Ядерний рай Путіна
IQ

Ядерний рай Путіна

Про особливості російської військової доктрини

Любко Петренко, 25 жовтня 2018 1483 1

Виступи шефа Кремля Владіміра Путіна на Валдайському форумі, який останніми роками проходить у Сочі, завжди рясніли «крилатими фразами». Їх зразу ж розхапували на цитати і російські, й закордонна медіа. Перші цитували слова російського лідера з пієтетом, другі – радше з іронією.

Пригадаймо кілька яскравих валдайських фраз Путіна. Наприклад:

«Хочу вам сказати, що ведмідь ні в кого дозволу питати не буде» (2014 рік).

«Я голуб, але у мене дуже потужні залізні крила» (2015 рік)

«Нас спершу розділили, а потім стравили, але ми самі в цьому винні, і повинні самі знайти вихід з цієї ситуації» (про стосунки України й Росії, 2016 рік).

«Ми любимо Україну, ми любимо українців. Вони брати. Вони частково росіяни» (2017 рік).

Проте перед цьогорічною Путіновою сентенцією на Валдайському форумі всі попередні бліднуть. Розмірковуючи про можливість обміну ядерними ударами з «уявним противником», російський президента заявив: «Агресор повинен знати: відплата неминуча, все одно він буде знищений. А ми як жертва агресії, ми як мученики потрапимо до раю, а вони просто здохнуть. Тому що вони навіть покаятися не встигнуть».

Заява, дуже м’яко кажучи, екстравагантна як для лідера ядерної держави. Хоча останнім часом складається враження, що Владімір Путін вже не годен себе контролювати на публічних виступах. Пригадаймо хоча б його заяву під час «Гарячої лінії» про «труєння бомжів» як коментар до хімічної атаки в Солсбері.

Звісно, речники Путіна намагалися дезавуювати заяву свого шефа. Зокрема, президентський прес-секретар Дмітрій Пєсков переконував, що Путін у такий своєрідний спосіб намагався подати меседж, що, мовляв, Росія ніколи не вдасться до застосування ядерної зброї першою, тобто до превентивного ядерного удару.

Зрештою сам Путін згодом прокоментував свої слова, покликаючись на військову доктрину Росії: «У нас немає в нашій концепції використання ядерної зброї превентивного удару. Наша концепція – це у відповідь, зустрічний удар».

І тут російський лідер явно лукавить. Адже в грудні 2014 року Кремль ухвалив нову, жорсткішу військову доктрину. Так, там сформульоване запевнення не застосовувати ядерну зброю першими, але з дуже хитрим застереженням. Процитуємо документ:

«Російська Федерація залишає за собою право застосувати ядерну зброю у відповідь на застосування проти неї і (або) її союзників ядерної та інших видів зброї масового ураження, а також в разі агресії проти Російської Федерації із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлено саме існування держави. Рішення про застосування ядерної зброї ухвалюється президентом Російської Федерації».

Що це означає реально? Лише те, що Москва залишає за собою право таки застосувати першою ядерну зброю, просто має до чи після удару артикулювати якийсь хитро зінтерпретований привід про «загрозу для існуванню держави». А понавигадувати таких приводів у кремлівських аналітиків вистачить снаги. От як, наприклад, було вигадано привід для воєнної операції в Криму: мовляв туди вже готувалися увійти війська НАТО. Припускаю, що в штаб-квартирі Північноатлантичного Альянсу в Брюсселі були нівроку подивовані такими звинуваченнями в агресивності.

До речі, про анексію Криму. Пригадуєте, як до річниці цієї події у березні 2015 року вийшла у світ пропагандистська стрічка російських документалістів під назвою «Крым. Путь на Родину». У ній, зокрема, є чимало відео-коментарів Путіна, де той, абсолютно не ховаючись, зізнається, що брав безпосередню участь у підготовці операції і сам нею керував. «Я дав доручення і вказівки Міністерству оборони – чого приховувати – під виглядом посилення охорони наших військових об'єктів у Криму перекинути туди спецпідрозділ Головного розвідуправління і сили морської піхоти, десантників», - зізнався президент РФ.

Та найбільш шокуючим для західного глядача цього фільму, напевно, стало зізнання Путіна щодо готовності застосувати ядерну зброю під час «кримської кампанії». «Ми готові були це зробити», - впевнено заявив Путін і плювати йому було: передбачала це оборонна доктрина чи ні.

Пригадується, як на одній з «Гарячих ліній» російський президент, пояснюючи військову концепцію Росії чи то мимоволі, чи то навмисно екстраполював на державну політику свій юнацький досвід з ленінградського підворіття: «Я тоді чітко засвоїв: якщо бійки не уникнути – бий першим». Це теж можна вважати мимовільним зізнанням. Тобто, з якої радості він мав би чекати, допоки хтось інший вдарить першим – лише для того, щоб потрапити в рай?

Ні, аж ніяк не про підкреслення набожності й миролюбності йшлося Путіну на Валдайському форумі. Радше російський лідер намагався послати меседж-застереження Вашингтону. Адже Білий дім напередодні заявив про свій намір вийти з договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (ДРСМД). Нагадаємо, що документ був підписаний восьмого грудня 1987 року в Вашингтоні президентом США Рональдом Рейґаном і генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим. ДРСМД набув чинності першого червня 1988 року. Він передбачав знищення в обох країнах всіх балістичних і крилатих ракет наземного базування дальністю від 500 до 5500 кілометрів, пускових установок і допоміжного обладнання. Обидві сторони також зобов'язалися не виробляти, не випробовувати та не розгортати такі ракети в майбутньому.

Варто додати, що кілька років учасником договору була й Україна. Це було з моменту здобуття нею незалежності й до часу ліквідації ядерного арсеналу під примарні гарантії Будапештської декларації.

Цього тижня Москву відвідав один з головних яструбів Сполучених Штатів – радник Дональда Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон. Він, по-перше, дав чітко зрозуміти Кремлю, що вихід Вашингтона з договору – питання вирішене. По-друге, ще раз назвав причину виходу – порушення ДРСМД російською стороною. Йдеться про ракети 9М729 для комплексу «Искандер», розробкою яких активно займається Росія попри заборону, закладену в договорі.

Зі всього видно, що Москві дуже не до вподоби, що ДРСМД буде ліквідовано. Так, з російських трибун лунають бравурні заяви, що вихід з договору піде лише російській обороноздатності на користь. Лунають звідти також залякування європейців, що за відсутності договору континент стає вразливим для ракет з ядерними боєголовками. І тут логічне запитання: для чиїх ракет? Не для російських же, адже Путін обіцяє, що не застосовуватиме атомну зброю першим. Ха-ха!

Але навіщо американцям розривати цей договір? Ось питання питань. Навряд чи Білий дім так стурбувався ракетою 9М729. Радше мова йде про те, що США планують побавитися з Російською Федерацією в туж гру, в яку свого часу бавилися з СРСР – збройні перегони на виснаження. Якими наслідками це загрожує Росії, не складно передбачити, враховуючи, що американський оборонний бюджет – 700 мільярдів доларів, а російський – лише 46 мільярдів.

Очевидно цю фатальність відчули в Кремлі, тому й біснуються, блефують, погрожують. На щастя Захід вже навчився ідентифікувати російські пусті погрози, кремлівський блеф, щоб більше не купуватися на них. А Путіну мало б бути байдуже, адже слід розуміти, що покаятися він вже встиг і до раю готовий.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук