Багато літер про парадоксальну війну
Більшість з нас так ніколи і не усвідомить війну такою, якою вона була. Без фльору ідеологій
Інші блоги автора
- Уроки... паралелі... 29 січ 2016, 15:45
- Побажання Джону Далхусену 17 груд 2015, 19:37
- Безпам"яцтво плодить рабів... 30 лист 2015, 14:57
Спочатку ми довго будемо повертати те, що належить нам. Будемо доводити, що ми дорого заплатили за перемогу над тираном Гітлером. А потім нам треба буде самим собі зізнатись, що замість Гітлера ми отримали Сталіна, голод 47-го, репресії, табории для радянських же фронтовиків, добивання повстанського руху...
Перемога стала для українців воістину пірровою. Але і це не дасть повної картини, допоки ми не визнаємо, що СРСР був оккупацією від самого початку... від 1921 року. Ми досі оцінюємо події, як в дитячій дворовій грі - "наші і їхні" - і постійно ходимо по колу стереотипів. Наприклад, кілька раз за сьогодні навіть довелось почути "звільнити від фашистів...", але ж німці не були фашистами, вони були нацистами.. а точніше - націонал-соціалістами. А це, як кажуть, "двє большие разніци". Мантра про "фашистів" дісталася малограмотній Росії від такого ж дуркуватого совка. Фашизм - Італія, Муссоліні. Нацизм - Німеччина, Гітлер. Ніби ж просто...
Фашизм був мякішим від нацизму. Багато речей, котрі для Гітлера були нормою, Муссоліні давалися важко. Та й італійці ментально різняться від німців. Подейкують, що італійські вояки на півдні Франції, часом ховали євреїв, аби ті не потрапили до німецьких концтаборів. Між союзниками Вісі взагалі часто чорна кицька пробігала і на рівні керівників, і на рівні окопів. Італійське центральне командування відрізнялося критичною недолугістю, чим неодноразово підставляло своїх бійців на передовій. Та що там казати, в тому, що Італія стала союзником Гітлера цілком і повністю винні Британія і США, ті хто потім стане коаліцією, вони із впертості не погодились на бажання Муссоліні побути трохи імперією захопивши собі трохи земель в Африці. Муссоліні коливався.. торгувався... його зневажили. Довелось йти в союзнки до Гітлера, третього варіанта просто не існувало. От так, пошкодували Африку, отримали пекло в Європі... Далекозорість політична, нічого не скажеш.
До слова, про фашистів (справжніх, тобто італійців) в Україні. Вони таки у нас були - італійський корпус вибивав радянську армію з Донбасу. Саме італійські підрозділи доволі швидко захопили місто Сталіно, зараз - Донецьк. І взагалі показали себе не початках війни непогано. Але німці відверто кепкували з соратників. Вважали їх вояками другого сорту, що не надто відповідало правді. Коли фронт покотився в зворотній бік і пропорції сил змінились, німецьке командування часто підставляло союзні частини, зокрема румунів і італійців. Була така битва під Миколаївкою, німці кинули прикривати свій відхід італійських гірських стрільців - альпіні. Коли почав назрівати котел, німці не прийшли на допомогу. Італійський корпус був строкатий по складу, але до холодних російських зим (справа була в січні) готові були лише альпіні. Словом, італійці потрапили в оточення, вирватись змогли лише найстійкіші. Втрати були шалені, але безпрецедентний героїзм і вправність альпіні італійці поважають досі. От такі собі "фашисти". Схожа історія трапилась пізніше вже на території України і знову хоч із втратами, але з честю. Ви знаєте, що коли король Італії перейшов на бік союзників, то німці роззброїли італійські частини, що на той момент були неподалік Львова? Зі злості щодо зради італійців було розстріляно... До слова, на гербах італійських частин, котрі колись воювали на боці німців на території України, красуєтсья наш тризуб? Це данина памяті і поваги до італійців, котрі загинули в тій війні тут, у нас. Тризуб, схоже, зявився там раніше аніж Україна стала незалежною...
Інша історія звитяги з "ворожого" для нашої свідомості боку, це битва при Монте Кассіно. Там війська союзників кілька раз провально штурмували укріплений монастир. До слова, серед союзних військ були польські підрозділи, а в них воювали і українці. Зараз поляки дуже пишаються битвою під Монте Кассіно. Італійці також. Можливо навіть більше. Монте Кассіно була однією з ключових битв за Італію. Монастир на горі обороняли німецькі і італійські десантники. Союзникам довалось втратити шалену кількість людей, поки нарешті монастир був взятий и над горою зявився польский прапор... Минуло 60 років. Коли Польща вирішила створити спеціальний підрозділ армійський, вона покликала інструкторами вояків італійського Кол Москин - тих самих нащадків захисників Монте Кассіно... тих, самих, що воював проти поляків. Коло замкнулося... І скільки таких історій було...
Було б дуже цікаво без ідеологічного нальоту розібрати чисто військову звитягу тої війни. Байдуже яких націй: німців, англійців, червоної армії, японців, американців, партизан УПА, макі чи "юговських" Тіто. Ми б раптом виявили блискучі, з військової точки зору, танкові операції німців, зухвалі нальоти французів, італійську військову впертість і англійські підвалини рейдерських операцій... А чого варті диверсійні операці Скорцені чи підводні атаки - Боргезе? А науковий злет, до котрого призвела війна? Згадайте лише досягнення науковців нацистів, котрих після 45-го наввипередки вивозили на свої секретні лабораторії що США, що СРСР... Так, поруч із жахами концтаборів кувався науково-технологічний стрибок людства на найближчі 20-30 років. А грабунок? Спочатку німців на окупованих територіях, а потім тотальне вичищення радянським союзом усього, що можна безнаказанно вкрасти? Машинки Зінгер, трофейні Опелі, а для парт.еліти - Хорьхи і Мерседеси, ешелонами йшли до СРСР. Грабувати і гвалтувати "воїни визволителі" не вважали за гріх... Це також та війна, про неї просто не згадують в мемуарах.
Може так статися, що поки ми будемо повертати собі усвідомлення нашої ціни в тій війні, настрою і бажання дізнатись все інше, у нас просто не лишиться. А наступному поколінню війна в Європі, що була 80 чи 90 років тому, буде цікава не більше аніж серіал про війну Півночі і Півдня...
Десь в Європі вчора квіти клали і до німецьких могли, і до союзницьких. А ми готові? І віддати належне воякові вермахта так саме, як і воякові радянської армії, бо вони могли не хотіти цієї війни, але вони не могли не виконати наказ. І за одну і ту ж війну обидва вояки встигли були як захисниками, так і окупантами...