Колесніченко: закон про мови неправильно зрозуміли

Вадим Колесніченко вважає, що в прийнятті мовного закону без урахування пропозицій Мін'юсту, ОБСЄ, Венеціанської комісії та Науково-експертного управління ВР винна опозиція. Окрім того нардеп каже, що закон "некоректно зрозуміли в його окремих частинах".

Народний депутат Вадим Колесніченко (фракція Партії регіонів) погоджується, що закон його співавторства "Про основи державної мовної політики" прийняли без урахування пропозицій Мін'юсту, ОБСЄ, Венеціанської комісії та Науково-експертного управління парламенту, але, в той же час відзначає, що винна в цьому опозиція. Про це пише Сегодня. ua

Це випливає з пояснювальної записки до законопроекту про зміни до "мовного" закону.

"Під час розгляду законопроекту в парламенті у другому читанні і в цілому, у зв'язку з блокуванням трибуни, численними спробами зриву засідань, погрозами "підірвати" або "спалити" парламент з боку представників опозиції, в тексті законопроекту не були враховані пропозиції, які надійшли від Міністерства юстиції України, Венеціанської комісії, ОБСЄ, Науково-експертного управління Верховної Ради України ... ", - йдеться в пояснювальній записці.

Крім того, депутат констатує, що цей закон наштовхується на "некоректне розумінням його окремих частин".

"Застосування норм закону на практиці, рішення понад 20 місцевих рад (про надання статусу регіональної російській мові – ред.), також свідчить про некоректне розуміння окремих його норм і можливості маніпуляції ними. Є необхідність додаткового приведення у відповідність до законодавства України з положеннями закону та відстрочення набуття чинності окремих його положень для кращої підготовки органів державної влади та місцевого самоврядування ", - підкреслює він у пояснювальній записці.

Депутат пропонує ряд редакторських правок, зокрема, замінити слова "ареал" на "територію", словосполучення "група осіб" змінити на "група осіб, громадян України".

У змінах до закону, розроблених Колесніченком, також пропонують фінансувати заходи з реалізації держполітики у сфері мовного регулювання на принципах співфінансування з державного і місцевих бюджетів.

Крім того, депутат пропонує застосовувати норми закону і до регіональних мов або мов нацменшин, якщо вони є рідними для менш ніж 10% громадян України від загальної кількості населення цієї території, але "в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації".

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла ініційований Партією регіонів законопроект  «Про засади державної мовної політики». 3 липня. Згодом голова Верховної Ради України Володимир Литвин підписав його і відправив президентові України Віктору Януковичу. Додамо, що раніше Янукович заявляв, що прийме рішення щодо ухваленого закону лише після його ретельного фахового аналізу та експертних висновків

Янукович підписав Закон 8 серпня. А також доручив Кабінету міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.

Закон набув чинності 10 серпня. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

13-19 серпня статус регіональної російській мові надали обласні Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Одеська, Херсонська, а також міські Ізмаїльська, Одеська і Севастопольська ради. 20 серпня статус регіонального російській мові надала Харківська міська раду, 21 серпня - Миколаївська і Херсонська.

Робоча група з доопрацювання закону "Про основи державної мовної політики" підготувала його нову редакцію. Зауважимо, у новому варіанті закону про мови немає регіональних мов. Положення розробленого документа - "Про порядок застосування мов в Україні" - не передбачають для мов нацменшин статусу регіональних, а лише припускають заходи щодо їх захисту у випадку, якщо на певній території проживає не менше 30% носіїв такої мови.

При цьому остаточне рішення щодо підтримки та захисту цих мов пропонують закріпити за Верховною Радою.
Проект зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо її захисту. Зокрема, використання державної мови є обов'язковим в діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі.