Кшиштоф Варґа: Втягнення України в західну орбіту є важливою справою для Польщі

- Образ України серед поляків вийшов поза стереотип історичних питань, наших війн, чи питань сентиментально-туристичних, наприклад, якщо ви прогуляєтесь вулицями Львова, то там кожен третій – це турист з Польщі.

«Гуляш із турула» польського письменника та журналіста, редактора відділу культури «Ґазети Виборчої» Кшиштофа Варґи виборов приз читацьких симпатій на найпрестижнішому польському літературному конкурсі «Nike». Особливість цієї книги у тому, що поляк за національністю написав книгу про культуру сусідньої Угорщини, про її менталітет, радості та біди. Сам же Варґа на зустрічі із львів’янами зазначив, що було б добре, якби кожен зі слов’янських народів мав таку книгу, писану сусідом-літератором.

Про «Гуляш із турула», про стереотипи, про українців, слов’ян, про їхній менталітет – у ексклюзивному інтерв’ю ZAXID. NET із Кшиштофом Варґою.

 

- «Гуляш із турула» отримав приз читацьких симпатій на конкурсі Nike. Що для вас означає ця премія?

- Це дуже приємна нагорода. На жаль, вона не фінансова (сміється). Для мене вона була важлива передусім тому, що люди зацікавилися цією книжкою, тематикою. Для мене найважливіше, що вони зацікавилися Угорщиною, зацікавилися історією цієї країни. Відомо, що приз читацьких симпатій є завжди приємним, бо це справжня нагорода. Її не присуджують, скажімо, семеро осіб, які сидять у журі, а певна кількість людей, які прочитали цю книжку, і говорять: «Так. Це книжка, яка нам найбільше сподобалася цього року».

 

-  У Польщі спостерігається захоплення слов’янством. Це мода, мейнстрім чи це потреба?..

- Я вважаю, що це цілком здорова реакція на те, що ми зорієнтувалися після багатьох років, що ми не є якимось островом, а що живемо в якомусь більшому середовищі і належимо до певного регіону. У нас є спільний історичний та культурний досвід. І нам насправді ближче ментально й історично є до цієї Центральної Європи, до наших сусідів, ніж до західних країн. Прошу пам’ятати, що після 1989 року ми мали відробити всі „борги” з західної культури, якої було замало, адже доступ до неї був обмежений. І ми швидко прочитали все, що про це було написано, про все дізналися, а потім почали цікавитися своїми сусідами. Бо просто не вийде жити на такому острові, не знаючи нічого про країни, які є біля нас, з якими пов’язує нас, наприклад, історія, спільний досвід, часом дуже поганий. У випадку поляків і угорців – це позитивний досвід. Але у випадку інших країн – не завжди, і в цьому є своєрідний парадокс: живемо поруч багато-багато років, але тільки тепер починаємо краще одні одних пізнавати, і гадаю, що цей процес триватиме ще довго.

 

-  Це і стало поштовхом до написання книги про угорців?

- Ні. Причина була дуже особиста. Я тоді рік мешкав у Будапешті (я - наполовину угорець і часто буваю в Будапешті), і писав зовсім іншу книжку «Надгробок з ластрико». І одного дня я подумав: так, добре, я живу в Угорщині, знаю угорську мову, знаю угорську культуру, власне, чому б мені про це не написати? Чому б я не мав про це написати, якщо поляки тільки те й знають про Угорщину, що прочитали в кулінарній книзі чи в туристичному довіднику, але насправді знають дуже мало про цю країну. І це було головною причиною написання цієї книжки.

 

-  Особливості мешканця Центральної і Східної Європи в тому, що схід більш «дикий»?

- Не знаю, я так не вважаю. Натомість ми зараз у Львові. І Львів належить, з огляду на свою культуру й історію, до Центральної Європи. І це знову черговий стереотип, що зі сходу приходять виключно монгольські орди. Ні. Ми є одним організмом, маємо спільний культурний та історичний досвід. Тільки так можу відповісти на це питання.

 

-  У літературних колах зараз знову тривають дискусії на тему, чи має письменник вплив на соціальні і політичні події в країні. Хотілося б почути вашу думку…

- Це утопія. Письменник неспроможний сьогодні на щось впливати. На соціально-політичну ситуацію точно можуть впливати політики, економіка, внутрішня політика, закордонна політика, власне економіка, і такі речі, якісь процеси, політичні, загальносвітові. Письменник на зустрічі може кільком десяткам людей підкинути тему для роздумів, але це була б утопія, що письменник приїжджає до Львова, зустрічається з читачами, щось їм говорить і це щось серйозно змінює. Натомість письменник – буду патетичний, увага! – може насправді потроху довбати скалу. Якщо це не буде одна зустріч, якщо цих письменників тут буде багато, з ними зустрінеться багато людей, а з письменником зустрічаються люди, які читають, інтелігенція, то вони своєю чергою можуть впливати на інших людей. Можуть нести це послання далі. У цьому розумінні це дуже важливо, натомість не варто мати ілюзії, що один конгрес чи якийсь фестиваль може щось змінити.

Так само я не вірю, що моя книжка в глобальному розумінні може щось змінити. Але знаю, що для кількох тисяч поляків – цю книжку прочитало десять чи кільканадцять тисяч поляків – це загалом небагато. Скажімо дванадцять чи п'ятнадцять тисяч поляків. Але у тих п’ятнадцяти тисяч створилася нова картина цієї країни. Вони зацікавилися нею більше, відкрили її для себе заново. Це вже щось. Вони можуть сказати іншим людям: «Слухайте, ця країна є цікава». Так само, якби якийсь письменник написав точно таку саму книжку про Україну.

 

- Але ж у Польщі є книги про Україну…

- У певному середовищі Україна є цікавою темою для читачів. З однієї сторони є люди, які живуть певним стереотипом України чи українців. З іншого - є люди, які цим цікавляться. І я думаю, що в Польщі легко знайти людей, які негативно налаштовані щодо України. Але я переконаний, що в Україні теж знайдуться люди, які мають дуже негативне ставлення до поляків. Натомість йдеться про те, щоб серед тих людей, які читають книжки, це ставлення змінювалося, і я впевнений, що воно може змінюватися. У всякому разі я бачу зацікавлення Україною в Польщі. Воно на цей момент, на мою думку, не відображається в політиці. Це стосується радше культури. Наприклад, українська література читається в Польщі. Завдяки Юркові Андруховичу. Бо, якщо йдеться про сучасну українську літературу, то його книжки з’явилися першими. Він багато разів був у Польщі, мав авторські зустрічі, на які приходить дуже багато людей. І він був таким локомотивом, який протягнув весь потяг. За ним були наступні вагони з літературою, яка видається і читається в Польщі. І це також важливо, що ця сучасна Україна цікавить людей. Я знаю одного хлопця, який зараз пише книжку про махновців. Йдеться про те, щоб образ України серед поляків вийшов за стереотип історичних питань, наших війн, чи питань сентиментально-туристичних. Наприклад, якщо ви прогуляєтесь вулицями Львова, то там кожен третій – це турист з Польщі. Йдеться про те, щоб польський турист цікавився Україною не виключно тому, що тут є такий чи сякий костел і що Львів колись був польський, а щоб цікавився сучасною культурою. Це важливо.

 

 

-  Ваша книжка «45 ідей для роману» могла б зацікавити  молодих письменників. Для кого ви писали ці початки романів?

 - Кожен може собі це взяти. Це стара книжка. Їй вже 12 років. Я вже й не пам’ятаю добре, бо я ніколи не читаю своїх книжок після того, як вони вийшли. Один раз тільки прочитав угорський переклад «Гуляшу з турула», бо мені було цікаво, як звучить переклад. І він добре звучав. Натомість своїх книжок насправді я ніколи не читаю. Тому для мене це вже закритий розділ 12-річної давності. І якщо хтось хоче брати ідеї, то нехай бере. Вони для кожного.

 

- Ви написали книгу про угорців, чи є бажання написати так само «зсередини» книгу про поляків, книгу про українців, словаків, румунів..  

- Було б добре, якби вийшло більше таких книжок. Щоб так як я, польський автор, написав книжку про Угорщину, то було б супер, якби угорський автор написав книжку про Україну, а український автор про Чехію чи Словаччину, а словацький, скажімо, про Білорусь. Щоб писати одні про одних, адже силою такого типу книжок може бути те, що їх пишуть ззовні, з іншої перспективи.  Автор знає певну країну, але дивиться на неї з якоїсь відстані, і бачить речі, які громадяни цієї країни можуть не бачити, або які для них є очевидні. І в цьому також полягав успіх цієї книжки в Угорщині. У міру добре освічений угорець все, що є у книзі «Гуляш з турула», повинен знати. А одночасно він отримує це, побачене з іншої перспективи, звідкись здалеку, і говорить: «От чорт! Це ж ми насправді такі дивні».

Очевидно, що стереотипи є. З обох сторін. На різні теми. Мені здається, що передусім треба зустрічатися і розмовляти одні з одними, їздити. Є різні середовища. Те, в якому я перебуваю, сповнене переконання, що втягнення України в західну орбіту є важливою справою для Польщі. Я можу говорити тільки про те, що говорять і думають про Україну всередині мого середовища.

Щодо книги про українців. Я не зможу її написати, для цього я мусив би добре ознайомитися з країною.

 

- Ви сказали, що втягнення України в західну орбіту є важливою справою для Польщі…  

- …Я хоч вважаю, що майбутнім завданням Польщі було б постійне втягування України в західну орбіту. Але пам’ятайте й про те, що це залежить також від вас. Маєте президента Януковича, який, як я розумію, не євроентузіаст. Тому це набагато складніша справа. Особливо, коли Україна є країною, наскільки я розумію, (прошу не ображатися), але поділеною. З політичної, мовної точки зору. Це не легко. Я гадаю, що майбутнє України буде вирішуватися найближчим часом. Воно буде залежати з одного боку від позиції Європи, у тому числі Польщі, але також від України, в який бік Україна намагатиметься йти. Бо на мою думку, неможливо існувати, функціонувати, сидячи на шпагаті. Однією ногою бути в один бік, а другою в інший.

 

Довідка ZAXID. NET

Кшиштоф Варґа – письменник та журналіст, редактор відділу культури «Ґазети Виборчої». Автор романів «Хлопці не плачуть»(1996), «Смертельність» (1998), «Текіла» (2001), «Кароліна» (2003), «Надгробок з ластрико» (2007), збірки есеїстики «Більдунґсроман» та ін.

У 2009 році його книга есе «Гуляш із Турула» здобула приз читацьких симпатій на найпрестижнішому польському літературному конкурсі «Nike».

«Гуляш із Турула» – авторська візія сучасної Угорщини, сповнена тонкої іронії та проникливого чуття менталітету цієї країни.

  

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук