Депутатська казка

Судячи з усього, розмови про підвищення зарплат депутатам виявилися банальною качкою. А я вже було розмріявся:)))

Дякую, Андрій Павловський , що хоч на півдня у своїх мріях я побував депутатом минулих скликань, котрі за тодішнім курсом отримували близько 3 тисяч доларів щомісяця. І це лише зарплати, без надбавок і відпускних.

Але які прекрасні півдня я прожив! Я закривав очі і чув шум океану, устриці протівно пищали, коли я вичавлював на них лимонний сік, а пляшка «Дон періньйон» звабливо покривалася потом у відерці з льодом.

Щоправда в цю ідилію постійно своїми дзвінками вривалися журналісти з назойливими питаннями: «а це правда, що…» і далі за текстом. А я сором’язливо відповідав: «чесно кажучи, я не в курсі». Вони робили вигляд, що вірили, але по голосу я відчував, що не до кінця.

Ну і добре, що дружина вдень за новинами не слідкує, а то точно б поверталася б додому через ювелірну крамницю.

Але все, казка закінчилися. Піду намажу масла на батон.