Хвилюватися потрібно

Про націоналізацію «ПриватБанку»

БлогиКостянтин Редченко , 19 грудня 2016 2782 3
Костянтин Редченко
професор Львівського торговельно-економічного університету

Справжню вартість «подарунку», який зробив нам на свято Петро «Миколайович» Порошенко, націоналізувавши «ПриватБанк», ми будемо відчувати ще довго.

Ранок 19 грудня 2016 року, незважаючи на похмуру погоду, видався інформаційно насиченим. Заголовки новин рясніли повідомленнями, витриманими у різній тональності, від стурбовано-панічної до радісно-зловтішної: «Націоналізували «ПриватБанк»!

Риторика керівництва держави з цього приводу виявилася цілком очікуваною. «В основі нашого рішення – порятунок банку та гарантування права власності на свої фінансові ресурси для всіх, хто розмістив їх у цій установі», - заявляє Порошенко. «Основною проблемою банку стала невиважена кредитна політика, зокрема перевищення частки кредитування пов'язаних осіб», - пояснює Гонтарева. «Іншого виходу, крім націоналізації, у держави не було. Можливо, держава – не дуже ефективний власник, але відповідальний, а саме це і потрібно зараз клієнтам «Приватбанку», - розповідають численні провладні експерти. При цьому всі, в один голос, заспокоюють: «Хвилюватися не потрібно, все під контролем!»

Думаю, нікого особливо не потрібно переконувати у тому, що «ПриватБанк», попри всю свою технологічність та інноваційність, мав численні внутрішні проблеми. Про ці проблеми було відомо і рік, і два тому, і раніше, але рішення про націоналізацію було прийнято Кабінетом міністрів України саме вчора ввечері. Чому?

По-перше, період новорічних та різдвяних свят – дуже непростий для банкірів. У цей час банківські системи завжди працюють у посиленому режимі: активізується роздріб, громадяни активно вигрібають з банкоматів готівку, збільшується кількість розрахункових операцій. Саме у цей період банки стають особливо вразливими до зовнішніх інформаційних атак, і саме його було обрано для останньої, вбивчої, атаки на власників «ПриватБанку». Інформаційним «розігрівом» суспільства щодо плачевного становища фінустанови протягом кількох днів займалися різні офіційні особи (включаючи голову НБУ Гонтареву), але контрольний постріл, за словами Дмитра Дубілета, було зроблено 17 грудня телеканалом «Інтер», який у вечірньому випуску новин «вкинув» чергову «качку» про призупинення «ПриватБанком» всіх платежів у понеділок.

Зрозуміло, що громадяни з подвоєною силою кинулися забирати свої гроші, і можна припустити, що саме 18 грудня 2016 року відбулася остаточна розмова людей Порошенка і Гонтаревой з власниками «Привату» – розмова у стилі «ну, ви ж розумієте, що ми можемо продовжити «гойдати» ситуацію і тоді ваші втрати будуть набагато більші, тому давайте краще домовимося полюбовно». Що саме отримали у підсумку цієї «полюбовної» оборудки найбільші акціонери «Привату» Коломойський і Боголюбов – невідомо, зате точно відомо, що отримаємо ми, прості платники податків, яким «повісили» на шию 150 млрд. грн термінової докапіталізації тепер вже державного «ПриватБанку».

По-друге, саме напередодні нового 2017 року політична команда Порошенка опинилася перед своєрідною «точкою неповернення», проходження якої без відповідних «страховок» може означати програш у боротьбі за владу на чергових (або позачергових, що теж імовірно) виборах. Націоналізація «ПриватБанку» стала здобуттям, радше, політичного, ніж економічного, активу, а його інфраструктура та інформаційні системи більше потрібні владі для контролю ресурсів та активностей громадян, ніж для декларованого рятування їх заощаджень.

Тепер, маючи в руках потужні мережі «Ощаду» та «Привату», президентські менеджери завжди зможуть – в потрібний час, звичайно – як «прикрутити», так і «попустити». Є побоювання, що «прикручувати» почнуть вже дуже скоро – наприклад, знизять кредитні ліміти по карткам, які щедро роздавали населенню протягом останніх років, або обмежать можливості переведення / зняття валютних коштів, або ще щось придумають.

Але, у будь-якому випадку, вже найближчим часом ми майже гарантовано матимемо відплив депозитів не тільки з «ПриватБанку», а й з усіх банківських установ без виключення, спостерігатимемо повсюдне зростання роздрібних цін і непрогнозоване за наслідками дорожчання долара/євро. Населення звично почне рятувати свої вбогі заощадження, купляючи тверду валюту і товари повсякденного вжитку – крупи, цукор, борошно, алкогольні напої.

Далі, попри всі запевнення владних мужів, що рішення про націоналізацію «ПриватБанку» підтримують у Європі (зокрема, про «рішучу підтримку» заявив президент Європейського банку реконструкції і розвитку Сума Чакрабарті), нас очікує погіршення ділової активності та вичікувальна позиція іноземних інвесторів. Сам факт націоналізації найбільшого роздрібного банку країни, безвідносно до причин цієї події, є насторожуючим сигналом, і розвіювання песимізму інвесторів потребуватиме не одного місяця наполегливих зусиль.

Але найгіршим результатом є те, що націоналізація «ПриватБанку» та зосередження додаткових важелів впливу в руках президентського клану є черговим кроком до відновлення тієї моделі олігархічного панування, яку свого часу намагався побудувати Янукович. Моделі, за якої владні привілеї, бюджетні потоки, найбільш ласі шматки у бізнесі належать лише одній олігархічній групі, а інші олігархи або працюють як «підтанцьовка», або «примусово-добровільно» діляться активами. Ні, Порошенко, як головний олігарх країни, не копіюватиме брутально-пролетарський стиль Януковича та не повторюватиме його найбільш очевидні помилки – Петро Олексійович значно освіченіший, він добре вміє адаптуватися та мімікрувати. От і зараз, скориставшись нагодою, президент забезпечує собі широкі можливості заглядати у гаманці громадян через контроль над «ПриватБанком», клієнтами якого є більше половини населення країни.

Загалом, якщо думкою пересічних громадян наші (при)владні олігархи цікавляться, переважно, лише перед виборами, то вмістом їх гаманців переймаються постійно і всерйоз. Про це свідчать і нещодавні ініціативи Мінфіну, спрямовані проти підприємців-єдинників, і намагання Насірова знизити вартість безподаткових пересилань до 22 євро. Контроль над платіжними системами «Привату» – подія з того ж логічного ряду, коли влада під прикриттям боротьби з «тіньовими» операціями намагається забезпечити монополію на них виключно для «своїх». Це все добре вписується в президентське уявлення, згідно якого громадянам – закон, а друзям – офшор.

Отже, вчергове жити стало краще, панове, жити стало веселіше.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук