Карфаген потрібно зруйнувати?

Скоро дерев’яні сходи в старих будинках струхлявіють зовсім. Замість них – залізобетонні почвирла, на фоні яких написи на стінах типу «Вася + Вася» виглядатимуть розписами Матейка.

«Містер Проссер анітрішечки не був великим воїном, а лише нервовим, вічно стурбованим працівником міської ради. Він особливо нервувався, коли в його роботі щось не виходило.

Сьогодні проблема виглядала так: йому дали завдання покінчити з будинком Артура Дента до кінця робочого дня. Виглядало, що саме це йому не вдасться.

- Встаньте, містере Дент, - сказав він. - У вас все одно ніяких шансів. Ну не будете ж ви увесь час лежати під нашим бульдозером?! - Він здійснив невдалу спробу грізно блиснути очима».

Дуглас Адамс, «Путівник по галактиці»

Наш Львів - неначе старий дідусь, котрого треба виселити з квартири, щоб дорого продати «елітну нерухомість».

Львів не потрапляє в корпоративний стиль «укрсоців». Гуманітарна імпотентність нуворишів знищує наше місто, наче слон посудну крамницю. Будинок-уособлення зневаги до древнього міста замінив собою тло для пам'ятника Міцкевичу. Цвях, вбитий в серце Львову, і надалі стирчить там, шокуючи гостей міста.

Бруківка не потрапляє в транспортний стиль міста. Райці не знайшли нічого кращого за покладення бетонних плит, з-під трамвайних колій на яких стирчать шматки гуми. Невже не існує естетично виправданіших рішень? Чи це просто для того, щоб з Личаківської можна було швидше з'їхати і щоб маршруткою/машиною менше трясло?

Вікна не потрапляють в сучасні комунальні «розклади». Пам'ятаю, як був шокований, побачивши сучасні фотографії середньовічного середмістя Дамаска: посеред розкішної ліпнини і фрески на стіну будинку вліплене пластикове вікно. Чи переживуть останні львівські сецесійні вікна європейські ціни на газ?

Чи думаємо ми про те, що величезна кількість міст, наприклад, Донбасу, мають по 2-3 будинки тієї епохи - все інше з'їли світові війни і радянський несмак? Невже і Львів так само «з'їдять» війни - енергетичні, туристичні, комунальні, бізнесові і політичні? Давайте будемо вважати прадідівські фотоальбоми барахлом, що марно займає місце у наших шафах - правда, їм час на макулатуру? Жадібність і несмак позбавляє нас пам'яті.

Через 100 років Львів початку 20 століття буде тим, чим є для нас зараз, наприклад, Домініканський собор (він старший від модернового Львова на ту саму сотню з гаком років). Де знімати фільми, наприклад, про Коновальця чи професора Банаха - на фоні будинків, оскоплених пластиковими вікнами і бляшаними щитами з «кодовими замками» замість кованих брам, де всі вільні проміжки заліплено неохрущовками типу «повище і подешевше збудувати, щоб подорожче продати», між яких - суцільний гігантський паркінг?

Скоро дерев'яні сходові клітки в старих будинках струхлявіють зовсім. Що ж, вірогідно, їх чекає доля вікон: на смітник. Замість них - залізобетонні почвирла, на фоні яких пубертатні написи на стінах типу «Вася + Вася» виглядатимуть розписами Матейка. Через рік-два може прийти час на знищення Підзамча, унікального робітничого передмістя: його двоповерхові будиночки можуть просто порозносити на догоду неохрущовкам.

Я бачу, який Київ зараз - його роз'їла спочатку Перша світова війна, потім - сталінські реконструкційні плани, ще пізніше - Друга світова, що «подарувала» нам тоталітарний Хрещатик, зараз - скоробагатське бажання запхати незапихуване. Наше місто все ще відстає на кілька кроків - і поки що не пізно повернутись.

Існує 5 різних Львовів - Львів середньовічний (до середини 19 століття), Львів модерновий (до 1939 року), Львів радянський (до 1991 року), Львів пострадянський (сучасний час), а також окремий Львів - «особняковий» (приміський). Кожен з цих Львовів - інакший, і не треба з них робити гомогенну територію.

Львівський будівельний бум, що триває в просторах Львова кінця 20 - початку 21 століття, може залишити нас без старого Львова. Новозабудовники не хочуть зважати на архітектуру міста? Ми повинні заставити їх робити це - повинні бути відкриті конкурси і обговорення громадою міста. Історична зона міста повинна бути розширена до зони забудов періоду до 1939-го.

Архітектурні почварики, котрі немов гнійні рани на лиці Львова, повинні бути знесені або переплановані. Я не кажу вже про те, що абсолютна відсутня архітектурна спадковість - наприклад, творіння знаменитого архітектора Левинського, що поєднав модерн і українські народні елементи у вражаючій красі української сецесії.

 Бруківка розбиває ходову частину автомобіля? Що переможе - колесо машини чи пам'ять бруку? Тут виходів - два: або геть бруківку, або геть авто.

Насправді, проблема в іншому. У віденців немає проблеми із заторами на Рінггассе: там нормально ходить трамвай, з якого при бажанні можна пересісти на метро чи автобус. В місті справді можна нормально жити без машини. Отже, якщо ми хочемо врятувати місто - треба радикально перепланувати його транспортну систему.

Як на мене, Львів став надто великим, щоб дозволяти старому центру бути розв'язкою для всіх транспортних потоків. Львову критично необхідні хаби - місця пересадок з одного транспорту на інший. При цьому трамваї і тролейбуси повинні обслуговувати центр міста - від Замарстинова і Підзамча до парку «Залізна вода» і верху Стрийського парку. На краях цих зон повинні бути місця пересадки на маршрутки, котрі б довозили споживачів в десятки місць безпосереднього проживання - Сихів, Майорівку, Збоїща, на Наукову, Скнилів, Рудно, Лисиничі чи Брюховичі.

Наше дешеве десятиліття може знищити Львів. Саме тому не маємо права продешевити: ми не надто багаті, щоб змінювати наше обличчя на безликий «євроремонт». Давно пора починати збирати хоча б базу даних брам, декорів і вікон міста - щоб коли нарешті будівельна лихоманка втихомириться, ті, кому не байдуже, могли повернути Львову Львів. Ті, хто пам'ятає, якими є на дотик латунні клямки в старих квартирах і як грає світло на сходових клітках. Хто хоче жити в місті, а не лише ночувати там. Ті, хто хоче любити Львів, а не примусово співіснувати з ним.

«З вами говорить Воген Простетник Джелц з Галактичної ради з планування гіперпростору. Як вам, без сумніву, відомо, плани розвитку периферійних районів Галактики містять в собі побудову гіперпросторової експрес-гілки, що проходитиме через вашу зоряну систему. На жаль, ваша планета підлягає знесенню. Процес руйнування займе менше двох хвилин за земним літочисленням. Дякую за увагу».

Дуглас Адамс, «Путівник по галактиці»