«Fort.missia» здійснена

Руїни мурів часів І Світової війни поблизу села Поповичі, що на українсько-польському прикордонні, на декілька днів стали осердям сучасного мистецтва. Минулих вихідних тут вперше відбувся міжнародний фестиваль «Fort.missia». Саме завдяки місцю проведення фест суттєво відрізнявся від інших open аir-фестивалів Львівщини. Оборонні мури, які ще сторіччя тому «бачили» справжню війну, нині стали «свідками» її мистецького осмислення - частинами інсталяцій, а сам захід поєднав у собі музику, візуальне мистецтво й літературу...

«Ми бачили такі мури й у Перемишлі, вони є продовженням оборони і зараз відновлені як символ мілітаризму, але вирішили, що тут не бавитимемося в олов'яних солдатиків, і зробили реконструкцію через мистецтво і культуру, - розповів ZAXID.NET організатор фестивалю Маркіян Іващишин. - Спробуємо осмислити все це, бо війна була давно, вона вже стала обростати пафосом і романтизмом, хоча насправді була страшною і тут багато людей загинуло. Тішить, що місцеве населення виявило патріотизм щодо фестивалю...

Для тутешніх людей «Fort.missia», мабуть, й справді стала подією року. Місцеві підлітки, люди середнього віку і навіть бабці групками розгулювали територією фестивалю і все нахвалювали, як то добре, що тут тепер щороку буде таке дійство. Щоправда, чимало з них на такий захід вибрались як на свято, відтак парадні босоніжки і туфлі на танкетках тонули у болоті, якого тут було чимало попри те, що організатори відремонтували дорогу спеціально до проведення фесту. Тож між собою жіночки жартома шкодували, що не відкрили тут кіоску з гумовими чоботами. Вночі випав сильний дощ, тому у болото вгрузали не лише люди, а й стільці і столики навколишніх кафешок та навіть деякі автомобілі. Декого у такому випадку врятували квадроцикли, на яких можна було кататися місцевістю і оглядати інсталяції. Решта добирались у навіддаленіші місцини розвалин фортів болотами, відтак мали ноги заляпані по кісточки. Але все це не лякало охочих потрапити на «Fort.missia». Як розповів ZAXID.NET Маркіян Іващишин, організатори очікували, що на дебютний фест приїде близько тисячі людей, натомість у ніч із п'ятниці на суботу лише у наметовому містечку було близько чотирьох тисяч людей.

Привабили публіку на цей фест щонайменше кілька його родзинок. Перша - властиво самі мури, які відкрили для огляду лише на ці кілька днів. Їх почали зводити наприкінці 19 ст. Спочатку будували форти земляно-дерев'яні з використанням цегли, а від 1880 року використовували литий бетон з елементами заліза. У результаті зовнішній перстень оборонних фортів простягнувся на 50 км.

Друге - програма. Свої мистецькі проекти продемонстрували Влодко Кауфман, Володимир Топій, Сергій Петлюк, Мирослав Вайда, Олексій Хорошко, група «ТОТЕМ», Лабораторія Актуальної Творчості (Вінниця), Jaroslaw Koz'ara (Lublin), Katarzyna Szczypior (Lublin), Piotr Wysocki, Ярослав Присяжнюк (Київ), Ілона Сільваші (Київ), Dominik Jalowinski (Warszawa), Юрій Бараннік (Запоріжжя). Літературну частину фестивалю презентували Юрко Іздрик, Олег Лишега, Світлана Поваляєва, Андрій Любка, Остап Сливинський. А почути можна було гурти «Dalai Lama», «Pigs Like Pigeons» (Перемишль), «Shockolad»(Львів), «Мертвий Півень», «Dzyga Jazz Quartet», «Плач Єремії» та етноколективи. Щоправда, із анонсованого слухачі не почули відомої польської команди «Voo-Voo» і Сергія Жадана. Окрім цих заходів, можна було спробувати виліпити з глини горщика чи керамічну вазу на гончарному колі, подивися, як випалюють вироби зі шкла, придбати вишиванки й чимало етнічних і навіть китайських, з розряду ширпотребу, дрібничок.

На «Fort.missia» дуже всіх потішило й те, що попри різні чутки фестиваль таки виявився безкоштовним, на відміну від багатьох цьогорічних овпенейрів Львівщини. «Жоден овпенейр взагалі не мав би бути платним, заробляти треба на пиві, каві й інших послугах, тому цей фестиваль і далі буде безкоштовним», - запевнив Маркіян Іващишин.

Намети відвідувачі теж могли поставити без плати, тож поблизу великої та малої сцен посеред галявин квітів виросло строкате наметове містечко. Хто не хотів мешкати у наметах, могли ночувати у власних автівках або ж у агрооселях села Поповичі. Кімната на двох/трьох осіб з умивальником/ванною і туалетом на дворі коштувала 50 грн з людини на ніч. Зрештою, ажіотажу така пропозиція не викликала, принаймні ввечері першого дня фесту більшість агроосель ще були вільні, вочевидь народ віддав перевагу безкоштовним наметам на території і, відповідно, веселій компанії. Зрештою, веселилися не лише «прості смертні», а й відомі учасники фестивалю. Серед них - Світлана Поваляєва, яка на «Fort.missia» не лише читала вірші, розгулювала фестом із написом на всю поясницю «Поваляєва», зробленим зеленкою, а й дуже активно витанцьовувала з обома синами під «Мертвого Півня». Аналогічно «відривалися» й інші учасники. Багатьох із них можна було зустріти за столиками з пивом. «Поки що кайф абсолютний, - розповів ZAXID.NET Місько Барбара, який так само розважався. - На квадроциклах мені провели екстремальну екскурсію фортами. Я такі речі, ці всі хлопчачі войнушки дуже люблю. А взагалі фестивалів є багато, і це добре, але частина з них - просто відмивання бабла, пропивання пива... А тут фішка, як завжди у «Дзиґи», що міксує цей дивний коктейль з літератури, джазу, року... Все супер. Простір для фантазії тут великий, є що придумати і як придумати».

Зважаючи на таку кількість люду, порядок підтримувала міліція і прикордонники. Охоронцям порядку, схоже, теж сподобалося дійство, бо вони, стоячи у гурті, слухали поезію, джаз... Поза тим, щоправда, не завжди встигали встежити за не зовсім тверезими глядачами, які, приміром, поривалися вилізти на сцену і продемонструвати свої таланти. Але це одиниці, здебільшого люди поводились цивілізовано, попри алкоголь в крові. Хіба що купка місцевих (з вигляду) розпивала горілку просто в авто, голосно матюкаючись через кожне слово.

Тож тепер усі чекають наступного року і наступної «Fort.missia». А оскільки плани в організаторів фестивалю грандіозні, то можливо, що вже найближчим часом біля села Поповичі буде відбуватися не лише фестиваль - поблизу залишків воєнних мурів хочуть започаткувати Центр сучасного мистецтва.

 Фотозвіт можна оглянути тут