Луценко: Я чекаю наступного Президента

«…я є членом урядової команди, самостійним політиком, який має право брати участь у будь-яких політичних кампаніях та агітаціях».

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який закарбувався свого часу у свідомості українців як вірний помічник Ющенка на Майдані, відвідав 26 грудня Львів у межах туру на підтримку кандидата у Президенти Юлії Тимошенко. Як стверджує сам Луценко – він політик самодостатній і за свій імідж не хвилюється, адже ідеалам Майдану не зрадив до сьогодні.

Про те, чи має право головний міліціонер країни агітувати на виборах, про розкриття резонансних вбивств на Львівщині та домовленості між Президентом та лідером опозиції йшла мова в ексклюзивному інтерв’ю, яке дав ZAXID.NET міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.

- Верховна Рада України перенесла дату набуття чинності пакету антикорупційних законів з 1 січня на 1 квітня 2010 року. Це політичне рішення, пов’язане з виборами?

- Річ у тім, що за гарною назвою цей закон наразі не є продуктивний. У чому суть? Згідно з цим законом, будь-які державні органи влади не мають права отримувати фінансову підтримку з будь-якого джерела, окрім державного бюджету. В принципі, це правильно, я абсолютно підтримую таку позицію, але питання – чим компенсувати понад половину бюджетів МВС, МНС, Міністерства охорони здоров’я і т.д.

Якщо йти за буквою цього закону, не варто було б дзвонити «01», «02», «03», «04», бо в них нема бензину. Тобто такі закони можна приймати лише тоді, коли бюджет компенсує різницю між тим, що є з бюджету, і тим, що ми мусимо позичати у бізнесменів. Мені це дуже не подобається. Я прихильник того, щоб міліція всієї України, як і поліція Західної Європи, не брала в руки жодної копійки навіть дозволених заробітків під час платних послуг у паспортних столах, ДАІ, дозвільної системи тощо. Але наразі бюджет не здатний фінансувати мінімальні потреби нашого та інших відомств. Отже, цей закон мені нагадує спробу макіяжу для смертельно хворого: обличчя буде гарним, але він жити не буде.

- За словами нардепа Олега Новікова, згідно з цим законодавством, «навіть отримання дисконтної картки у ресторані буде розцінено як корупція, подарунок дитині іграшки, вартість якої перевищує суму, встановлену для цих цілей в пакеті, буде корупційним…»

- Саме це я підтримую: те, що треба обмежити коштовні подарунки, контролювати доходи і видатки правоохоронців, як і всіх службовців та членів їхніх сімей – це правильно.

Але, наприклад, заборона на сумісництво наукової, викладацької роботи – я не впевнений, що це правильне рішення. Мені здається, що цей закон треба було б доопрацювати. Не маю позиції його відкинути, але мені здається, все робити треба поступово. Ми ж, на жаль, запозичили американський закон, який хочемо насадити на непідготовлений український ґрунт.

- Яким мав би бути ефект від таких змін законодавства?

- Цей закон взагалі не є першорядним, це в нього назва така красива. Насправді першорядним для боротьби з корупцією в Україні є визнання корупції кримінально караним діянням. Адже, згідно з чинним законодавством, корупція є адміністративно карана, тобто штраф – 150-225 грн – оце і вся плата для судом встановленого корупціонера, його навіть не можна звільнити з роботи. Тільки я в МВС масово звільняю корупціонерів, а в усіх інших системах від президентської вертикалі та інших структурах такого не роблять. Отже, треба приймати нормальний закон, де корупція буде кримінально караною. Це, між іншим, якраз і відповідь, чому мене Президент критикує за меншу кількість виписаних протоколів про корупцію. А навіщо робити сізіфову роботу, яка не призводить до радикального очищення державного апарату? МВС зробило ставку на інше – на кримінально карану корупцію – службові злочини та хабарництво. Я вже втомився пояснювати, чому бандити не в тюрмах, але це основне питання, на яке мушу відповідати. Українська міліція, згідно з чинним законодавством, має право ловити та проводити досудове слідство щодо вбивць, ґвалтівників, грабіжників, розбійників, крадіїв. Таких осіб ми ловимо, розслідуємо справи і скеровуємо в суд. На рік близько 230 тисяч таких злочинців отримують тюремні вироки чи терміни покарання. Натомість щодо 15-18 тисяч службових злочинців, яких ми виявляємо, матеріали мусимо передавати у прокуратуру, і там вони проходять розслідування. Щодо службових злочинів, таких як хабарництво, я мушу виключно позитивно відгукнутися про роботу прокуратури, бо за 90% матеріалів порушуються кримінальні справи, передаються в суд, то щодо інших таких злочинів – цей генеральний могильник не змінився.

Ключовими завданнями майбутнього президента буде проведення наступних реформ: створення Дисциплінарної палати, яка буде притягувати до відповідальності аж до відсторонення від судочинства корумпованих суддів. Адже з 1500 хабарників щорічно позбавлення волі отримують щонайбільше 100. Це рекорд за ці роки, адже раніше було 20-30. Другий крок – створення альтернативної підслідності, тобто той, хто виявив злочин – веде його до суду під наглядом прокуратури. Це дасть можливість припинити цей злощасний розрив між міліцейською оперативною роботою і слідством прокуратури, яка їх, м’яко кажучи, не швидко розслідує. Ці два кроки – це принципова річ для зміни ситуації з корупцією. А решта законів, я можу десятки їх назвати, вони не є ключовими.

- Чи дозволено законом Вам, як міністру, проводити агітацію за одного з кандидатів у президенти?

- Як і в усій Європі, в Україні є політично призначений цивільний міністр. Я є політик, який відповідає за діяльність довіреного мені міністерства, власне, за виставлення пріоритетів та координацію діяльності. Як міністр, я не маю права навіть читати матеріали слідства, а лише отримувати довідки та рапорти про хід розслідування. Я, як і всі мої колеги за кордоном, є членом урядової команди, самостійним політиком, який має право брати участь у будь-яких політичних кампаніях та агітаціях. Щоб бути точнішим, приведу приклад Польщі. Міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі – політик, якого призначають і знімають з політичних мотивів, і він є повноцінним політиком аж до агітації. Але головний комендант Польщі – поліцай у мундирі – не має права на політичну діяльність, безумовно. Так і в нас: жоден з моїх заступників, який носить погони, від заступника міністра до дільничного, не мають права на жодну політичну діяльність. Ми маємо звикати до нормального європейського підходу.

- Під час прес-конференції у Львові Ви зазначали, що 16% людей довіряють Вам як політику, 20% - як міністру…

- Ці результати, мені здається, є очевидними. Більше того, вони практично такі, якими були 2006 року, лише підтримка як політика зараз дещо менша, адже я політичною діяльністю не займався упродовж останніх двох років. Після завершення кампанії 2007 року я всю свою діяльність зосередив на міністерстві. Тому абсолютно очевидно, що рівень довіри до політика, який не ініціює політичних рішень, дещо менший, ніж до міністра, який постійно на виду як силового відомства. Та, якщо чесно, цей результат мене тішить, адже в країні, де найбільший рейтинг політика – це 30%, а рейтинг Президента – 5%, все гаразд з керівником міліції.

- Окрім Вас, за кандидата у Президенти Юлію Тимошенко агітує і пан Кравчук, який нещодавно заявив, що тільки дурні не змінюють своїх поглядів. Чи готові Ви підтримати якогось іншого кандидата у разі, якщо якось не збігатимуться Ваші з Тимошенко погляди?

- Часто закидають проблему зрадництва в українській політиці, мовляв, ти був з Морозом, потім з Ющенком, тепер з Тимошенко. Я категорично проти того, аби розцінювати політичну діяльність у ролі васалів. Зрадою не може бути співпраця чи відмова від такої співпраці між політиками. Про зраду може йтися лише тоді, коли людина відрікається від своїх базових, політичних, світоглядних речей. Я їх ніколи не змінював. Вибачте, якщо Мороз зрадив Майдан, об’єднавшись з нашим основним політичним опонентом Януковичем, то я, безумовно, перестав з ним співпрацювати. Я не вважаю це зрадою. Якщо кандидат у президенти Ющенко виявився зовсім не таким президентом і говорить мені про те, що нікого з чиновників, які заходять до нього у кабінет, він не дасть мені посадити, то, безумовною, я припиняю політичну співпрацю з таким діячем. Я залишаюсь на платформі Майдану. З тими, хто з неї зійшов, очевидно, і це логічно, я припиняю співпрацювати. Тимошенко, як і я, на цьому Майдані залишилась у всіх базових політичних цінностях. Тож абсолютно логічно, що сьогодні я підтримую саме її кандидатуру…

- Як прокоментуєте інформацію, оприлюднену працівником Секретаріату Президента п.Козачком про те, що нібито Ющенко з Януковичем домовилися про посаду прем’єр-міністра для Віктора Ющенка у разі перемоги лідера опозиції на виборах Президента? Адже Янукович нещодавно у прямому ефірі заявив, що це місце готує для свого однопартійця Колеснікова, натомість Ющенко запевнив, що ніколи не буде прем’єром у Януковича.

- Щодо обіцянки Януковича про місце прем’єра Колесникову, я би не був такий впевнений. З нього витиснули напівобіцянку. Але не про це мова. Я не можу вам підтвердити автентичність того договору, який оприлюднив конкретний живий працівник Секретаріату Президента. Але можу гарантувати вам, що кожне слово в цьому документі відповідає конкретним, реальним діям обох штабів Ющенка і Януковича за останні півроку. Документ ще раз підтверджує гру в чотири руки Ющенка і Януковича, аби не допустити до президентської посади Тимошенко.

- За результатами одного з досліджень громадської мережі ОПОРА, найбільше порушень виборчого законодавства зафіксовано у Юлії Тимошенко, зокрема йдеться про використання адмінресурсу. Також згадують і про подарунки виборцям, серед яких подаровані Вами ноутбуки…

- Три ноутбуки я подарував лабораторії мого рідного факультету електрофізики Львівського політеху, а один завіз у гуртожиток №14 в кімнату 616, в якій я проживав. Там зараз живе четверо дівчат, які і отримали подарунок. Але до чого тут вибори? Я зі своїх коштів купив ці речі подарував своєму ВНЗ. Але в жодному місці не згадував про вибори чи якісь інші політичні речі. Це помилка ОПОРИ, діяльність якої я щиро поважаю.

- А загалом щодо використання адмінресурсу…

- Як ви бачите, я перебуваю у відпустці. Жоден міліціонер не отримав жодної вказівки від мене, я пересуваюся на приватному авто, оплачую самостійно своє проживання і харчування. Жоден міліціонер ніколи від мене не отримував і не отримає вказівки, як голосувати. Я лише буду суворо контролювати, щоб у країні під час виборів не було фальсифікацій з будь-якого боку. Наразі нам це вдається. Запорукою мого об’єктивного ставлення можуть стати вибори 2006 року, коли я також не балотувався. Все буде гаразд навколо виборчих дільниць. Інше питання – що буде в дільницях, адже український закон передбачає заборону входження міліції на територію виборчих дільниць. Це мене дещо турбує. Саме тому основну увагу політиків треба звернути на діяльність членів виборчкомів та на недопущення голосування за відсутніх громадян.

- Юрію Віталійовичу, у Львові Ви також зазначали, що у разі перемоги Тимошенко вона призначить нового Генпрокурора України, без заміни якого неможливо подолати корупцію в Україні. Чи розглядають якісь імена?

- Прокурор має слухати тільки закон і не бути пов’язаним з попередньою владою. Я точно знаю про прізвища, які обговорюють у найближчому оточенні Юлії Тимошенко. Називати замість неї кандидатуру вважаю некоректним, але із тих прізвищ, які чув, думаю, може вийти гарна робота, яка приведе до конкретних прикладів ув’язнення найбільших грабіжників України. Як на мене, починати треба із двох найбільших афер останніх років. Це афера «РосУкрЕнерго» імені пана Фірташа, якого відсторонили від посередництва на газовому ринку України і який сьогодні судиться з Україною за втрачені доходи на суму 7 млрд доларів. За створення такої ракової пухлини, що грабувала Україну на таку колосальну суму, треба відповідати організаторам такої афери. І друга найбільша за роки незалежності України афера – це діяльність Національного банку України під прикриттям Президента: без жодної можливості щось змінити прем’єру чи Кабінету міністрів, видано близько 150 млрд грн, які пішли не на підтримку реального сектора економіки, не на виплату дивідендів вкладникам українських банків, а були в основному переведені в готівку і вивезені за кордон. Організатори цих двох афер мають першими стати перед правосуддям нового Генпрокурора і мають сісти за грати. Це буде сигналом для дуже багатьох чиновників, щоб зрозуміти, що в Україні є межа, за якою є сувора відповідальність незалежно від прізвищ, партійності та інших чинників.

- Як оціните роботу керівництва МВС на Львівщині?

- Оціню позитивно, бо якщо українська міліція у кризові часи, часи повномасштабного безробіття та активності кримінальних елементів, втримала ситуацію в допустимих межах, то львівська міліція навіть спрацювала краще. Скажімо навіть, якщо смертність на дорогах України впала на третину, то на Львівщині вдвічі, кількість убивств в Україні скоротилась на 7%, а на Львівщині – значно більше.

Добре оцінюю роботу карного розшуку, підрозділу з боротьби з економічною злочинністю, непогано останнім часом запрацював підрозділ з боротьби з незаконним обігом наркотиків, дуже добре спрацювали дільничні, чия невидима профілактична робота і є базою для недопущення росту вуличної злочинності. Дуже добре, порівняно з попередніми роками, можемо оцінити протидію автомобільних крадіжок, які скоротились в рази. Все ще незадоволений роботою УБОЗу, транспортної міліції, саме тому цього року ми змінили там керівництво.

- Попри позитивну оцінку, на Львівщині все ще залишається низка нерозкритих резонансних вбивств…

- Тут є величезний прогрес: після дуже вдалої операції департаменту карного розшуку МВС України, що тісно взаємодіяв з львівськими правоохоронцями, нам вдалося затримати людину, яка перебувала в розшуку. Затриманого підозрюють в організації резонансних убивств у Львові та Києві. Цю особу затримано кілька днів тому на території Італії. Це була міжнародна спецоперація за участі італійських та українських правоохоронців. Думаю, це затримання дасть відповіді на резонансні вбивства директора Львівського склодзеркального заводу Богдана Дацка, бізнесмена Кульчицького та ще двох скандальних убивств – у Львові та Києві.

Це серйозне досягнення карного розшуку. Ми вирахували контакт підозрюваного у організації вбивств – це жінка, яка вилетіла в Італію, її супроводжував наш агент під прикриттям. На території Італії він чітко скоординував діяльність, передбачену по лінії Інтерполу з італійськими правоохоронцями. Так ми затримали підозрюваного, що довгий час перебував у розшуку. На цей момент підозрюваного арештовано, протягом певного часу буде відбуватися оформлення процедури екстрадиції, це, як правило, півроку. Після цього він прибуде в Україну.

- Яких реформ найближчим часом можна очікувати в МВС?

- Досягнення і прорахунки в роботі міліції справді напряму залежать не тільки від ролі керівництва, але й від законодавчого забезпечення. Як тільки ми отримали перший сучасний серйозний закон про дорожній рух, одразу отримали конкретні результати: 30%-ве зменшення аварійності, смертності і травматизму на дорогах. Ніщо в нас в Україні не змінилося на краще на 30% за один рік, окрім цієї сфери. Якби й інші законопроекти, які в кількості приблизно 50 лежать в комітетах Верховної Ради, були прийняті, я впевнений, що ми б нарешті отримали нову міліцію. Більше того, я прихильник, щоб у нас була не міліція, а, як у всьому світі, поліція, щоб було змінено структуру МВС, створення національної поліції. Треба підпорядковувати МВС прикордонну службу, як це є практично у всій Європі, створити департамент еміграційної роботи, законопроект щодо якого тричі ветував Президент, необхідні закони про антикорупційне бюро на базі чинного УБОЗу, потрібно вводити в законодавчі межі роботу служби внутрішньої безпеки, що виловлює зрадників у погонах. Я вважаю, що нам треба впроваджувати вже згадану мною альтернативну підслідність, більш жорсткі санкції щодо наркомафії, також дуже важливо підняти адміністративні штрафи за проституцію, збут самогону, хуліганство, насилля в сім’ї, адже це все речі, з яких рано чи пізно виростає серйозна злочинність.

Важливим є прийняття законодавства щодо дитячої проституції. Куди не подивись, скрізь в міліцейській роботі потрібні законодавчі зміни. На жаль, парламент лише інколи згадує про роботу правоохоронних органів, як правило, у політизованому контексті. От, як приклад, «справа педофілів», яка перевернула всю Україну догори дригом, потім у нас її забрали, передали у Генпрокуратуру і вона «заглохла». Натомість суспільство і політики навіть не поцікавились, чому в Україні наразі є понад 600 справ про педофілів за цей рік. Значить це масове явище, а отже, треба вживати не тільки каральні, але й превентивні, зокрема моральні заходи. Комплексний підхід до реформування МВС, на жаль, ще не реалізований. Я чекаю наступного Президента, який буде готовий до щоденної кропіткої роботи не з декларування, а координації дій не тільки правоохоронців, але й законодавців.

- Як оціните роботу ДАІ та техогляд, який нещодавно завершився? Адже влітку Ви закликали «співробітників Державтоінспекції «не підсилювати тиск на водіїв» за допомогою «Візира».

- Кожен краник треба прикручувати поступово, не можна цього робити радикально, бо може зірвати різьбу. Новому порядку на дорогах вчилися обидві сторони: водії та міліціонери. Наразі я вважаю результат дуже гарним з огляду на понад 2200 збережених життів та 19000 збережених від травматизму осіб (порівняно з даними минулого року). З іншого боку, нам потрібно продовжувати тримати порядок на дорогах.

Щодо технічного огляду, що могло б бути, якби його не було, показала страшна трагедія на дорозі. Коли причіп вантажівки відірвався через несправний запірний механізм і фактично знищив пасажирський бус з прочанами, який їхав за ним. Маємо 12 загиблих осіб. Саме техогляд автомобілів має вберігати від подібних аварій. З іншого боку, я готовий до законодавчої ініціативи, яка б передбачала збільшення термінів між техоглядами, полегшення правил, можливо, зменшення розцінок, все це реально. Але слово за законодавством.

- Хочете надалі залишатись на своїй посаді, чи маєте якісь інші плани?

- Я хотів би дочекатися на своїй посаді того часу, коли перші десять найбільших злочинців сядуть за грати. Тоді я зможу спати спокійно. Сьогодні мені печуть ті тисячі справ, які захоронені в генеральному могильнику України. Я хочу дочекатися, коли нарешті закон скаже своє слово. Коли це станеться, я буду вважати свою роботу зробленою і нарешті знову стану нормальним Юрком Луценком, який приїде у Львів, піде у «Віденську каву», а можливо «Під вежу» чи у свій «Грюндік», вип’є кухоль пива, розповість анекдот. До цього часу я планую працювати міністром, очікуючи на партнерство радикально налаштованого Генпрокурора.