо заявили про своє право на свободу та відмовилися бути пішаками у грі тоталітарних режимів під час Другої світової війни. Після цього нацисти розпочали масові арешти та розстріли членів ОУН.

Відео ZAXID.NET

Доктор історичних наук, професор Львівської політехніки Ігор Гаврилів розповів про значення Акта, реакцію нацистської влади та його вплив на подальшу боротьбу українців за незалежність. Він зазначив, що акт 30 червня 1941 року – це своєрідний підсумок 20-літньої боротьби Української військової організації та її наступниці – Організації українських націоналістів – за здобуття незалежної Української держави.

«Створений уряд – Українське державне правління – був коаліційним: із 60 членів тільки 9 були членами ОУН. Спочатку його мав очолити відомий професор медицини Мар’ян Панчишин. А коли він відмовився, уряд очолив Ярослав Стецько. Було вирішено, що похідні групи ОУН несуть акт, як ідеться у зверненні, від Попраду й Сяну аж до Волги і Кубані», – розповів Ігор Гаврилів.

Львів’яни під час зачитування Акта відновлення Української держави на площі Ринок у Львові у 1941 і 2026 році. І тоді, і тепер йде війна

Акт відновлення Української держави тричі зачитали по радіо, друкували у пресі. У різних містах похідні групи провели плебісцитові акції, в яких, за словами історика, близько 80% підтримали це рішення.

Створений з ради сеньйорів парламент – Українська національна рада – проіснував до липня 1942. Його підтримали екзильні уряди УНР і гетьманців. Почесним президентом був Андрей Шептицький. Українське державне правління почало формувати місцеві адміністрації та українські збройні сили.

«Оунівці попереджали німців: якщо ви йдете не як визволителі, а як окупанти, то ви програєте війну. Зрештою, так і сталося. Проте німецька адміністрація тоді відповіла, що українці повинні залишити свої державницькі надії, а натомість “збирати урожай”, щоб годувати окупаційну владу», – розповів Ігор Гаврилів.

фото ЛОВА

Історик наголосив, що хоч Акт відновлення Української держави не був спрямований проти інших народів, проте його сприйняли негативно. Німці розпочали масові арешти: станом на вересень 1941 року арештували 1500 членів ОУН.

Окупанти розділили територію України, що дало поштовх українським патріотам піти в підпілля, створювати свої партизанські структури. Згодом на їхній основі постала УПА, яка боролася під гаслом «Здобудеш Українську державу або згинеш в боротьбі за неї». Нащадки продовжують цю боротьбу.