Атовці, яких привезли до львівського госпіталю, почуваються задовільно
Від початку травня 30 поранених бійців лікуються у Львові
Стан стабільний, важких немає. Тридцятеро бійців, яких привезли до львівського госпіталю, зараз почуваються задовільно. Першу допомогу вони отримали у лікарнях поблизу зони АТО. А у Львові тепер продовжать лікування.
Упродовж року Львівський військовий госпіталь прийняв понад 6,5 тис. пацієнтів. Дві третини з них – нинішні військовослужбовці.
Як розповів поранений Артем Мочалов, у Мар’їнці їх обстрілювали щодня. В одній із таких перестрілок він і отримав поранення. Рука поки що нерухома. Але думками Артем уже давно з побратимами.
«Мені зразу допомогли хлопці, які стояли зі мною на посту. Відразу викликали швидку, мене забрали і надали першу допомогу. Хочу найшвидше одужати і назад до своїх хлопців повернутись. Тому що по-іншому – ніяк», – пояснив Артем Мочалов.
До Львова за останній місяць прибуло два літаки, на бортах яких доставили по п’ятнадцять бійців. На сході після поранення та першої допомоги вони потрапляють до мобільного госпіталя або лікарні поблизу зони АТО. Там їхній стан стабілізовують, а далі скеровують зазвичай у госпіталь в Дніпрі. Якщо ж потрібне подальше лікування – переправляють до Києва чи Львова.
«Із числа учасників бойових дій у нас орієнтовно 30 чоловік зараз перебуває на стаціонарному лікуванні – ті, які доставлені по санавіації. А загалом учасників бойових дій у нас перебуває біля 100 чоловік на лікуванні», – розповів начальник військово-медичного клінічного центру західного регіону Іван Гайда.
У місті з промовистою назвою Щастя аж чотири осколкові поранення отримав Олексій. Зате мав щастя залишитись живим. А після трьох місяців лікування знову рветься у бій.
«Ну досить швидко мене завезли в лікарню, яка була найближче. Там мені надали першу допомогу. А потім мене гелікоптером перевезли в Дніпро. І вже літаком – сюди», – поділився контрактник Олексій.
А лікарі львівського госпіталю хочуть більше співпрацювати з закордонними колегами, зокрема реабілітаційними службами. Бо, до прикладу, ерготерапевти в українських лікарнях з’явилися лише цього року. Раніше такого фаху в наших закладах не було.