Ліквідація Міндовкілля може сповільнити євроінтеграцію та відбудову України

Ліквідація Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів в перспективі може призвести до неспроможності держави реагувати на масштабні екологічні виклики, зокрема на відновлення зруйнованих унаслідок війни територій. Також це може ускладнити впровадження європейських екологічних норм і сповільнити процес євроінтеграції України. Про це 13 березня повідомила громадська ініціатива «Голка», посилаючись на результати дослідження міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина».

Дослідники організації проаналізували ефективність системи екологічного врядування в Україні та оцінили перспективи й темп виконання зобов’язань у межах переговорного розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» на шляху вступу України до ЄС.

За словами виконавчої директорки МБО «Екологія – Право – Людина» Олени Кравченко, відсутність окремого профільного міністерства створює ризики для екологічної політики.

«Наразі в Україні є триєдине міністерство, де поєднали економіку, агросектор і довкілля, але екологічні політики несумісні з макроекономічними й аграрними функціями в об’єднаному міністерстві. Зараз система управління фрагментована на різних рівнях, коли різні аспекти екологічної політики реалізують різні органи виконавчої влади, які між собою погано координуються. Десь функції дублюються, десь їх бракує. А система державного екологічного контролю малоефективна. Щодо управління надрами, то воно фрагментоване і це додає корупційних ризиків», – пояснила Кравченко.

Голова парламентського Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко («Слуга народу») заявив, що реформа системи державного екологічного управління є необхідною умовою виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань. За його словами, цей процес потребує постійного діалогу між парламентом, урядом і громадянськістю. Він також підкреслив, що Міністерство захисту довкілля має функціонувати як окрема інституція.

Голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Євросоюзу Юлія Овчинникова зазначила, що вступ України в ЄС також вимагає удосконалення законодавства у сфері збереження природи та створення стійкої ефективної системи управління процесами як на державному, так і на регіональному та місцевому рівнях:

«Природні території та заповідні об’єкти є важливою частиною національної спадщини, а ефективне управління ними свідчить про рівень розвитку держави та відповідальність суспільства за збереження природи. Водночас сучасна система управління у сфері біорізноманіття в Україні залишається фрагментарною, характеризується дублюванням функцій між органами влади, браком ресурсів та відсутністю ефективних механізмів управління Смарагдовою мережею».

Співзасновниця і голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів заявила, що на інституційну спроможність у сфері захисту довкілля вплинули й суперечливі законодавчі ініціативи:

«Рік тому нардепи проголосували за “закон Ігоря Мазепи”, яким намагалися легалізувати крадене. На цьому акцентували й громадські організації, і наші партнери – Європарламент та Єврокомісія. Так ліси, узбережжя, культурна спадщина, археологія опинилися під загрозою. Зараз ділки зрозуміли, що Верховний Суд не дасть їм ані бюджетних коштів, ані можливості дерибанити. Автора законопроєкту Ігоря Фріса попереджали, що суди будуть послуговуватися Конституцією. Уже напрацьована якісна судова практика. Отже, ставки ростуть! Тепер голова парламенту Руслан Стефанчук пропонує змінити весь Цивільний кодекс і вже говорять про легалізацію всього, що потрапило в реєстри. Таким чином законотворці не намагаються упередити схеми, не притягають до відповідальності тих, хто організовує дерибани на місцевому і національному рівні, не чіпають “чорних нотаріусів” і “чорних реєстраторів», – сказала Ірина Федорів.

Нагадаємо, улітку 2025 року Верховна Рада проголосувала за утворення Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, яке об’єднало функції трьох відомств. Водночас народні депутати проігнорували заклики низки ГО не ліквідовувати Міндовкілля.