Американські міфи. Географія, люди, ментальність

У багатьох районах Вашингтону я бачив таблички з написом «Сусідське око бачить все». В американській історії не було ГУЛАГу, тому до «cтукацтва» тут ставлення не таке, як на теренах колишнього СРСР.

Географія

Америка - велика держава, і чимало її громадян проживають все життя, ні разу не побувавши в іншому або декількох з її 50 штатів. Зазвичай, пересічний американець буває у столиці держави Вашингтоні, бо так прийнято; у Флориді, бо там завжди тепло. Цей штат, до речі, вважається штатом пенсіонерів; більшість літніх американців, вийшовши на пенсію, переселяються туди. Молодь і туристи частіше за все прагнуть побувати на американському західному узбережжі, в імперії грального бізнесу - Лас-Вегасі, акторській мецці - Лос-Анджелесі, екзотичному Сан-Франциско тощо. На Алясці або у холодному Мічигані корінні американці (якщо вони не живуть там) і туристи бувають нечасто. Знання з географії в американців також не особливо добрі. Вони знають, що є Америка, Ірак (бо там війна), стара Європа, бо туди їздять; і не обов'язково чули про Україну. Але, в міру посилення глобалізації, полегшення можливості подорожувати світом для мешканців колишнього СРСР, експорт інформації про Східну Європу посилюється.

Люди

В Америці живе майже 300 мільйонів осіб. Етнічний склад США виглядає так: білі американці, афроамериканці, латиноамериканці, вихідці з Азії, корінні американці (індіанці, алеути, ескімоси). За даними Бюро перепису населення, кожні 11 секунд у країні більшає на одну особу. Основна група білого населення Америки - це так звані WASP (White Anglo-Saxon Protestant - білі англосакси, протестанти). Афроамериканці - переважно нащадки колишніх рабів, яких завозили у країну до відміни рабства у 1865 році. На першому місці за кількістю іммігрантів до Америки є Мексика, на другому - Китай.

Більшість американців вважає свою країну супердержавою і звикла до її месіанських претензій на загальносвітові впливи. Мультикультурне середовище виробило специфічну літературу, мистецтво, музику, американоцентричність і водночас космополітизм.

Система ідеалів складається з постулатів про сильну Америку, яка експортує демократичні цінності усьому світу і захищає їх; віри у можливість самореалізації; упевненості, що держава захистить свого громадянина, незалежно від того, в якому куточку земної кулі він перебуває; прагнення успішно працювати для забезпечення чималих споживацьких спокус у модерному світі.

Висока вартість землі, житла та комунальних послуг зробили американців поміркованими у житлових потребах. Будинки пересічних громадян значно менші, ніж середньостатистичні вілли біля Львова, Івано-Франківська або Ужгорода. Якщо побачити ці, наче іграшкові, міні-хатинки (де, попри їх розмір, є все необхідне: кондиціонер, посудомийна машина тощо), стає зрозумілий подив американців з приводу розміру приватних будинків в Україні. За винятком американської вілли Павла Лазаренка (до придбання нашим екс-прем'єром вона належала відомому кіноактору Еді Мерфі) та їй подібних маєтків, подвір'я американців не огороджені. У багатьох районах Вашингтону я бачив таблички з написом: «Сусідське око бачить все». В американській історії не було ГУЛАГу, тому до «cтукацтва» тут ставлення не таке, як на теренах колишнього СРСР. Американець за першої нагоди повідомить у поліцію про те, що сусід найняв на працю нелегального емігранта, і не каратиметься муками сумління, а вважатиме, що вчинив як свідомий законослухняний громадянин. Зазвичай, американець не дозволить собі сісти за кермо, перебравши алкоголю, бо він бачив, що мільйонерка Перес Гілтон потрапила за це на місяць до в'язниці. Їй не приходило на гадку підкупити полісмена, суддю або прокурора. Пересічний американець свято вірить у невідворотність покарання.

Один приятель з Америки нещодавно мені сказав: «Звичайно, корупція є і у нас. Але тут час від часу когось саджають до в'язниці, або хоча би звільняють з роботи. Назви мені, кого з високопосадовців під час років незалежності посадили за корупцію в Україні?» Американці панічно бояться суду. Дружина мого приятеля, колишня громадянка СРСР, навіть виробила певну тактику впливу на представників сервісу, які іноді неякісно обслуговують її. «Варто лише трохи прикрикнути і сказати, що ви подасте в суд на когось, як питання негайно вирішується», - ділиться досвідом вона.

Податки - це ще одна священна корова для американців. Є багато прикладів, коли, маючи можливість найняти на роботу людину без дозволу на працю і зекономити на цьому гроші, роботодавець надає перевагу більш затратному, але легальному варіантові. Не вдаючись у специфічну термінологію і цифри, скажу, що сума податків у США сягає майже 40% від зарплати, у Канаді - майже 50%. Цікаво, що американець має право відмінусувати з податків суму, витрачену на придбання та ремонт житла, навчання, аліменти. Родзинкою податкової системи США є заохочення благодійництва: кошти, які йдуть на благодійність, будуть відмінусовані з суми податку. У зв'язку з цим у країні процвітають десятки тисяч НДО (недержавних некомерційних організацій), які займаються чим завгодно - від дорадництва уряду до збереження природи. Хрестоматійним прикладом того, як ці гроші збираються, може бути випадок у невеличкому містечку, де активістка природозахисної організації закрилася у телефонній будці і заявила журналістам, що не вийде звідти, поки не збере гроші на порятунок місцевих білок. Через півдня масованої інформаційної кампанії в електронних ЗМІ вона зібрала 30 000 доларів у щиросердних громадян, і з почуттям виконаного обов'язку зайнялась доглядом за тваринами.

У США дуже модним є активний відпочинок. Тисячі людей бігають, займаються вітрильним спортом, катаються на велосипедах, скейтбордах, роликах тощо. Десятки тисяч відвідують бейсбольні, баскетбольні матчі. Особливою пошаною у країні користується американських футбол. Нація серйозно бореться з палінням та ожирінням. Тому спорт у контексті цієї боротьби дуже ефективно використовується.

Ментальність

Американці доброзичливі, дещо наївні (часом навіть по-дитячому), відкриті, добрі люди. Великі патріоти. Часто біля оселі вивішено прапор, і, повірте, це робить не ЖЕК за вказівкою місцевого «міськвиконкому». Дуже законослухняні. Якщо на дверях фітнес-центру написано, що діти до 18 років не мають права туди заходити, то ніякі мої вмовляння, що я буду наглядати за 11-річним сином, що він лише пограє у настільний футбол, не допомогли. Так само не можна було переконати адміністрацію не закривати басейн у вересні «на зиму», хоча надворі понад 35 градусів спеки. Це навіть нагадує армійський анекдот часів СРСР: «Люміній - значить люміній». Трошки дивно для нас, коли американці, особливо жінки, зустрівши подругу, яку бачили щойно вчора, кидаються обійматися і голосно висловлюють своє захоплення зустріччю.

В Америці не прийнято запитувати про розмір зарплати. Ходять легенди про те, що емансиповані американки можуть подати у суд за один лише занадто тривалий чоловічий погляд у їх бік. Це, звичайно ж, перебільшення. Разом з тим доводилось чути, як войовничі феміністки робили зауваження поважному професору з України через те, що він звернувся до однієї з них зі звичним українським: «жіночко». Відповідь була приблизно такою: «Не смійте мене так називати». Інший приклад: на науковій конференції мені зробила зауваження інша послідовниця Клари Цеткін - спочатку за спробу пропустити її в дверях, в іншому випадку - за пропозицію допомогти донести пакунок з книжками. Коли я обговорював ці трафунки з іншими американками, то вони сміялись і говорили, що це нетипово.

Фото з сайтів https://www.hist.msu.ru/, festival.1september.ru