Інколи «іменем України» судді таке витворяють, – Ярослав Кашуба

– Суспільство має знати про те, що підприємці, навіть у сфері азартних ігор, є «білі», які дотримуються чинного законодавства, а є, вибачте, «чорні», які мають всіх «в носі». Так бути не може.

На думку експертів, сьогодні Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року не захищає ні суспільство, ні державу від зловживань у сфері грального бізнесу. Львівська ОДА та Представництво Держкомпідприємництва у Львівській області знайшли спосіб, як ділити суб'єктів грального бізнесу на «білих», і «чорних» - запровадили ліцензування їхньої діяльності на рівні області. Проте виявилося, що «виживати» нечесних підприємців не так вже й легко.

Про це читайте в інтерв'ю ZAXID.NET із головою Представництва Держкомпідприємництва у Львівській області - радником голови Держкомпідприємництва Ярославом Кашубою.

- Скільки суб'єктів грального бізнесу діє у Львівській області? На яких підставах вони працюють?

- Підприємці, які займаються цим видом бізнесу, обов'язково повинні мати 2 ліцензії: одна всеукраїнська, її видає Мінфін і вона коштує понад 1 мільйон гривень, друга - місцева, її видає облдержадміністрація і вона коштує 255 гривень. Приблизно 100 суб'єктів отримали у Львівській ОДА місцеву ліцензію на п'ять років.

18 грудня 2007 року голова Львівської ОДА підписав розпорядження «Про Ліцензійні умови та Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умову в сфері грального бізнесу». Держкомпідприємництво зініціювало, а Львівська облдержадміністрація розробила такі умови першою в Україні. Фактично ми спільно виписали правила, за якими мають працювати суб'єкти підприємницької діяльності, які діють у сфері азартних ігор.

Львівська ОДА, як орган, що видає обласну ліцензію, отримала можливість перевіряти цих суб'єктів - зали гральних автоматів, букмекерські контори, казино тощо - на дотримання ліцензійних умов. До того часу право перевірити дотримання суб'єктом ліцензійних умов мали лише працівники Міністерства фінансів України, адже діяла лише одна всеукраїнська ліцензія Мінфіну, що теж видається на п'ять років.

Завдяки запровадженню обласної ліцензії, ми отримали можливість забезпечувати захист тих підприємців, які працюють нормально, стараються дотримуватися норм чинного законодавства, і карати тих, хто не хоче і не збирається працювати законно у цій сфері.

- Яким чином?

- Представництво Держкомпідприємництва України у Львівській області є спеціально уповноваженим органом держави з ліцензування, тобто ми теж маємо право на здійснення контролю у цій сфері, а також перевіряємо орган ліцензування, в цьому випадку облдержадміністрацію, на дотримання нею законів України.

У минулому році Представництво та ЛОДА прийняли рішення про створення спільної комісії для проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензії на азартні ігри. В комісію для супроводу ми запрошували представників львівського міськвиконкому.

- Що показала львівська перевірка?

- У 2007 році спільна комісія ОДА і представництва Держкомпідприємництва здійснила 49 перевірок підприємців, які працюють у Львові. У 32 не було виявлено порушень, а на 17 суб'єктів було складено акти та дано розпорядження про усунення порушення. У визначений термін підприємці їх усунули. Документи щодо позбавлення ліцензії були підготовані на одну фірму - ТзОВ «Сінніс». Проте ця фірма закрилася ще до винесення рішення. Я так гадаю, вони зрозуміли, що для них краще закритися, ніж втрачати ліцензію. Логіка така: після анулювання обласної ліцензії готуються документи у Міністерство фінансів щодо позбавлення всеукраїнської ліцензії, адже обласні ліцензійні умови перегукуються із загальноукраїнськими умовами.

Перевірки показали, що більшість підприємців, які провадять азартні ігри у Львові, дотримуються вимог законодавства. Просто їх уже вимуштрували перевірками. Зауваження, в основному, були до фірм, юридична адреса яких не львівська. Це філії. Очевидно, адміністрування з боку їх керівництва не достатньо жорстке.

- Чи виходили з перевірками в райони Львівщини?

- У цьому році за пропозицією Представництва Держкомпідприємництва у Львівській області облдержадміністрація затвердила план таких перевірок, ними охоплено всі райони і міста Львівщини. В районних центрах і селах уже проведено 31 перевірку. До 11 суб'єктів не має зауважень, до 20 були зауваження, які висловлені в актах та розпорядженнях на усунення порушень ліцензійних умов. Спільно з органами прокуратури також перевірені суб'єкти у Трускавці, Мостиському і Стрийському районах Львівської області. За результатами перевірок обласна комісія з контролю у сфері грального бізнесу, до складу якої входять посадові особи ЛОДА, Львівської міської ради, податкової, правоохоронних органів, прокуратури, Держкомпідприємництва рекомендувала облдержадміністрації анулювати ліцензії фірмам ТзОВ «Хіс», ПП «Лоттос», ТзОВ «Купідон», фізичним особам підприємцям Мадилюс і Голодівський.

Робота з проведення таких перевірок є системною, і це комісійна діяльність. Якщо порушується законодавство, то на це ніхто очі закривати не буде, але в той же час Представництво Держкомпідприємництва готове захищати підприємців, які працюють у будь-якій сфері підприємництва, якщо вони працюють, дотримуючись законодавства.

 - Як відбувалися ці перевірки? Чому анульовано ліцензії?

- Оскільки перевірки планові, то за 10 днів до неї суб'єкт підприємницької діяльності повідомляється про це офіційним листом, що надсилається на його юридичну адресу. І як же треба почувати себе безкарно, щоб знаючи наперед що йде перевірка, все одно порушувати ліцензійні умови?! Під час перевірок ми виявили у згадуваних суб'єктів підприємницької діяльності порушення ліцензійних умов, проте анулювати ліцензію одразу не можемо. Після перевірки складається акт про виявлені порушення і дається розпорядження про усунення порушення з терміном орієнтовно 10 днів. Після цього суб'єкт має нас поінформувати про усунення порушень. Тоді ми можемо прийняти це до уваги, або прийти з повторною перевіркою. Так от, коли ми прийшли повторно, знову зустріли порушення.

Матеріали, як і передбачено, передаються в обласну комісію з контролю у сфері грального бізнесу, яку очолює перший заступник губернатора Валерій П'ятак.

На засіданні комісії зачитуються результати перевірок і які порушення були виявлені. Потім ми заслуховуємо запрошених представників цих суб'єктів підприємницької діяльності.  До речі, як правило, з'являються не перші особи. Директора жодної з цих фірм я не бачив.

У всіх п'ятьох випадках позбавлення ліцензії всі члени комісії проголосували «за» - одноголосно. І на це є підстави. До прикладу, під час розгляду справи ПП «Лоттос» заступник голови ДПА у Львівській області Володимир Бербека доповідав, що на це підприємство за останній період податківцями було складено 120 актів.

З фірмою «Хіс» «ще краще» - облдержадміністрація анулювала їм ліцензію, а потім, проводячи перевірку у Трускавці, ми виявили, що гральні заклади цієї фірми діють. Тобто підприємці далі порушують законодавство. Але це вже не наша компетенція. Ми маємо право здійснити перевірку там, де є ліцензія, де ліцензії немає - «включаються» правоохоронні органи.

У підсумку анульовано ліцензії п'ятьом підприємствам, які мали розгалужену мережу гральних залів. Вони працювали не лише в Трускавці, Мостиськах, Стрию, але й у Львові. Відповідно, велика кількість залів має бути закрита. Діяльність без ліцензії - це кримінально карана діяльність. Після рішення комісії про анулювання ліцензій ми повідомили про це Міністерство фінансів України, Держкомпідприємництва України, як спеціальний уповноважений орган з ліцензування, правоохоронні органи.

- Чи можуть підприємці оскаржувати анулювання ліцензій?

- Відповідаючи на ваше запитання, хочу щоб усі наші підприємці, які мають ліцензії незалежно від виду діяльності, знали наступне.  Суб'єкти підприємницької діяльності, яких позбавлено ліцензій, мають право звертатися до Експертно-апеляційної Ради при Держкомпідприємництва України про оскарження рішення органу ліцензування. Експертно-апеляційна Рада розглядає таку скаргу, вивчає документи та дотримання органом ліцензування процедури перевірок. Якщо підприємець звернеться до Експертно-апеляційної ради в 10-денний термін з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії, дія цього рішення призупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженим органом. У такому випадку підприємець має змогу продовжувати свою діяльність.

У свою чергу, після обов'язкового розгляду такого рішення останнє є підставою для видання Держпідприємництвом розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування.

Від себе додам, що результати розгляду скарг суб'єктів господарювання свідчать про те, що майже всі органи ліцензування при прийнятті рішень про анулювання дії ліцензій порушують чинне законодавство. У 95% рішень Експертно-апеляційної ради дії ліцензій були поновлені або видані нові.

- За скільки часу підприємці мають право подавати заяву на отримання нової ліцензії, після анулювання?

- Не раніше, ніж через рік.

- Чи достатньо ефективно правоохоронні органи протидіють безліцензійній діяльності представників грального бізнесу?

- Правоохоронці проводять такі перевірки. Виявляють суб'єктів, що діють без ліцензій, інших необхідних документів, складають протоколи, й передають справи в суд. Проте та інформація, яку я маю із засідань комісії... (хитає головою) Я вам краще зачитаю: «Постанова іменем України. 17 березня 2008 року суддя Залізничного районного суду м. Львова, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно Савки Євгена, встановив: 13 березня 2008 року у приміщенні ринку «Новий», що по вул. Петлюри, 11 у м. Львові, працівником  львівської міліції Лаврінцівим І. було виявлено ігрові автомати без дозвільних документів, а саме: договору оренди, ліцензій на даний вид діяльності. 14 березня був складений адміністративний протокол на ПП Савку Є., який займався підприємницькою діяльністю без отримання державної ліцензії.

У суді правопорушник вину у вчиненому визнав, розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.

Заслухавши пояснення правопорушника, встановивши у діях підприємця склад адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн без конфіскації. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає».

Тобто людина сплатила 510 грн і їй віддали автомати. Я в шоці, що іменем України приймаються такі постанови!

- Це не єдиний факт?

- Так. Є ще більш кричущі.

«Постанова іменем України від 18 березня 2008 року. Суддя Франківського районного суду м. Львова, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності Бручковську Ірину, встановив: 14 березня по вул. В. Великого, 67а було виявлено приміщення, де знаходяться гральні апарати. Відповідальною за гральні апарати назвалась Бручковська І., яка здійснювала господарську діяльність в сфері грального бізнесу без ліцензії Міністерства фінансів, ліцензії Львівської ОДА та без патентів на кожен з дев'яти гральних апаратів.

Правопорушник в суд не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, тому справу розглядали за її відсутності.

З представлених на розгляд матеріалів вбачається, що в діях Бручковської І.Ю. наявні ознаки адміністративного правопорушення. Вина її доведена зібраними по справі матеріалами. Стягнення слід визначити з врахуванням особи винного, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу. Штраф - 85 грн. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає».

Представник міліції про випадок з Бручковською на обласній комісії розповідав таке: «Міліціонери побачили приміщення, зайшли всередину. Там гральні автомати, і сиділа дівчина. Бручковська. Міліціонери попросили представити документи, копії ліцензій. Документів не було жодних. Вони запитали, чиї це автомати. Тоді дівчина кудись зателефонувала, сказала у слухавку «добре», а міліціонерам після цього сказала «це мої автомати». Через кілька днів відбувся суд. Рішення суду - штраф 85 грн і гральні автомати повернули. Яка мотивація у судді, який визначає таку міру відповідальності абсолютно нелегальному бізнесу?

Ще один факт. Була перевірка доволі відомої букмекерської контори «Парі-матч». Коли у них попросили показати ліцензію Мінфіну, вони відповіли, що їм не потрібна ця ліцензія, на що вони мають відповідне рішення суду. Тобто велика букмекерська контора з розгалуженою мережею залів працювала з обласною ліцензією за 255 гривень, без всеукраїнської, яка коштує понад 1 мільйон гривень. Ви можете собі таке уявити? Ми наполягли на тому, що без ліцензії Мінфіну вони не можуть працювати, направили листи у відповідні органи. Пройшов місяць, зараз вони вже придбали ліцензію Мінфіну. Але справа не в цій фірмі, а в тому, що в нашій державі можна отримати рішення суду, яке суперечить закону. Тобто є робота, яку робить прокуратура, міліція, органи державної влади, місцевого самоврядування, а є суди, і окремі судді, які іменем України виносять такі рішення.

Суспільство має знати про те, що підприємці, навіть у сфері азартних ігор, є «білі», які дотримуються чинного законодавства, а є, вибачте, «чорні», які мають всіх «в носі». Так бути не може. Тому позиція влади сьогодні може бути лише такою: хто працює незаконно, не повинен далі працювати.

- На Вашу думку, зміни до законодавства у сфері азартних ігор принесуть позитивні зрушення в цій сфері?

- Ми підтримуємо позицію голови Держкомпідприємництва України Костянтина Ващенка, що потрібно прийняти новий закон «Про азартні ігри». Профільний комітет Верховної Ради України, який очолює Наталія Королевська, спільно з Державним комітетом України з питань регуляторної політики і підприємництва, зараз розробляють новий законопроект. Усі попередні законопроекти, а їх було чотири, не пройшли через профільний комітет, не витримали експертизи.

Новий законопроект буде доволі жорстким. Пропонується суттєво збільшити вартість ліцензії, яку видає Мінфін. Ліцензія повинна бути одна - Мінфіну, і тоді підприємці перестануть прикриватись лише місцевими ліцензіями. Виписуються більш жорсткі вимоги до приміщень. Йде мова про те, що це можуть бути лише великі, спеціально обладнані приміщення. Встановлюються вимоги до коштів: не можна для азартних ігор задіювати кредитні ресурси, а лише наявні кошти - або готівкові, або підтверджені випискою з банківського рахунку. Вирішується питання, де можуть знаходитися заклади для азартних ігор: чи на території міст, чи за їх межами, також чи є потреба в запровадженні окремих зон для цих закладів. Як на мене, цей останній варіант не знайде достатньої підтримки у народних депутатів. Я не вважаю, що таким чином ми врятуємо ситуацію. Підтримую позицію Держкомпідприємництва про те, що можна впроваджувати обмежувальні норми, однак стандарти мають бути єдиними для всіх, зрозумілими і прозорими. Чиновники і підприємці мають однаково читати норми ліцензійних умов, а не трактувати кожен на свій манер.

Фото зі сайту ukrtime.com