Колесніченко: Зміни до мовного закону можуть призвести до війни

Робоча група з доопрацювання Закону "Про засади державної мовної політики" затвердила законопроект про внесення змін до цього закону. Згідно з поправками, українська мова наділяється небувалими правами, а частка її присутності в ефірі збільшується до 75%. При цьому ускладнюється процедура визнання мов нацменшостей регіональними – лише якщо її носіями є не менше 30% мешканців певної території.

Автори чинного закону вважають, що робоча група перевищила повноваження, розробивши абсолютно новий документ, який у разі ухвалення може "призвести до громадянської війни", - повідомляє Комерсант-Україна.

Затверджені у п'ятницю зміни практично повністю змінюють суть мовного закону. Згідно з документом, за українською мовою зберігається статус державної. Її використання є обов'язковим у судо- і діловодстві, у діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. Встановлюється 75% квота мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле- і радіоканалів. Передачі і фільми, виготовлені іншими мовами, повинні бути дубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою.

На думку голови Держкомтелерадіо Олександра Курдиновича, з виконанням цієї норми не виникне проблем, оскільки вона є "поверненням до того, що діяло в Україні понад десять років", "але з погляду ринкових принципів формування контенту 75% - це завищена норма. Телеканалам і радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, виходячи з бізнес-інтересів".

До регіональних мов нова редакція зараховує білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку та угорську мови. Зазначається, що їм може бути надана держпідтримка, але лише якщо на конкретній території проживає не менше 30% носіїв такої мови. Згідно з чинною редакцією закону, визнання мови регіональною дозволено там, де кількість її носіїв становить не менш як 10%.

Зібравши підписи як мінімум 30% членів територіальної громади, місцева рада звертається до обласної ради з проханням клопотати перед Верховною Радою про "підтримку або захист регіональної мови або мови нацменшин". Облрада протягом 30 днів звертається з таким клопотанням до ВР, яка "приймає закон про підтримку і захист регіональної мови або мови національної меншини в межах територіальної громади села, селища або міста". За умови надання статусу регіональної на певній території ця мова використовується паралельно з державною.

Президент Ради національних товариств Ілля Левітас вважає, що 30% квота не захищає інтересів нацменшин: "За вже прийнятим законом 10% могли набрати на окремих територіях кримські татари, угорці, болгари, молдавани, румуни, росіяни. У разі ухвалення цих змін, окрім росіян, які проживають у деяких південних і східних регіонах, ніхто не зможе цього зробити". В.Колесніченко, що також входив до складу робочої групи, вважає її діяльність провальною: "Вона була створена для внесення поправок до мого закону. А її члени, більшість з яких, м'яко кажучи, українофіли, із самого початку стали на шлях конфронтації і розробили абсолютно нову редакцію". В.Колесніченко назвав документ "гидотою" і заявив, що його ухвалення може "призвести до громадянської війни". Після остаточного доопрацювання документ буде передано Р.Богатирьовій для звіту перед В.Януковичем.

Як інформував ZAXID.NET, Верховна Рада України ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня. 8 серпня президент України Віктор Янукович підписав його, закон набув чинності закон 10 серпня. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

9 жовтня на сесії Львівської обласної ради депутати ухвалили визнати нечинним Закон України «Про засади державної мовної політики» на території Львівщини з огляду на його антидержавну сутність та брутальне порушення процедури ухвалення у Верховній Раді України. Аналогічні рішення прийняли депутати Тернопільської і Івано-франківської облрад.