Куди йдеш, Агенціє регіонального розвитку?

У квітні 2021 року Львівська обласна рада та Львівська обласна державна адміністрація співзаснували Агенцію регіонального розвитку. З різних причин установа лише цьогоріч почала активну роботу. Зрозуміло, що за кілька місяців роботи рано вимагати надрезультатів, утім, зважаючи на обставини, у яких ми живемо, не хочеться марнувати часу. Важливо, щоб інституція працювала і працювала ефективно.

Про Наглядову раду Агенції регіонального розвитку

Передовсім, варто зауважити, що Наглядова рада АРР (членом якої я є) – колегіальний орган і всі рішення приймаються більшістю голосів. А це означає, що кожен член Наглядової ради, а їх зараз троє від Львівської обласної ради та троє від Львівської обласної військової адміністрації, несуть однакову відповідальність за усі рішення. І тут, наприклад, представники ЛОВА в силу своїх повноважень можуть забезпечити уникнення дублювання повноважень між Агенцією регіонального розвитку та різноманітними органами виконавчої влади (але про це трішки згодом).

Відповідно до законодавства, Наглядова рада здійснює контроль та нагляд без втручання в операційну діяльність АРР. Дотримання цих вимог є пріоритетом для усіх членів Наглядової ради (а це – колегіальний орган). Та ми щиро вболіваємо за успіх інституції, яка має великий потенціал, тому іноді критикуємо, висловлюємо підтримку, даємо поради чи рекомендації. Зрештою, не має значення, яке прізвище в керівника чи начальника відділу, важливо чи успішно функціонує ввірена їм установа. Звісно, скористаюся своїм правом і уже найближчим часом скликатиму засідання Наглядової ради для виконання наших повноважень – контролю, нагляду та рекомендацій. Якщо рекомендації Наглядової ради не будуть виконані або будуть виконуватися неякісно, спільно з колегами прийматимемо відповідні управлінські рішення. Бо, наголошу, важливо розвивати інституцію. Все решта – змінне.

Чому важливо активно розвивати Агенцію регіонального розвитку?

Агенція регіонального розвитку – не нова інституція. Її діяльність прописана в ухваленому ще в 2015 законі «Про загальні засади державної регіональної політики».

У Львівській області перша спроба створити Агенцію була невдалою, оскільки спочатку вона була створена без участі органу місцевого самоврядування, а, отже, не відповідала нормам закону. Тож ми уже втратили трішки часу.

Законодавець, прописуючи основи діяльності Агенцій, хотів створити інституцію, яка є позабюджетною, аполітичною, заснованою як органом виконавчої влади, так і органом місцевого самоврядування, щоб забезпечити регіональний розвиток, а пізніше і відновлення. Фактично, АРР має бути аналітичним та менеджерським центром для регіонального розвитку. Наскільки ефективно це реалізовано – це інше питання.

Зауважу, що АРР не є виключно українською новацією. Така інституція існує в багатьох країнах-членах ЄС. Наприклад, Агенції активно працюють у сусідній Польщі: володіють майном, мають наукові парки. АРР в Румунії мають широкі повноваження, деякі навіть прирівняні до повноважень органів місцевого самоврядування регіонального рівня. Тож іноземні партнери серйозно сприймають роботу Агенцій і це вже причина, щоб будувати саме інституцію, а не її фасад.

Про повноваження Агенції та на чому варто фокусувати увагу

Повноваження Агенції визначені законодавством: розробка стратегії, моніторингу її виконання, розробка проєктів регіонального розвитку, залучення і впровадження проєктів міжнародної технічної допомоги й навіть допомога суб'єктам господарювання з виходом на європейські ринки та проведення освітньо-культурних заходів в сфері європейської інтеграції. Після повномасштабного вторгнення до повноважень додали розробку планів відновлення і не виключено, що їх перелік ще розширюватимуть.

Власне, з такими строкатими повноваженнями дуже важливо зберегти фокус, щоб досягти реального результату. Наприклад, зосередити увагу на найбільш критичних повноваження з огляду на конкретний регіон. Якщо Агенція в регіонах близьких до лінії фронту, це можуть бути плани відновлення. А от якщо йдеться про Львівську область, то, на мою думку, тут нам потрібно зосередитися на залученні проєктів міжнародної технічної допомоги. Адже з отриманням статусу кандидата країни-члена ЄС, Україна приєдналася до низки великих проєктів європейських фондів, наприклад, програма LIFE, Connecting Europe Facility, трохи давніше – до програм HORIZON Europe. І чимало можливостей недовикористовуються Львівщиною. А залучення коштів в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги може дати реальний результат. Але тут вкрай важливо робити це правильно. Як? Йти від потреб: досліджувати, які соціальні, економічні потреби залишаються незакритими в області, визначати як їх можна вирішити і подаватися на відповідні проєкти та програми. Це можуть бути проєкти, які допомагають створити інфраструктуру, побудувати дорогу, зробити каналізацію, очистити водойми, закупити медичне обладнання, посилити освітні чи медичні заклади. Та це мають бути не дріб’язкові точкові проєкти, а такі, що матимуть значення для цілої області.

Не дублювати функцій інших структур

Однією з моїх рекомендацій Агенції регіонального розвитку (говорила про це неодноразово її представникам непублічно) було скласти карту органів та інституцій – урядових та неурядових – які виконують повноваження агенції в тій чи іншій мірі. Проаналізувати, які напрямки можна посилити і працювати саме над цим. Тобто робити не те, що подобається, а що потрібно. Як на мене, проєкти з міжнародної технічної допомоги є однією з таких недостатньо закритих ланок. Бо, незважаючи на те що ми маємо чимало дуже фахових організацій, які консультують, допомагають писати проєкти, пишуть проєкти, конкурсів так багато, що проєктних заявок (та, відповідно, перемог) ще недостатньо. Нам не вистачає кваліфікованих проєктних менеджерів, якісних ідей та заявок.

А ще дуже важливо реалістично дивитися на деякі функції Агенції, які були визначені ще до повномасштабного вторгнення. Наприклад, вихід на європейські ринки, бо за теперішніх обставин це – військово-політичне питання. Спроможність пунктів пропуску, морська блокада, безпекова ситуація – питання, які вирішуються на найвищому рівні і АРР мало що може зробити. Можливо, Агенція могла би зосередитися на виході на ринок конкретної країни, але потрібна дуже професійна експертиза, знання мови та інше. Інакше це будуть клаптикові заходи, які не дадуть у перспективі якісного результату.

Переваги та загрози від інвестиційної діяльності АРР

І з попереднього пункту про повноваження випливає ще одна переваго-загроза в роботі Агенції регіонального розвитку. Як не дивно – від інвестицій. Бо на інвестиції в час війни теж треба дивитися реалістично. Наприклад, частина ресурсів стає значно дешевшою, зокрема земля. Для інвесторів це – вигідно, утім для нас - ні: нема можливості залучати більш дохідні чи якісні інвестиції. Власне, в Україні вкрай мало говорять про якість інвестицій. А це може прямо впливати і на безпекову ситуацію. До речі, дискусія щодо якості та походження іноземних інвестицій ведеться на глобальному рівні: це і обмеження щодо інвестицій у китайські компанії застосовані США, це і критика Чорногорії за підписання кредитного договору з Китаєм для великого інфраструктурного проєкту, так і критика ініціатив, що в процесі реалізації (наприклад, порушення прав робітників при будівництві китайського заводу у Сербії).

В Україні щодо інвестицій говоримо про страхування військових ризиків, а також про необхідність глибинної перевірки потенційних інвесторів, зокрема на предмет кінцевих бенефіціарів. А така перевірка теж здійснюється на найвищому рівні. Ми ж не хочемо брати під санкції одних російських бізнесменів, а потім отримувати для співпраці інших, які прикриті невідомими кінцевими бенефіціарами? В умовах сучасних корпоративних норм, коли кінцевого власника компанії важко знайти за численною кількістю юридичних осіб і в деяких юрисдикціях неможливо побачити кінцевого бенефіціара, можна легко потрапити у пастку, коли ззовні інвестор здається привабливим, а насправді всередині є кошти росії чи її союзників.

Але якість інвестицій – окрема важлива глибока тема. Та повертаючись до Агенцій, зокрема Агенції регіонального розвитку Львівської області, доцільніше зосередитися на реалістичних повноваженнях, реалістичних завданнях та реалістичних рішеннях, які будуть не на папері чи в соцмережах, а приноситимуть реальну користь області. Тут завдання і для депутатів, і для Наглядової ради - контролювати, наглядати, рекомендувати і вчасно приймати потрібні рішення, навіть якщо вони комусь не подобаються. Бо має значення інституція, а не обличчя.