Чим завершиться другий тур?

Якщо Янукович переможе на цих виборах, після його інавгурації буде поставлено питання про недовіру уряду. Уряд стане в.о. і відбудеться представлення нового Кабінету міністрів. В таких умовах нова більшість сформується швидко. Тимошенко залишиться в політиці, але поза парламентом.

Вибори президента України – другий тур. Політологи пропонують традиційний для виборів президента в нашій державі сценарій – у першому турі ми голосували за тих, кого хочемо, у другому – робитимемо вибір на користь меншого зла.

 Нагадаємо виборчу статистику: у першому турі на дільниці прийшло – 66,76%, або 24 млн 588 тис. 264 виборці. Приблизно 9 млн 741 тис. з них голосували не за Тимошенко чи Януковича, 2,20% виборців не підтримали жодного кандидата. Тож головною інтригою цієї неділі буде те, як проголосують ці 10 мільйонів активних, але «нейтральних» виборців і  чи не поповнять вони лави тих, хто сидітиме дома.

Приблизно третина цього «вільного» електорату, або 3 211 257 осіб, 17 січня голосували за Сергія Тігіпка, 1 711 749 –  за Арсенія Яценюка, 1 341 539 – за Віктора Ющенка, 872 908 – за Петра Симоненка, 578 886 – за Володимира Литвина, 352 282 – за Олега Тягнибока, 296 413 – за Анатолія Гриценка, 102 435 – за Інну Богословську.

Як визначаться 10 мільйонів українців?

Одразу після першого туру політологи почали стверджувати, що доля виборів президента 2010 року залежатиме від того, кому віддадуть голоси виборці Тігіпка та Яценюка. За цей електорат розпочали змагання учасники другого туру, пропонуючи згаданим політикам посади прем’єр-міністра, голови Нацбанку, РНБО. Лідери президентських перегонів наперебій почали стверджувати, що їхні програми практично збігаються із програмою Тігіпка.

Політики, які у першому турі увійшли до п’ятірки лідерів, але вилетіли з подальшої боротьби, не «допомогли» своїм виборцям визначитися із долею свого голосу у другому турі. Очевидно, їхня позиція вмотивована тим, що вони не хочуть надавати силам, які представляють їхні конкуренти на місцевих чи ймовірних позачергових парламентських виборах.

Але повернімося до президентських виборів. Коли зважити на те, що люди мали б робити свій вибір у другому турі, керуючись не симпатіями до кандидатів як особистостей чи на користь меншого зла, а їхніми передвиборчими програмами, то електорат, який не голосував за переможців першого туру, мав би зважити на схожі й відмінні моменти програм своїх кандидатів і лідерів першого туру. Якщо взяти до уваги програми першої п’ятірки, то назагал в них можна зауважити одні й ті ж акценти: реформи судової гілки, боротьба з корупцією, надання більших повноважень владі на місцях, сильна економіка, розвиток села, освічена та здорова нація,  боєздатна армія, соціальні гарантії тощо.

Камені спотикання у програмах кандидатів

Мовне питання

Втім, зважаючи  на відмінності у принципових позиціях, приміром, щодо мовного питання, виборці Тігіпка мали б радше віддати голос на користь кандидата, що «виступає за надання російській мові статусу другої державної» – Віктора Януковича. У передвиборчій програмі лідера «Сильної України» Тігіпка немає чіткого визначення щодо державного статусу російської мови (хоча в кількох інтерв'ю Тігіпко наголосив, що проти надання російській мові державного статусу). Він обіцяє повернути російській мові «статус мови міжнаціонального спілкування» і вважає, що «питання про статус будь-якої регіональної мови мають самостійно вирішувати органи місцевого самоврядування». Кандидат у президенти Юлія Тимошенко неодноразово клялася, що питання захисту української мови для неї святе, але в її програмі цей пріоритет не прописаний. «Гарантією існування та поступового розвитку української мови як єдиної державної має бути відсутність та неприпустимість будь-якої дискримінації російськомовних та іншомовних громадян України», – наголошує у своїй програмі Арсеній Яценюк.

Зовнішня політика

Щодо спрямування зовнішньої політики, то Тимошенко чітко визначає проевропейський шлях розвитку країни та економічно вигідну дружбу з Росією. Тим часом Тігіпко намагався прихилити до себе електорат перезавантаженням відносин з Росією, припиненням безапеляційної антиросійської риторики, виступами за Україну європейську, яка, разом із тим, не обов’язково має ставати членом ЄС. Арсеній Яценюк пропонує Україні, Києву вищу місію – реалізувати проекти Великої Європи. Відновити «дружні та взаємовигідні стосунки із Росією, країнами СНД та забезпечити стратегічне партнерство із США, ЄС, країнами великої двадцятки» обіцяє лідер першого туру Віктор Янукович.

Безпека

 Щодо питання НАТО, то, на  відміну від Тимошенко, яка пропонує визначатися щодо приєднання України до будь-яких систем колективної безпеки лише на референдумі, та Януковича, який головним завданням бачить збереження позаблокового статусу України, виборці Тігіпка не знайдуть визначеності щодо цього питання у його програмі. Для Яценюка справжньою запорукою спільної європейської безпеки є «Велика Європа».

Запросити фахівців з великих міжнародних компаній для того, щоб сформувати стратегію розвитку країни пропонує лідер «Сильної України». Ця ідея, каже Тимошенко, їй також до душі, але приймати рекомендації міжнародних компаній, на її переконання, потрібно виключно за принципом – приймай найкраще, але знай своє.

ОУН-УПА

Так і не висловила чіткого погляду на питання ОУН-УПА лідер БЮТ. Практично до останнього Юлія Тимошенко уникала прямої відповіді на запитання, чи буде визнано ОУН-УПА воюючою стороною. В інтерв’ю«Українській правді»   вона, щоправда, зазначила: «По-перше, є відповідні законопроекти, внесені нашими депутатами, зокрема Андрієм Шкілем. А по-друге, відновлювати історію є болісним процесом через цивілізаційну роздільність України». Янукович натомість у цьому питанні свою позицію висловив більш як зрозуміло. Віктор Янукович у зверненні до українців заявив: «Заради об’єднання України я оголошу мораторій на всі ті ідеологічні питання, які ділять народ».

Чорноморський флот

Натомість у питанні іноземних військових баз Тимошенко, виступаючи у Львові, наголосила, що не допустить їх розташування на території України. Віктор Янукович, хоч і зізнався, що нічого поганого не бачить в ідеалах Майдану та пообіцяв врахувати у своїй програмі обіцянки всіх кандидатів у президенти, проте бачить перспективу розташування ЧФ на території України на економічно вигідних умовах.

Що буде після 7 лютого?

Політологи констатують, що різницю в рейтингах між Тимошенко та Януковичем  у понад 10%, яка була у першому турі, подолати чинному прем’єру буде складно. За твердженням політолога Анатолія Романюка, перемогти Юлії Тимошенко буде складно, навіть коли за неї проголосують виборці Тігіпка, на частину голосів яких вона таки може сподіватися, відповідно до даних соцдосліджень: «Можна говорити про подолання розриву у не більше 5%, але не 10%. Хоча це можливо за умови, що Тимошенко вдасться мобілізувати своїх виборців на сході, де явка була нижчою, ніж у Західній Україні».

Попри те, за ким буде перемога, новому президентові доведеться перезавантажити парламент, щоб втілити у життя свої програмні обіцянки. Але ні Тимошенко, ні Януковичу  позачергові вибори не вигідні. Адже для БЮТу це означатиме зменшення їхнього представництва у Верховній Раді, а для ПР – потребу шукати нові підходи до пошуку союзників у новому форматі парламенту.

…дострокових парламентських виборів не оминути

Попри це експерти стверджують, що дострокових парламентських виборів не оминути. Приміром, такої думки дотримується політолог Андрій Єрмолаєв: «У нас ніколи не було сталих коаліцій і навряд чи буде. Були тимчасові альянси для того, щоб сформувати склад уряду».

 Політолог Анатолій Романюк, коментуючи цю тему, зазначає: «Зважаючи на останні голосування у Верховній Раді, ми бачимо, що там є антиурядова більшість. Якщо Янукович переможе на цих виборах, після його інавгурації буде поставлено питання про недовіру уряду. Уряд стане в.о. і відбудеться представлення  нового кабінету. В таких умовах нова більшість сформується швидко. Тимошенко залишиться в політиці, але поза парламентом», – говорить політолог.

