Литва закликала розмістити в Україні військових країн Євросоюзу

Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс закликав європейські країни повернутися до пропозиції президента Франції Емманюеля Макрона про розгортання військ Євросоюзу в Україні. Це сталося на тлі новин про те, що тисячі північнокорейських солдатів можуть незабаром приєднатися до російської армії, щоб воювати в Україні, повідомило американське видання Politico 21 жовтня.

«Якщо інформація про те, що російські ескадрони вбивць споряджаються північнокорейськими боєприпасами й військовослужбовцями, підтвердиться, ми повинні повернутися до “чобіт на землі” (йдеться про присутність солдатів на місці – ред.) та інших ідей, запропонованих Макроном», – сказав Ландсберґіс.

Politico зазначає, що наразі західні лідери обережно реагують на повідомлення про те, що військові з КНДР прямують до України.

«На жаль, ми знову відстаємо і діємо пасивно, але я вірю в нашу спільну здатність вжити всіх необхідних проактивних кроків, щоб перетворити ідеї президента Макрона на дії», – підсумував глава МЗС Литви.

Нагадаємо, у лютому 2024 року президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж не виключає можливості відправлення до України своїх військ. Натомість серед більшості європейських країн був відсутній консенсус щодо цього питання. Від участі своїх військовослужбовців на українському фронті зокрема відмовилися США. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що сухопутних військ європейських держав чи НАТО в Україні не буде. Також тодішній генсек НАТО Єнс Столтенберг сказав, що Альянс не відправлятиме свої війська до України, утім окремі країни блоку можуть висунути цю ініціативу, оскільки для неї не потрібна згода усіх країн-членів НАТО.

Участь військових з КНДР у війні в Україні

18 жовтня очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що майже 11 тис. піхотинців з Північної Кореї проходять підготовку в Росії для війни проти України. Перші солдати з КНДР будуть готові воювати вже в листопаді, сказав голова української розвідки.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Північна Корея «фактично включилась» у війну проти України. Самі повідомлення про північнокорейських військовослужбовців на фронті у ЗМІ почали з’являтися наприкінці вересня.

4 жовтня ЗМІ з посиланням на джерела у розвідці повідомили про ліквідацію шістьох офіцерів з КНДР, які прибули на переговори з росіянами на полігон під тимчасово окупованим Донецьком. Унаслідок ракетного удару загинули щонайменше 20 російських солдатів, ще троє північнокорейських військових зазнали поранень.

15 жовтня низка українських ЗМІ повідомила про дезертирство 18 військовослужбовців з Північної Кореї, які перебували за 7 км від кордону з Україною. Того ж дня ЗМІ повідомили, що росіяни формують так званий «особливий бурятський батальйон» на 3000 військових на базі 11-ї ОДШБр російської армії, який буде укомплектований громадянами КНДР. Припускається, що «особливий бурятський батальйон» може брати участь у боях поблизу Суджі та Курська.

21 жовтня північнокорейський чиновник вперше офіційно прокоментував звинувачення про відряджання солдатів КНДР на війну в Україні, назвавши їх «безпідставними чутками». Представник Північної Кореї в ООН заявив, що відносини КНДР з Москвою є «легітимними й заснованими на співпраці».