Чому у Львові хворі на Covid-19 самі купують ліки

Коронавірусна арифметика без купюр: а ви задумувалися, у скільки державі обходиться виходжування одного хворого на Covid-19? За нашою інформацією – в межах 50 тисяч гривень, і це без реанімації. Вражає, правда? А якщо вам скажу, що ці гроші в державній, не приватній, лікарні доведеться викласти зі своєї власної кишені на медикаменти?

Мої вітання, це програма «Стінка на стінку» і я, Віталій Кубліков, вітаю вас. То у скільки ж обійдеться безкоштовне лікування від Covid-19 у шпиталях Львівщини? Свою історію хвороби та про всі коронавірусні витрати сьогодні нам детально розповість львів’янин Юрій Фомін. А от чому пацієнтам із Covid-19, крім віри та надії, треба при госпіталізації мати зі собою ще й купу грошей, запитаємо в керівника Центру легеневого здоров’я Любомира Рака.

А я нагадую, що в ці секунди на нашому інформаційному порталі ZAXID.NET стартує інтерактивне голосування. Що ви думаєте про таку сувору реальність? Чекаємо на зворотній зв’язок.

Отож, пане Юрію, в першу чергу – як чуєтеся взагалі і як проходило ваше лікування, наскільки важка була форма Covid-19?

Юрій Фомін: Ну, якщо я скажу, що це була двостороння пневмонія, і на КТ ця лікарка, яка дивилася, сказала, що ситуація дуже складна. Далі мене вже не цікавило…

Знаю, що вона сказала: «Я не бачу ваших легенів».

Юрій Фомін: Так, так, що складно. В загальному стан здоров’я після лікарні – ну. ця хвороба дається взнаки, це однозначно. Оця постійна втома, пасивність – вона зараз присутня, як ніколи, бракує життєвої енергії. Але в мене ще зараз йде процес реабілітації, він медикаментозний.

Пане Юрію, найцікавіше – оцей момент, коли вам в лікарні сказали, що медикаменти ви повинні купувати. Розкажіть більше про це.

Юрій Фомін: Розумієте, ніхто не говорив, що потрібно купувати медикаменти. Лікар подивився – робить призначення, медсестра принесла призначення. Я дивлюсь, призначення – то призначення: думаю, може це для архіву або ще щось. Потім приходить санітарка і каже: «Я йду в аптеку. Давайте цей…»

Скидайтеся.

Юрій Фомін: Так. Хворі, які лежали в палаті, так іронічно поглядали – хотіли подивитися на реакцію. І потім розумієш, що це дивна правда.

А ви при собі скільки мали грошей?

Юрій Фомін: Та, порядку двох чи трьох тисяч. Тому що я влетів в хату перед тим з КТ. Дав сімейному лікарю заключення, вона зразу сказала: «Біжіть додому, я вже домовилася про госпіталізацію». Я влетів в хату, «швидка» вже була практично біля хати. Думав, що тих тисяч пару на якийсь період вистачить.

А виявилося, що цього не вистачило навіть на один день.

Юрій Фомін: Так.

Пане Любомире, це так не пощастило панові Юрію, що забракло йому медикаментів? Чи, можливо, йому лікар виписав неправильне лікування?

Любомир Рак: У нас лікарі виписують правильне лікування, відповідно до протоколу. На жаль, в нашу установу (на жаль чи на щастя, я не знаю)…

Пан Юрій – ваш пацієнт?

Любомир Рак: Так. …В нашу установу попадають пацієнти з важкою патологією – не з коронавірусом, а з пневмоніями, тобто ускладненням коронавірусу. Дуже часто такі пацієнти вже є або ліковані амбулаторно, або з інших установ переведені, або самолікуванням займалися – по-різному буває. Тому пацієнти, які попадають до нас, потребують інтенсивного лікування, потребують лікування антибіотиками тими, які допомагають.

Таких антибіотиків у вас немає?

Любомир Рак: Таких антибіотиків у нас немає. Точніше, антибіотики такі у нас би були, якби були гроші, за які можна було їх купити.

Ми – в першій лінії надання медичної допомоги пацієнтам з Covid-19 та його ускладненнями. Ми вступили в цей процес 1 квітня цього року. Квітень-травень, коли у нас було 40–50 пацієнтів, нам коштів вистачало. У нас була підписана угода (вона і сьогодні є підписана) з Національною службою здоров’я України. Ми отримували кожного місяця 4–5 мільйонів на закупівлю – в тому числі і медикаментів, і заробітна плата, і так далі. І медикаменти, й інші розхідні матеріали – такі, як кисень, як лабораторні реактиви. В ці місяці нам вистачало. Починаючи десь з червня місяця…

Коли стало більше пацієнтів…

Любомир Рак: Коли стало пацієнтів більше, коли стали пневмонії ковідні іншими, коли пройшла, скоріше всього, мутація, коли пройшло і те, що я вже назвав – і самолікування або лікування вдома, або задавнений той процес. Таке лікування потребує набагато більших затрат, набагато інтенсивніших затрат, набагато ширшого спектру препаратів, які дійсно допомагають і витягують тих пацієнтів з ускладненими пневмоніями як ускладненням коронавірусу.

І десь із червня місяця нам стало бракувати таких коштів. З липня місяця ми перепідписали угоду з Національною службою здоров’я України. Сума угоди становила у нас… Ми утворили шість команд – і по тих шести командах сума угоди у нас становить 6 мільйонів 100 тисяч. Але за липень місяць ми отримали від Національної служби здоров’я 3 мільйони 200 тисяч. За серпень місяць 6 мільйонів 100 тисяч, знову ж таки, угода – ми отримали 3 мільйони 700 тисяч.

Треба сказати, що на доплату до заробітної плати, до 300% працівникам, які задіяні у відділеннях… А відділень таких у нас на сьогоднішній день – реанімаційне відділення (чи відділення інтенсивної терапії), приймальне відділення і чотири пульмонологічні відділення. Всього в нас задіяно в межах 140–150 медичних працівників, які надають таку допомогу. Тобто доплати їм до 300% заробітної плати – це десь у межах 3 мільйонів. Тобто можна порахувати, що нам залишається для того, щоби закупити все інше.

Всі пацієнти, які в нас знаходяться на лікуванні, практично всі потребують кисню, всі кисневозалежні. І ми з практики це знаємо, розуміємо: пацієнт, який до нас поступає – тут же йому потрібно давати кисень для того, щоб його… Всі кисневозалежні. У нас є таких 150 точок кисневих. У нас є хороша система подачі кисню, в нас великий резервуар (один із кращих на Львівщині) збереження кисню – він на 4 тонни. І якщо до ковіду чотирьох тонн кисню розхід був у нашій лікарні півтора місяця, то зараз 4 тонни кисню в нас йде за півтори доби. Місячна вартість оплати за кисень становить біля пів мільйона, біля 500 тисяч гривень. Ось і можна порахувати, що ми можемо забезпечити.

Пане Любомире, ви згадували про гроші, ви згадували про правила гри. От Львівщина є другою областю України після Івано-Франківщини, яка отримала найбільше коштів на підтримку хворих з Covid-19 – це майже 300 мільйонів гривень. Офіційно ж лікування для пацієнтів з коронавірусом є абсолютно безоплатним у межах програми медичних гарантії – та й, зрештою, це гарантує Конституція України. Всі медикаменти, передбачені національним протоколом лікування Covid-19, включені до так званого тарифу, за яким вже Національна служба здоров’я оплачує послуги медзакладам. Саме місцева влада визначає, які лікарні потрібно залучати. От на Львівщині таких є 20, які спеціалізуються на боротьбі з коронавірусом. Про це нам розповіла очільниця Західного територіального підрозділу Національної служби здоров’я Мар’яна Возниця. При цьому вона наголосила, що на Львівщині є проблема з нерівномірною завантаженістю лікарень. Почуємо пряму мову.

***

Мар’яна Возниця (директорка Західного міжрегіонального департаменту НЗСУ): «Треба розуміти, що умови виплат по лікуванню ковіду є доволі специфічні. І вони передбачають, що для лікування Covid-19 в лікарні утворюються так звані команди для лікування, які мають складатися з 12 медичних працівників. Оплата медичних працівників і медикаменти оплачується все зразу одним пакетом. Відповідно, так званий 31-й пакет – стаціонарна допомога при ковіді. І у відповідності ті кошти приходять в лікарню, а певним чином вони розподіляються вже всередині лікарні. Тобто команда має бути 12 людей. Керівник визначає, чи є 12 працівників, чи є більше – це рішення керівника. Так само керівник визначає, що, наприклад, є чотири команди чи більше – це також рішення керівника.

Якщо говорити про Центр легеневого здоров’я. От, до прикладу, в Центрі легеневого здоров’я сьогодні, щоб я не помилилася, працює шість команд. Так само є ще така штука дуже важлива, яка називається завантаженість команд – тобто скільки пацієнтів є на одну команду в місяць. І в Центрі легеневого здоров’я завантаженість команд була на одну команду 41 пацієнт у місяць. Загалом завантаженість по Україні – 12 осіб в місяць. У Львівській області завантаженість команд – в середньому 18 осіб. Переважно ці кошти в даному закладі йдуть на виплати зарплат і власне оцих збільшень заробітної платні до 300%. І, відповідно, залишається менше на всі медичні витрати».

***

Я доповню. Отож, до безоплатного пакета послуг з лікування пацієнтів з Covid-19, яких госпіталізували у медзаклад, входять: тестування на Covid-19, лабораторні дослідження, меддопомога, киснева підтримка, інтенсивна терапія та підключення до ШВЛ або ЕКМО, медикаментозна терапія, а ще консультація лікарів інших спеціальностей. От, пане Юрію, зокрема про тестування – вам безкоштовно зробили тестування?

Юрій Фомін: Це людина з Марсу, ви розумієте... Яке безкоштовно? Нічого безкоштовно не робиться взагалі.

Тобто за кожен крок ви платили?

Юрій Фомін: Так. Або представники державних органів відірвані вже настільки, що вони неадекватно взагалі говорять, не те, що оцінюють ситуацію. Все платно, все абсолютно.

Якщо підрахувати загальну суму, яку ви витратили на своє лікування, – це скільки? Тридцять, сорок?

Юрій Фомін: Якщо враховувати, що ще 10 днів вдома сімейний лікар мене лікував – без потреби було, це довело тільки до запалення легенів.

До погіршення.

Юрій Фомін: Ну, це орієнтовно десь в районі, напевно, 45 тисяч гривень, отак.

І цьому є підтвердження – чеки?

Юрій Фомін: Так, звичайно. В мене навіть у телефоні є, я сфотографував, при нагоді можу показати. Навіть у лікарні, бо був шокований – друзям відсилав просто: «Подивіться, я не жартую». Тому що я прийшов – в мене навіть на карточці не було достатньої суми, щоб… Я розумію, десять днів – мені треба стільки… Слава Богу, друзі є друзі, справді.

Друзі допомогли?

Юрій Фомін: Так.

Пане Любомире, якщо немає друзів – що робити в такому разі? Бо, вочевидь, коли швидка допомога приїжджає – вони не питають…

Любомир Рак: В даному випадку я би хотів наголосити, що тестування на Covid-19, яке ми в себе в лікарні запровадили з травня місяця, ми проводимо безкоштовно.

Юрій Фомін: Це правда, в лікарні так.

Любомир Рак: Тобто тестування в нас проводиться безкоштовно.

Добре, що хоч тестування.

Любомир Рак: Так, тестування в нас проводиться безкоштовно, кисень – безкоштовно, медична допомога також надається безкоштовно, за медичну допомогу ніхто не платив. Може наш пацієнт сказати: оплачується тільки за медикаменти.

Тобто потрібно готуватися до того, що людина має заплатити за медикаменти 30 тисяч?

Любомир Рак: Я надіюся… Давайте так: у нас були минулого тижня з Національною службою здоров’я переговори. Вони вникали в ту ситуацію, тому що вона занадто широкого розголосу вже набула. Значить, у нас відбулися переговори, і ми дійшли до того, що нам потрібно або зменшувати кількість ліжок, які в нас є на ті бригади: тобто в нас є зараз розгорнутих 170 ліжок – ну, згорнути до 100 ліжок. Звичайно, ми собі цього не можемо дозволити.

Пані Возниця згадує, що у вас аж 40 пацієнтів, а в інших значно менше.

Любомир Рак: Ну, в нас 48 пацієнтів зараз, за підрахунками за останні два місяці, на одну команду. В інших – значно менше. Тому в них є й інше забезпечення, напевно. Але, знаєте, ми маємо дуже хорошу репутацію в області, і всі хочуть до нас. Тому зменшити кількість ліжок ми не можемо. Тому що ми вміємо лікувати, знаємо, як це лікувати, наші спеціалісти є одними з кращих – а можливо, і найкращими спеціалістами на Львівщині щодо легеневих патологій. Це наша спеціальність, ми тим займаємося і вміємо це робити.

Ну і, як би не сумно про це говорити, але можна сказати, що смертність у нас в лікарні – одна з найменших по ковідних лікарнях. Але я не про це. Ми провели переговори, і сьогодні зранку подали… Різними шляхами ми це обговорили і сьогодні ми, залишивши таку кількість ліжок, яка у нас є, тому що ми розуміємо, що людям потрібно надавати медичну допомогу.

Людей менше не буде хворих, так?

Любомир Рак: Людей хворих менше не буде. Ми збільшили – ми сьогодні подали за підписом моїм і за підписом директора департаменту Національної служби здоров’я України подання про збільшення кількості команд до десяти.

З шести до десяти?

Любомир Рак: З шести до десяти.

Маючи шість команд, ми все одно отримали не шість мільйонів, як мали отримати для шести команд, а отримали три (мільйони) двісті (тисяч), три (мільйони) сімсот (тисяч). Так само мінус два (мільйони) вісімсот (тисяч) і мінус два (мільйони) триста (тисяч). Завтра в нас має бути Skype з Національною службою здоров’я України, чи Zoom тепер модніше – ми будемо ставити ті питання.

Пане Юрію, чи відчували цю опіку медиків, коли в одній команді працює 12 медиків? Чи дійсно вони обходжували всі вас?

Юрій Фомін: Розумієте, що стосується особливо Легеневого центру – відчувається фаховість. Тому що покращення буквально за день – і я вже відчув, що напевно викарабкаюся з того. Цілком лікарі всі безпосередньо в палаті, постійний обхід. Ну, що говорити – і дисципліна, і чистенько в лікарні. Жодних претензій. Не те, що я хочу сказати щось не то – говорю, як воно є.

Просто проблема в чому? Роблять стрілочника з лікарні. Люди повинні зрозуміти, що в лікарню не приходять ті медикаменти. Де брати? То тільки вже надія на… Тобто держава не виконує свої безпосередні функції забезпечення здоров’я.

Тобто ви зрозуміли чітко, що не те, що від вас хтось ці медикаменти ховає або комусь іншому несе – їх просто немає?

Юрій Фомін: Ні, немає. Всі люди, які лежали – чи ти значимий в світі, чи ні – всі за свої гроші.

Пане Любомире, а як ви давали раду тим випадкам, коли людина просто незабезпечена і не має звідки взяти оцих 30–40 тисяч?

Любомир Рак: Ну, в нас не було таких випадків.

Не було таких випадків?

Любомир Рак: Не було таких випадків, так.

Юрій Фомін: Вихід один – поповнити статистику смертей від ковіду.

Любомир Рак: Ні, ну, скажемо так, в нас не було таких випадків, щоб через те, що пацієнт не отримав медикаменти, щоб він помер. Таких випадків, слава Богу, не було.

А давайте поговоримо про медичну страховку – дієвий і альтернативний інструмент, яким користується весь цивілізований світ. Занедужав – поліс все покриє. У нас поки що це геть непопулярно – лікування ж начебто безкоштовне. Втім, страхові компанії одна наперед одної почали з весни активно пропонувати свої продукти, пов’язані з Covid-19. Скільки це коштує, і за яких умов страховики покриють збитки за лікування? Всі питання ми поставили експерту зі страхування.

***

Віктор Саварин (експерт зі страхування): «У межах України ви матимете захист 50 тисяч гривень, де б ви не захворіли. Фактично без обмежень йде лікування в межах тої страхової суми. Отримає діагностику, лікування, лікування вже внаслідок ускладнення Covid-19, покриття медичних препаратів, медикаментів усіх і тому подібне. Тобто, в принципі, якщо клієнт обирає нормальну компанію, гарний страховий продукт, прочитає детально всі винятки і його задовольняє – він в межах тих трьох-чотирьох тисяч може гарантувати собі захист.

Все, що пов’язане з чеками, ми покриємо 100%. Все, що неформальні розрахунки – це, на жаль, ніяким чином не пройде. В принципі, в ту програму Covid-19 входить також покриття, звичайно, медикаментів, всіх медичних препаратів. Тому хіба якщо робити на цьому більше акцент, то в комплексі майже все покриє».

***

Пане Любомире, можливо, дійсно настав час отакої страхової медицини? Щоби не сподіватися на державу, яка дасть чи не дасть медикаменти, виділить чи не виділить кошти.

Любомир Рак: Ну, це вже вибір кожного громадянина, і він вправі укласти угоду з будь-якою страховою компанією.

Пане Юрію, от ви після тої ситуації, коли вам довелося аврально шукати кошти. шалені для більшості наших глядачів… Як ви бачите – можливо, потрібно вводити оцю медичну страховку?

Юрій Фомін: Вводити можна хоч польоти на Марс – але чи це буде дієво? Виходить зі слів цього пана, що можна тоді страхову компанію поставити керувати державою – і все.

Тобто тоді нам держава не потрібна як посередник у цьому питанні?

Юрій Фомін: А як же ж? Хіба вона виконує свої функції? Ні. Тут проблема потопаючого – його власна проблема. Соломинка тут – друзі і можливість десь взяти кошти. Все.

От ви як людина, яка вже перехворіла, які б могли дати поради нашим глядачам, які наразі не мають підтвердженого діагнозу Covid-19?

Юрій Фомін: Знову ж, зі слів лікарів, навіть у лікарні консультативно – перехворіють усі, майже всі. Але єдине – треба складати гроші. Бо як не можеш дихати – тоді, знаєте…

Тоді вже будь-які гроші можуть і не допомогти. Пане Любомире, яку пораду ви дасте?

Любомир Рак: По статистиці, повинно перехворіти 70% активного населення – тоді виробиться так званий колективний імунітет, скажем так, якби це була звикла вірусна інфекція. В даному випадку ми мало що знаємо про цю ковідну вірусну інфекцію. Ми бачимо, що вона змінюється, ми бачимо, що вона мутує, ми бачимо, що вона проходить у різних людей по-різному. Є такі випадки, що пацієнт до нас приходить із затемненням (ну, видно, що є підтвердження ковіду, є затемнення легень, ми бачимо це все, ми бачимо якесь незначне матове скло), розпочинаємо лікування – воно йде гірше, незалежно від нашого лікування. Є такі, що привозять на носилках до нас пацієнтів – і буквально за три дні вони стають на ноги при такому ж лікуванні. Він різний є.

Тому дотримуватися режиму, дотримуватися карантину, мити руки, соціальна дистанція, одягати маски. Я розумію, що народ у нас втомився від цього. Як у свій час втомилися від війни на сході – так зараз ми всі втомилися від ковіду. Здається, що його немає. Він є – він важкий, складний, він різний.

У мене є декілька моїх друзів, знайомих, які до мене дзвонять і питають: «Слухай, скажи, ми от чули (чи десь прочитали) про те, що лікарі спеціально пишуть, що то ковід, для того, щоб собі гроші заробити, ту саму заробітну плату». В такому випадку я пропоную: «Знаєш що, приїдь до мене – я тобі дам всі засоби захисту, дам тобі і костюм (а ми маємо їх достатньо на сьогоднішній день для наших працівників), дам тобі всі засоби захисту – і попрацюй хоча би декілька годин у тому костюмі волонтером замість санітарки в тому відділенні». Ще ніхто не прийшов.

Юрій Фомін: Насправді ситуація дійсно… Це відважні настільки жінки, до речі.

Любомир Рак: Більшість – жінки, так.

Юрій Фомін: Привозять людину реально з сильною формою того ковіду – і вона йде і лікує, і біля нього. І не завжди він встигне і маску вдягнути, як лікар заходить – тому що є вимога, що обов’язково, коли заходять лікарі на огляд, всі мають бути в масці. Це люди, які на своєму місці і роблять все можливе.

Любомир Рак: Зараз ми маємо на сьогоднішній день 42 наші працівники (не тільки медичні працівники, є інші з нашої лікарні), які мають підтверджений ковід, в тому числі і ковідні пневмонії, в тому числі знаходяться зараз двоє на стаціонарному лікуванні з наших пацієнтів. Є такі, які на самоізоляції легкі форми проходять. Але 42. 42 – це десь 8% від наших усіх працівників.

Юрій Фомін: І теж лікуються за свої кошти.

Любомир Рак: І теж лікуються за свої кошти. Парадокс.

Ось такий парадокс, що навіть медики змушені лікуватися за свої кошти.

Любомир Рак: Так, звичайно.

А от неймовірно, але ще один факт: зі ста апаратів ШВЛ, які планували закупити з коронавірусного фонду, не придбали жодного – про це заявили у Рахунковій палаті. «Один тендер зірвався, а другий ще не відбувся», – сказав очільник Рахункової палати Валерій Пацкан в інтерв’ю Українському радіо. Сотню апаратів ШВЛ за гроші з ковідного фонду повинні були закупити ще до 15 вересня. Водночас чиновник переконує, що апарати начебто купували в інший спосіб – за гроші меценатів чи з інших джерел. Наприклад, Міністерство внутрішніх справ для себе закупляло ці ШВЛ.

Я нагадаю, ковідний фонд був створений тимчасово лише на період дії карантину. Для фонду виділили з бюджету 66 мільярдів гривень. Задля цього значно врізали фінансування багатьох міністерств та відомств – видатки, приміром, на освіту скоротили на понад 20 мільярдів гривень.

Найбільший резонанс викликали неочікувані витрати на дороги. Парламент підтримав у цілому законопроект, за яким з фонду боротьби з Covid​-19 виділили 35 мільярдів гривень для будівництва і реконструкції доріг державного та місцевого значення. Ну, отаку ситуацію ми бачимо, пане Юрію. Бачите, гроші є, але вони трішечки перескеровуються. Ви ж підтримаєте своїми фінансами?

Юрій Фомін: Людина, яка (я вам ще раз скажу) дихає через раз і розуміє, що ситуація критична, не звертає увагу вже ні на яку політику. На це і розраховано. Чиновники знають, що людина буде спасатися любим чином, розумієте?

Зате після того, як ви спасетеся, – сядете в автомобіль і поїдете хорошою дорогою. Пане Любомире, що ви можете сказати на такий розподіл коштів?

Любомир Рак: На такий розподіл коштів з ковідного фонду? Ну, сумно, звичайно. Але в нас в області було трошки по-іншому вирішено. В березні місяці було створено обласний фонд обласною радою, обласною адміністрацією. І був окремий фонд – виділено гроші на закупівлю засобів індивідуального захисту, на закупівлю розхідних матеріалів для реанімаційних відділень і для інших відділень там, де потрібен кисень, для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень в тому числі. Я це просто дуже добре знаю, тому що наша установа була закупівельником для всієї області по тих всіх засобах, що я назвав, і обладнанню, що я назвав. І на сьогоднішній день практично наші всі ковідні лікарні забезпечені апаратами штучної вентиляції легень в тому числі. І ми маємо на сьогодні 20 апаратів штучної вентиляції легень, сім з тих апаратів є середнього класу – але це десь так, як BMW.

Вживане BMW.

Любомир Рак: Ну, не вживане. А Mercedes і Tesla – це є вищого класу вже. 12 апаратів (чи 13) ми маємо високоінтелектуальних дуже – не буду називати заради реклами фірми.

Тобто дієва техніка.

Любомир Рак: Дієва техніка. Ми вміємо, знаємо, і наші спеціалісти мені казали: «Ой, ми навіть не знали, що дочекаємося до такої техніки – це як в космосі». І є інша техніка, яку ми закуповували за ті кошти, кошти з обласного бюджету.

Хочу підсумовувати нашу розмову і аби коротенько ви один одному поставили якесь питання або якусь таку настанову щодо того, як треба боротися з коронавірусом на майбутнє.

Юрій Фомін: Як на мою думку, якби я зразу попав у клініку – не було би ніякого запалення, звичайно. Оці є якісь протоколи сімейної медицини. Лежиш вдома з високою температурою, телефонуєш до лікаря, а лікар каже: «Ситуація під контролем, ти будеш жити», – і так далі. Ну, це все смішно. Але не було б так смішно, якби не було так страшно.

І потім розумієш, що дзвониш, домовляєшся сам про КТ, їдеш – і тобі говорять, що «ми не бачимо ваших легенів». Відсилаю сімейній – вона каже, що вже домовилася про госпіталізацію. Добре, що фахові медики витягнули з того світу. А не поїхав би на КТ, не показало би КТ – я би, напевно, за пару днів тю-тю…

Пане Любомире, що би ви хотіли сказати своїм пацієнтам про лікування коронавірусу?

Любомир Рак: В даному випадку міняйте сімейного лікаря. І, звичайно, оберігатися, оберігати себе, своїх рідних. Звичайно, вчасно звертатися по медичну допомогу до тих лікарів, яким ви вірите, яких ви знаєте і до яких ви хочете звертатися.

Дякую вам. Діставати з-під матраца, знімати з депозиту, брати кредит чи позичати гроші у знайомих? Лікування коронавірусу в Україні на сьогодні, як ви бачите, – задоволення не з дешевих, попри серйозну підтримку держави. Тож частіше мийте руки, дотримуйтеся соціальної дистанції і пильнуйтесь, аби вам не стало ще гірше на лікарняному ліжку від сум дороговартісних медикаментів від коронавірусу. На щастя, медики зараз як ніколи фінансово мотивовані, тож хоч із цим проблем маємо менше.

А це була програма «Стінка на стінку». Я дякую за відверту розмову нашим гостям – львів’янину Юрію Фоміну, який вже одужав від коронавірусу, і керівнику Центру легеневого здоров’я Любомирові Раку. Нагадаю вам, що на нашому порталі ZAXID.NET триває інтерактивне голосування, ми чекаємо на ваші коментарі. Побачимося, як завжди, о цій порі на 24 каналі та ZAXID.NET. Будьте здорові та бережіть себе.