Про дострокові парламентські вибори із можливістю формування тимчасової коаліції заради економічного стабілізації говорить і політичний експерт Володимир Цибулько. Втім, він наголошує, що парламентські вибори, якщо будуть, то після місцевих, коли стануть зрозумілими вподобання електорату.  Водночас політолог не вірить в те, що Партії регіонів вдасться сформувати у парламенті коаліцію за участі 37 депутатів від НУНС, оскільки це означатиме для останніх політичну смерть. «Коаліція можлива лише тимчасова, і то складно уявити, як можна пояснити виборцям об’єднання із регіоналами». Натомість голосування  ж за зміни до закону України про вибори президента говорить про високу ймовірність створення такої більшості. Тим паче, Віктор Янукович заявив, що Партія регіонів веде переговори з депутатами від НУНС щодо створення нової коаліції.

… у країні буде три президенти – чинний і два претенденти.

Підпис президента України Віктора Ющенка під законом «Про внесення  змін до закону «Про вибори президента України» створює для Тимошенко можливість не визнати результати цих виборів. Ще 3 лютого вона заявила, що почався процес фальсифікації виборів і апелювала до міжнародної спільноти. Кандидатка у президенти зустрілась із представниками ОБСЄ, аби розтлумачити, що означатимуть зміни до виборчого законодавства. Вона скасувала візит до Львова, щоб провести прес-конференцію для представників іноземних ЗМІ та зустрітися із послами країн, акредитованих в Україні та заявила, що звертатиметься до українського народу у разі фальсифікацій. Чи означає це, що Тимошенко подаватиме до суду в разі програшу на виборах президента? Кандидатка на посаду президента України на це запитання чітко не відповіла, водночас наголосила, що збиратиме Майдан, коли президент підпише згаданий закон. За інформацією ZAXID.NET зі Львова до Києва ще вчора виїхала колона автобусів із прихильниками провладної кандидатки. До оскарження вже готові в команді Януковича. Віце-спікер Олександр Лавринович заявив, що це «манера їхнього опонента». Опозиція також готує  Майдан. Центральний виборчий штаб Партії регіонів і громадська організація "Спілка молоді регіонів" подали заявки у Київську міську державну адміністрацію на проведення безстрокових масових акцій у центрі Києва, починаючи з 5 лютого. Відповідно, в країні може розгорнутися сценарій, який спрогнозував під час останнього візиту до Львова в.о. міністра внутрішніх справ Юрій Луценко – в країні буде три президенти – чинний і два претенденти.  Ще до першого туру виборів президента експерти говорили про можливість того, що Ющенко буде в.о. Президента України аж до місцевих виборів.

Місцеві вибори

Щодо місцевих виборів, які мають відбутися 30 травня цього року, то політологи утримуються від прогнозу їхніх результатів, допоки не буде оголошено переможця виборів президента. Водночас політичні сили, які представляють Тігіпко, Яценюк та Ющенко, вже почали до них готуватися. Чинний Президент України Віктор Ющенко, який збирається і надалі вести активну політичну діяльність для того, щоб «зарезервувати» націонал-демократичний електорат в останні дні свого перебування на посаді глави держави, підписує указ про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України та визнає ОУН-УПА учасниками боротьби за незалежність України у ХХ сторіччі.

Політолог Анатолій Романюк прогнозує, що після цих місцевих виборів 30 травня в радах будуть представлені партії Тігіпка та Яценюка. Політолог не виключає і створення блоку Тігіпка-Яценюка.

P.S. Міжнародні спостерігачі визнали – вибори президента України у першому турі в основному відповідали міжнародним нормам та українському законодавству Якщо розрив між кандидатами буде на рівні першого туру і висновки міжнародних спостерігачів будуть такими, як і в першому турі, то оскарження результатів швидше за все, попри заяви Тимошенко скликати Майдан, не буде, і країна за місяць матиме нового президента.

Тоді пересічний громадянин хоч на кілька тижнів перестане жити виборами і зрозуміє, що насправді важливими є відповіді на запитання, які ціни після виборів вони побачить на товари у своїх магазинах, чи зможе він заправити паливом своє авто, чи отримає він зарплату, пенсію, коли у нас не ухвалено бюджет.