«Демократичний» удар по Трампу
IQ

«Демократичний» удар по Трампу

Що принесуть зміни на Капітолійському пагорбі, зокрема для України

Любко Петренко, 7 листопада 1470 0

Напередодні проміжних виборів до Конґресу Сполучених Штатів багато говорилося про так звану «демократичну хвилю», яка мала б затопити Капітолійський пагорб. Нині ми вже бачимо, що ці прогнози були пророчими лише частково. Так, прихильники Демократичної партії США мають підстави святкувати, проте причини для святкувань є і в адептів «партії слона». Привід для втіхи результати виборів за океаном дають і українцям.

Отож у вівторок, 6 листопада, у Сполучених Штатах відбулася виборча кампанія, яку багато коментаторів встигли охарактеризувати як одну з найінтенсивніших і водночас найхаотичніших за кілька десятків років. Причиною послугувало передовсім те, що багато виборців (за результатами соціологічних досліджень – близько 70%) у своєму голосуванні керувалися не партійними програмами чи політичними симпатіями, а ставленням до президента Дональда Трампа.

Боротьба йшла за всі 435 місць в Палаті представників, 35 зі 100 місць у Сенаті і 36 з 50 губернаторських посад. За результатами попередніх виборів, які відбулися два роки тому, у Палаті представників засідало 235 республіканців і 193 демократи, у Сенаті – 51 республіканець, 47 демократів і двоє незалежних сенаторів.

Як ми вже зазначали, ці вибори частково можна вважати плебісцитом щодо довіри Трампові. Тобто американські виборці мали висловити своє ставлення до політики Білого дому в царині оподаткування, міграційної політики, зокрема будівництва муру на кордоні з Мексикою, контролю за вогнепальною зброєю тощо.

Напередодні виборів було оприлюднено результати досліджень компанії SSRS, проведених на замовлення телеканалу CNN. Згідно з ними, діяльність самого Трампа на президентській посаді схвалюють лише 39% американців, а 55% опитаних заявили, що не задоволені нею. Приблизно таку ж тенденцію зафіксували й результати екзит-полів 6 листопада: близько 30% виборців у своєму голосуванні керувалися позитивним ставленням до Трампа, 40% – негативним.

Тож фактично ці проміжні вибори були важливими з огляду на те, чи посилить свої позиції Дональд Трамп, зберігши статус-кво в Конґресі, чи навпаки втратить свої впливи під тиском «демократичної хвилі».

Загалом, повертаючись до теми хаотичності вибору, можна зазначити, що ситуація з політичними преференціями досить неоднозначна. З одного боку, Трамп встиг всім набриднути, заслужити ще більшої антипатії до себе, наробити купу помилок у внутрішній та зовнішній політиці. З іншого боку, економіка Сполучених Штатів перебуває на підйомі, безробіття досягло рекордно низького рівня. Усе це створює потужну соціальну базу, зокрема й для прихильного ставлення електорату до Трампа, а отже й до республіканців. А щодо теми міграції і жорсткого ставлення до неї чинного глави Білого дому, то в цьому питанні американці, котрі його підтримують і котрі виступають проти, розділилися приблизно порівну.

Отже, згідно з результатами, підрахованими на момент публікації цієї статті, до Палати представників проходить щонайменше 222 демократи і 199 республіканців. В американському Сенаті засідатиме 51 республіканець, 45 демократів і четверо незалежних сенаторів.

Можемо констатувати, що на Капітолійському пагорбі розкол відбувся між обома палатами Конґресу. Трамп усе ж зміг уникнути тотального домінування демократів в законодавчому органі. «Величезний успіх сьогодні ввечері. Подяка вам всім величезна!» – написав американський президент на своїй сторінці у Twitter.

Та ще сильніше тішилася лідерка демократів в Палаті представників Ненсі Пелосі (Nancy Pelosi). Виступаючи перед своїми прихильниками у Вашинґтоні, вона заявила: «Завдяки вам завтра в Америці буде новий день. Наша перемога на виборах – це не перемога демократів чи республіканців, це передбачене Конституцією США відновлення системи стримувань і противаг для дій адміністрації Трампа».

