Данія дозволила продовжити будівництво «Північного потоку-2» у своїх водах

Данське енергетичне агентство дозволило компанії Nord Stream 2 AG добудувати газопровід на останньому відрізку у водах Данії, використовуючи трубоукладні судна з якорями.

У понеділок, 6 липня, Данське енергетичне агентство змінило рішення щодо умов використання суден, які будуть прокладати трубопровід. Відтак, компанія Nord Stream 2 AG зможе користуватися суднами-трубоукладачами, які мають якірне позиціонування.

«Рішення прийнято відповідно до закону про континентальний шельф і на основі зобов'язань Данії в рамках конвенції ООН з морського права. Данія зобов'язана дозволити будівництво транзитних трубопроводів з врахуванням безпеки, ресурсів і навколишнього середовища», – йдеться у повідомленні.

Вони наголосили на тому, що місце де повинні укладатися трубопроводи розташоване далеко від місця захоронення хімікатів, де зупинка на якорі чи будь-яка взаємодія із дном нерекомендована.

Утім, як повідомив голова прес-служби Данського енергетичного агенства Туре Фалбе-Гансен, компанії Nord Stream 2 AG потрібно буде зачекати чотири тижні, оскільки рішення щодо дозволу використання таких суден може буде оскаржено у апеляційному суді.

«Північний потік-2» (англ. «Nord Stream 2») – проект магістрального газопроводу з Росії в Німеччину через Балтійське море в обхід України довжиною понад 1200 км. Потужність нового трубопроводу складе 55 млрд м3 газу на рік. Вартість проекту – 9,5 млрд євро. Газопровід будує російський «Газпром» спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall. Спершу планувалося завершити його до кінця 2019 року, але через спротив частини європейських країн, будівництво загальмувалося. Наразі він готовий приблизно на 93%.

Ще 21 грудня 2019 року Палата представників США ухвалили бюджет на 2020 рік, у якому передбачені санкції проти компаній, що будують другу гілку «Північного потоку-2» через Балтійське море. Після цього швейцарська Allseas призупинила роботу над проектом.

Противниками проекту є, зокрема, Україна, Польща, Угорщина, Молдова, Румунія, Чехія, Словаччина, Латвія, Литва та Естонія. Серед аргументів наводиться, зокрема, посилення енергетичної залежності Європи від постачання російського газу, а також шкода екосистемі Балтійського моря.

Вже наприкінці червня 2020 року у США представили законопроект під назвою «Уточнюючий закон про захист енергетичної безпеки Європи 2020 року», який передбачає запровадження санкції про європейських компаній, які будують газпромівський проект «Північний потік-2». У відповдь на цей законопроект, ЄС розкритикував США і закликав не впроваджувати санкції проти європейських компаній, які легально ведуть бізнес.