Курорт Синяк із цілющими мінеральними водами: історія

Серед закарпатських курортів доволі давнім, що донині працює, є Синяк біля Чинадієвого. Нині це гірськолижний та бальнеологічний курорт із сірководневими мінеральними водами. Він здавна вабив туристів гірським кліматом та чудовими краєвидами: місцевість розташована в долині річки Синявка, яка оточена залісненими горами. Синяк розташований у передгір’ї вулканічного хребта Карпат біля однойменної гори на висоті 450 м. Сірководневі джерела мають синюватий відтінок. Звідси і походить назва не лише курорту, але й Синяцької долини і річки. Там досі працює лікувальний санаторій.

Як розповідають у краєзнавчому проєкті «Туристика Закарпаття», перші письмові згадки про джерела синяцьких мінеральних вод зафіксовані у 1781 році. В той час ними користувались лише лісоруби та пастухи.

«Пастухи звернули увагу, що після купання в окремих джерелах лишайні кози та вівці одужують. Так стало відомо про їхні лікувальні властивості. Перші купелі люди облаштовували у вигляді викопаних в землі ям, у яких збиралась мінеральна вода. Для її підігріву на дно опускали розпечене у вогні каміння. За таким принципом купальні функціонували тривалий час», – зазначають краєзнавці.

Курорт Синяк на історичних світлинах

Вже як бізнес-проєкт першу платну купіль у Синяку графи Шенборни відкрили 1832 року – Szinyák fürdő. У кінці року касир здав до графської казни 5 форинтів і 36 крейцерів. Через рік там відкрили корчму, де гості могли переночувати та поїсти, розпочинається також будівництво дороги через грабівницьку долину.

Історикиня Богдана Носа зазначає, що від 1835 року комплекс здавали в оренду різним підприємцям. Проте шенборнська адміністрація контролювала управління курортом. У збережених документах зафіксовано, що від орендарів вимагали встановити нові ванни, провести поточний ремонт, часто критикували за неготовність до відкриття літнього сезону.

Відпочивальники у Синяку

Вже через 40 років (у 1873) на місці працював комплекс із двох будівель з 10 ваннами та 20 гостьовими кімнатами. Вода збиралась у критому басейні та у підігрітому вигляді надходила до купалень. За рік сюди приїжджали на лікування 120-130 людей, хоча архівні документи за 1902 рік фіксують 187 відвідувачів. Тут лікували радикуліт, хвороби шлунково-кишкового тракту, неврологічні, дерматологічні та гінекологічні захворювання.

У рекламному оголошенні 1893 року зазначалось, що найкращий доїзд – залізницею до Чинадієва, а звідти двічі на тиждень організовували платний трансфер до курорту. Держслужбовцям та офіцерам надавали 25-відсоткові знижки, щоправда, за умови проживання не менше 14 діб.

Історичний лікувальний корпус в Синяку (фото з Вікіпедії)

У 1936 році Шенборни будують тут комфортабельну купальню, а у 1939 році – душове відділення. Теперішня будівля лікувального корпусу стоїть з тих часів, всередині різьблені дерев’яні сходи мають збережений графський герб.