Тож після семи років перебування в опозиції демократи зуміли відновити свою більшість у Палаті представників Конґресу США. Як це вплине на подальшу політику Сполучених Штатів? Демократи також зможуть перешкодити ухваленню багатьох пунктів в законодавчому списку намірів Трампа. Зокрема, йдеться про фінансування будівництва муру на кордоні з Мексикою і нового скорочення податків для середнього класу. Також нова більшість у Палаті представників зможе домогтися значних поступок щодо спірних питань, таких як реформа міграційного законодавства чи охорона здоров’я. І це болісний удар для Трампа, котрий останнім часом звик до іміджу «вічного переможця». Так, вибори могли закінчитися для чинного президента ще гірше: демократична більшість в обох палатах зв’язала б Трампа по руках і ногах. На його щастя цього не сталося.

Та нас цікавить передовсім те, чи змінить це якось американську санкційну політику щодо Росії і політику сприяння Україні в протистоянні кремлівському агресору? Майже впевнено можу стверджувати: якщо зміни й відбудуться, то тільки в позитивному для нас річищі.

Передовсім треба пам’ятати, що демократи нівроку злі на Москву, вони їй не пробачать допомоги у «викраданні» перемоги в Гілларі Клінтон на виборах 2016 року. Нині вже мало в кого виникають сумніви, що Кремль через своїх ботів, хакерів, агентів впливу, шпигунів тощо доклав максимум зусиль, аби посприяти неочікуваній звитязі Дональда Трампа.

Можна бути спокійним, що роботі спецпрокурора Роберта Мюллера, котрий розслідує втручання Росії у президентські вибори в США, вже ніщо й ніхто не перешкоджатиме. Тож справу буде доведено до логічного завершення, а отже, ми почуємо відповідь на фундаментальне запитання: чи вступав Трамп у злочинну змову з Кремлем, аби перемогти пані Клінтон? Залежно від того, буде ця відповідь позитивною чи негативною, розгортатиметься сценарій ймовірного імпічменту чинного президента.

З тієї самої причини – обурення республіканців втручанням Владіміра Путіна у внутрішні справи США – слід очікувати континуації курсу на санкції з великою ймовірністю їхнього посилення. Можна навіть спрогнозувати, що республіканці й демократи змагатимуться, хто завдасть більших прикрощів Кремлю.

Не даремно саме в день виборів Державний департамент США поінформував Конґрес про намір американського уряду посилити антиросійські санкції, запроваджені у зв’язку з отруєнням Скрипалів у Солсбері. «Сьогодні відділ поінформував Конґрес, що ми не отримали підтверджень щодо виконання умов Російською Федерацією. Відтак ми маємо намір діяти відповідно до умов CBW Act (Закон про контроль над хімічною та біологічною зброєю і заборону її застосування – Chemical and Biological Weapons and Warfare Elimination Act), який передбачає використання додаткових санкцій», – заявила речниця американського зовнішньополітичного відомства Гізер Ноєрт (Heather Nauert).

Ці ж антикремлівські настрої визначатимуть ще довгий час наміри Сполучених Штатів надавати допомогу Україні, передовсім військову. Відтак домінування демократів у Палаті представників ніяк не мало б перешкодити програмам військової співпраці між США та Україною, зокрема вишколам наших вояків і наданню летальної зброї ЗСУ.

Водночас те, що республіканці зберегли контроль над Сенатом, дає їм змогу контролювати зовнішню політику Сполучених Штатів. Адже Сенат має значно більший вплив на неї, ніж Палата представників. Що знову ж таки є корисним для України, враховуючи досвід останніх років. Чого вартує вже бодай нещодавня резолюція Сенату, у якій Голодомор 1932–1933 років визнано геноцидом українського народу.

А для самих Сполучених Штатів багато залежатиме від того, як Трамп сприйме свою поразку і зміни на Капітолійському пагорбі. Добре, якщо він нарешті усвідомить вади (недоліки) власної політики й особистої поведінки та спробує їх скоригувати, відмовиться від іґноранства, зверхності, марнославства. Значно гірше буде, якщо він розглядатиме поразку як випад чи навіть провокацію проти себе і спрямує всі свої зусилля на пошук «внутрішніх ворогів» та боротьбу з ними.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук