Близький кінець сатанинської імперії !

Жити з Богом, як просто це сказати і як важко здійснити. Ми – люди хочемо всього досягнути самі й нагадує мені це маленьку дитину яка без батьків хоче робити все сама.

БлогиПетро Ясень , 17 листопада 2014132
Петро Ясень
Журналіст, громадській діяч

Інші блоги автора

Що з того виходить добре відомо всім. Тож, прагнучи заслужити на Царство Небесне (поводити себе так щоб бути гідними називатись дітьми Божими) нам насамперед треба боротись і перемагати свою гординю. Слухатись батьківських повчань. Бо інакше ми вподібнюємось дитині із сірниками яка утікла від батьків, до біди тут один крок. Однак, кожний сам вибирає свою дорогу, дорога Божих дітей, які перебувають у простоті Бога краща від дороги людської мудрості.

«Бо слово - живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця. Нема створіння, скритого від нього; все оголене і явне перед очима того, кому ми маємо звіт дати» (Євр 4:12-13).

Здавалось би в непевні часи всі ми повинні в особливо ретельний спосіб звернутись до Бога, щоб у єдності всенародної молитви випросити мир, спокій, злагоду в Україні.  Багато прикладів нам у цьому подає Святе Письмо, там же ми можемо знайти інші приклади, як Господь карав за гріхи та відступництво цілі народи… Однак, як часто ми звертаємося до Бога у молитві за Україну, за мир та злагоду. В анонімному опитуванні проведеному нами брали участь 100 чоловік, з них лише 28 звертаються щодо цих питань до Бога. Так і живемо… Однак, давайте звернемося до Святого Письма, особливу увагу привертає до себе багатьма прикладами Старий Завіт. Там можна побачити митарства вибраного Богом народу і тут дуже близько проступає подібність  у стражданнях, героїзмі, роздумах , втратах і здобутках з українським народом. Візьмемо  книгу Пророка Єремії. Сина священика  Хілкії ,який народився приблизно в 650 році до Христа (до нашої ери) у невеличкому селі Анатоті, яке знаходиться в 5 км. від Єрусалима. У 25 років цього чоловіка було покликано Богом пророкувати! Він повинен був остерігати царів, вельмож, людей. Ніхто так як він не оплакував гріхи свого народу, нерозкаяне серце вельмож (чи є розкаяним серце вельможних у нас? ). І от кара за гріхи, за хтиві думки, брехливі слова, показне благочестя… Єр 27: 6-7 « Нині ж я даю усі ці країни в руки слузі моєму Навуходоносорові, цареві вавилонському, ба й звірів польових даю йому на послугу.  Та й усі народи будуть служити йому й синові його та й синові його сина, докіль прийде час і на його землю, і тоді могутні народи й великі царі його поневолять. ».

Господь не залишить свій народ на поталу і поверне йому волю Єр 29:10-14 «Так бо говорить Господь: Як виповняться 70 років, призначених для Вавилону, я навідаюсь до вас і здійсню моє прихильне про вас слово та й поверну вас на це місце.  Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, - слово Господнє, - задумів щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам надійне майбуття.  І коли ви візвете до мене та прийдете помолитись до мене, я вислухаю вас. І коли шукатимете мене, знайдете, як тільки шукатимете мене всім серцем вашим.  Я покажусь вам, - слово Господнє, - зміню на краще вашу долю і позбираю вас з-поміж усіх народів і з усіх околиць, куди вас був повиганяв, - слово Господнє, - і знову приведу вас на те місце, звідки вас виселив. ». Взагалі все Святе Письмо, Старого і Нового Завіту «пронизано» розповідями про боротьбу за справжню віру , за волю та щастя свого народу. Кожна людина зможе там знайти корисні речі для своєї душі. Ми ж спробуємо більше роздумати над вищезазначеними текстами. Моя особиста думка така: з давнини століть пророк Єремія промовляє і до Українського народу.  У 1922 році офіційно був заснований СРСР, 1991 року офіційно він розпався, на його місці було створено СНД (СНГ). Приблизно пройшло 70 років про які говорить пророк, але які то були роки! Нині нам відомо про смерть наших патріотів , катування, голодомори, виселення, знущання над десятками мільйонів українців. Усе це, звичайно, робилося під лозунгом: «Все для блага человека, все во имя человека, все для лучшей жизни человека». Досягалось це «краще» життя за допомогою зброї та інших методів якими знищували тих хто думає інакше в різний звірячий спосіб. То ж і не були вони анітрохи кращими від давніх завойовників, хоча і прагнули приховати свої звірячі обличчя під маскою цивілізованості, про те злочини СРСР проти України http://www.youtube.com/playlist?list=PL63BCEA1C1231E3C2  є докладно описані та задокументовані.  Зафіксовані ці злочини і в радянських документах. Варто згадати «Хрущовську відлигу» тоді про це говорили відкрито. «Кульмінаційним моментом «відлиги» став XX з'їзд КПРС у лютому 1956 року. У доповіді на закритому засіданні М. Хрущов вперше розкрив страхітливі злочини, скоєні Сталіним та його оточенням. Однак нове партійно-державне керівництво, розвінчуючи «культ особи», прагнуло переконати, що сталінські злочини були лише «деформацією» соціалізму. М. Хрущов закликав відкинути сталінізм і повернутися до ідей Леніна, замовчуючи при цьому, що перший практик комуністичного будівництва започаткував масовий терор проти мирних людей, що саме за його наказом було створено перші табори та організовано ЧК — інструмент для придушення всякого інакодумства і невдоволення режимом.

Переважна більшість радянського суспільства вітала критику сталінізму, незважаючи на її обмеженість і непослідовність. Натомість консервативні кола, а також чимало людей, запаморочених багаторічною більшовицькою пропагандою, розвінчання «великого вождя» сприйняли вороже. У жовтні 1956 р. у Тбілісі відбулася демонстрація протесту проти нового керівництва СРСР на захист Сталіна, яку було розстріляно військами МВС. Антисталінський курс М. Хрущова зустрів опір більшості президії ЦК КПРС. Георгій Маленков, В'ячеслав Молотов, Лазар Каганович, Дмитро Шепілов та інші сталіністи вступили у змову, щоб позбавити М. Хрущова посади. У вирішальний момент М. Хрущову вдалося скликати партійний пленум (червень 1957 р.). На ньому більшістю голосів було схвалено пропозицію М. Хрущова про виведення зі складу ЦК «антипартійної групи» (так було названо вищезгаданих змовників). На відміну від часів Сталіна, опозиціонерів не розстріляли; їм було дозволено працювати на керівних посадах у нижчих ланках управління. Це стало помітною прикметою пом'якшення комуністичного режиму.

Перемога на пленумі зміцнила позиції М. Хрущова. У березні 1958 р. він обійняв ще й посаду голови Ради Міністрів. Зосередження влади й перетворення її на особисту не рятували від свавілля нового вождя і підлеглого йому апарату. М. Хрущов, як і попередні вожді, прагнув ощасливити народ, крокуючи чимдуж до комунізму. На початку 60-х років він проголосив курс на будівництво комуністичного суспільства першочерговим завданням, розрахованим на двадцятирічний період. У дусі цього рішення було розроблено й ухвалено нову програму партії (XXII з'їзд КПРС 1961 р.), у якій проголошувалося: «Нинішнє покоління радянських людей житиме за комунізму» - Вікіпедія, Хрущовська відлига.

Отже , розстріли керівників навіть вищої ланки в СРСР не були чимось надзвичайним, а скоріше звичним знаряддям для перекладання провини у руках диктатора Сталіна. Життя простих людей взагалі не вартувало нічого. Людину могли просто схопити і розстріляти як «шпигуна», «зрадника», «шкідника», «ворога народу» для виконання плану відділу НКВС (НКВД). Що ж і це для Бога не новина, відкриємо книгу пророка Ісаї 59:3-19  -  « Бо ваші долоні заплямлені кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе!
4 Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин!
5 Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...
6 Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства...
7 Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!
8 Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою.
9 Тому віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо сяйва та й у темнощах ходимо!
10 Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!...
11 Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й від нас віддалилось воно...
12 Бо помножились наші переступи перед Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші провини ми знаємо їх!
13 Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...
14 І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти,
15 і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема!
16 І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його,
17 і Він зодягнув справедливість, як панцер, а шолома спасіння на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг, і покрився горливістю, мов би плащем!
18 Надолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм супротивним заплатою, островам надолужить заплату.
19 І будуть боятися Ймення Господнього з заходу, а слави Його зо схід сонця, бо прийде, як річка рвучка, вітер Господній її пожене.»  

Якщо уважно роздумувати над цим текстом, то ми бачимо що події на Майдані також перекликаються з його глибинним змістом Іс 59:7-8 «Швидкі до зла їхні ноги, вони летять пролити кров безвинну. Думки їхні - думки беззаконні, спустошення та погуба на їхніх дорогах.Мирні путі їм невідомі, немає правосуддя на їхніх стежках. Вони йдуть кривими дорогами; хто ними ходить, той не знає миру.» Світло завжди перемагає темряву.  Спаситель ясно сказав нам Той, хто підняв меч, від меча і загине» (Мт 26: 52)» та ще «І брами пекла мою Церкву не переможуть» Мт 16: 18). Описується і наша перемога на Майдані Об 15:2-4 «Бачив я ніби море скляне, змішане з вогнем (Майдан залитий водою яка перетворилась на лід та палаючі барикади! – примітка автора статті) і переможці над звіром і образом його  і над клеймом його, над числом імені його, - стоять на морі скляному, маючи гусла Божі». І співали наші герої Гімн України!

 О людино, яка ти дивна істота, коли тобі Всевишнім указаний прямий шлях ти весь час збиваєшся на манівці. Священики іменем Божим благословляють на війну та розбій, а не на захист своєї Батьківщини. Напевне не хочуть пам’ятати , що не мають від себе жодної сили і влади, що Святий Дух зходить із Неба під час Священнодійства, і дає благодать від Бога, і що не в стані вони змусити Бога служити сатанинській справі так як служать вони самі. І що справдяться всі пророцтва Божі, і буде тут розквітлий край і мирне , заможне, побожне життя! Доля ж слуг Сатани, разом із ним Об 20:9-10: «І виступили на широчину землі і оточили табір святих і місто улюблене; і впав вогонь від Бога з неба, і пожер їх; а диявола, що зводив їх, повержено в озеро вогню і сірки, де – і звір і лжепророк; і мучитимуться день і ніч на віки вічні ». Амінь!

 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Інші блоги автора

Пропозиції партнерів

Дискусія

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук