Львів: міськрада підприємців-націоналістів

Львівська міська рада VI скликання провела перше засідання. Пройшли перші важливі голосування, прийнято перші відповідальні рішення. Наразі депутати виявили несподівану одностайність: кандидатуру «свободівця» Василя Павлюка на посаду секретаря ради підтримало 84 депутати з 88 зареєстрованих.

Попри те, як стверджують експерти, оновлений і омолоджений депутатський корпус далеко не завжди буде таким консолідованим: «молода кров» – це нові амбіції, різні погляди на проблеми та подекуди радикальні настрої.

Як підрахували експерти з ГМ «Опора», склад нового депутатського корпусу Львівської міської ради оновився на 80%. З представників попереднього скликання тут залишилось тільки 19 народних обранців.

«Любові до України та ентузіазму замало…»

Як відомо, домінує у цій міській раді представництво Всеукраїнського об’єднання «Свобода», яка набрала на останніх місцевих виборах у Львові 80 249 голосів.

Відтак, ця політична сила отримала у міській раді 55 депутатів, слідом іде «Фронт змін» – 7, Партія регіонів – 6, «Україна Соборна» – 4, Народний Рух України – 3, «Наша Україна» – 3, ГП «Пора» – 3, Республіканська Християнська партія – 3, «Удар» – 3, та Реформи і Порядок – 1, «За Україну!» – 1, Аграрна партія України – 1 депутат.

Загалом із 90 депутатів є позапартійними: від Партії регіонів – 4 (з 6), від «України Соборної» – 4 (з 4), від РХП – 1(з 3), від ПРП – 1 (з 1) і від Аграрної партії України – 1 (з 1).

Попередній досвід депутатської роботи мають тільки 21% депутатів.

Проте, політолог Ігор Танчин вважає, що це не обов’язково буде показником професійності роботи депутатів, які раніше не працювали у раді.

«Треба зважити і на попередній життєвий досвід депутатів загалом: чи вирішували вони господарські проблеми, чи керували вони колективами. Чимало з них такого досвіду не мають, тому цих людей треба буде банально вчити – так само, як і вчилися депутати попереднього складу. Багатьом із них доведеться починати з нуля, за ними немає нічого, крім любові до України, ентузіазму і бажання працювати – а цього мало, щоб вирішувати господарські проблеми», – каже експерт у коментарі ZAXID.NET.

Рада підприємців  

Беззаперечну більшість у цій міській раді становлять представники місцевого бізнесу. Це 58 депутатів з 90. Представники бюджетної сфери – це 28 осіб. Також у раді є четверо безробітних.

Ігор Танчин зазначає, що у такому значному відсотку представників бізнесового середовища у раді немає нічого нового, мовляв, у попередньому скликанні теж було багато бізнесменів.

«Суттєвої зміни в роботі ради через це не буде. Бізнесмени будуть намагатися вирішувати свої приватні і корпоративні питання, як це було і до того», – каже він.

Натомість політолог Юрій Шведа дотримується протилежної думки і вбачає у такому засиллі бізнесу в раді значну небезпеку.

«Це – ненормальна ситуація, коли бізнес і політика поєднуються в одному. Бізнес і політика в ідеалі повинні бути відділені, бо вони спрямовані на різні цілі, але на практиці влада стала найкращим бізнесом. Значна присутність бізнесменів у владі частково пов’язана з фінансуванням політичних партій у період виборчої кампанії: включаючи кандидатів-бізнесменів у свої списки, партія, фактично, заробляє гроші, а ті, у свою чергу, намагаються повернути свої вклади з коштів, призначених для вирішення проблем Львова та мешканців. Це – велике лихо для громади Львова», – запевняє він ZAXID.NET.

Водночас, соціолог Олексій Антипович зазначає, що значна частка бізнесменів у складі новообраних депутатів – це малий бізнес, відтак це несе певну користь.

«Це не той бізнес, який сидить у Верховній Раді. І зовсім не великі бізнесмени Львова, тобто їх там є кілька, а решта – підприємці. Новообраний склад міської ради у більшості своїй – це підприємці. Подивимось, наскільки у них буде відрізнятися уявлення про міську комуналку від уявлення великих бізнесменів, держурправлінців. Дрібний та середній бізнес завжди має свою точку зору на розвиток міста і господарки», – каже він і додає, що це матиме свій позитив, оскільки кожен підприємець, намагаючись зробити щось для свого бізнесу, одночасно робитиме щось хороше для міста і громади.

«Інша справа, наскільки ці люди захочуть працювати на місто, на громаду, а не на свою кишеню. Будемо відверті, напевно, альтруїстів серед депутатів будь-яких рівнів – від сільської ради до Верховної – не знайдеш… Участь підприємства, участь підприємця бізнесу, капіталу у розвитку міста має бути, в цьому немає нічого поганого. Але головне, щоб плодами цього покращення могли скористатися усі мешканців», – додає він у коментарі ZAXID.NET.

Чоловіча влада

Правозахисні організації та борці за права жінок легко могли б звинуватити цю міськраду та львів’ян загалом у нехтуванні гендерною рівністю. Зрештою, як і раду попередню. Адже з 90 народних обранців які тут працюватимуть у найближчі роки, лише 7 жінок: рухівка Лідія Бойчишин, «свободівки» Лариса Василишин, Ярина Вайда, Любомира Вовчок, Ірина Шалаковська, Людмила Шекета, а також Віра Лясковська, позапартійна, висуванка «України Соборної».

До слова, у попередній раді жінок було трохи більше – 11.

Юрій Шведа зазначає, що причина такого непропорційного представництва обох статей у міській раді, зокрема, криється у самій моделі виборчої системи.

«Відомо, що мажоритарна система сама по собі не сприяє гендерній рівності, відтак жінки у виборах за мажоритарною системою найчастіше виявляються аутсайдерами. Тобто зміна пропорційної системи на змішану вплинула на те, що представництво жінок у міській раді зменшилось», – зазначив експерт.

Він додав, що, однак, важко спрогнозувати, як конкретно це позначиться на роботі міської ради. «Але зрозуміло, що жінки мають інший погляд на ряд проблем, ніж чоловіки, і ця позиція мала би бути представлена. Оскільки жінок так мало, чоловічий погляд на проблеми, що розглядатимуться на сесіях міської ради, буде домінувати», – сказав Шведа.

Рада молодих

ZAXID.NET підрахував, що середній вік депутатів нового скликання становить 38,5 років. Наймолодший депутат – Михайло Семчій від фракції ВО «Свобода», він народився 1991 року. Найстарша – Віра Лясковська, 1938 р.н. Та загалом, щодо омолодження ради, більшість експертів ставляться позитивно.

Юрій Шведа вважає, що це нормальний середній вік для депутатів. «Це люди, які вже мають певний життєвий досвід для того, щоб займатися депутатською діяльністю, представляти певну групу людей і брати на себе відповідальність не тільки за свою долю, а й за долю інших. Окрім того, у них ще є попереду перспектива, на відміну від старших людей», – сказав він.

Щодо значної кількості молоді, на думку політолога, ефективність такої ради багато у чому залежатиме від того, на що ці молоді люди спрямовуватимуть свою енергію, мовляв, якщо намагатимуться проводити політику «від себе», не маючи при цьому належного досвіду і відповідного рівня освіти, то «це буде негатив».

Своєю чергою, Ігор Танчин зазначає, що молоді люди – це переважно представники «Свободи». І оскільки це партія лідерського типу, то цілком логічним він вважає те, що їй важливі «не яскраві особистості, а прості виконавці».

«Якщо говорити абстрактно, то зрозуміло, що молоді люди більш схильні до рішучих і експресивних дій, ніж старші, вони є більш категоричними і схильні менше зважати на наслідки своїх рішень. Але це – теоретично, а практична вага цього параметру, відірваного від політичних міркувань, може виявитись зовсім незначною», – каже експерт.

Разом з тим, Олексій Антипович запевняє, що оновлення ради в бік омолодження – це палка, яка має два кінці. «З одного боку, це молоді люди, які бачать по-новому розвиток міста, себе, суспільства. У цьому добрий крок вперед, депутатський корпус зможе подивитися на всі процеси в місті по-молодому. Звичайно, в них немає досвіду політичного, бо це молоді люди. Але що краще: консервувати сталу інформацію, чи крок хоча б кудись, але вперед?», – резюмував Антипович.

Доволі прогнозованим, зважаючи на віковий склад ради, є й кількість осіб, які отримали вищу освіту.

Незакінчену вищу освіту мають «свободівці» Михайло Семчій (наймолодший депутат), Тарас Гупало, Олександр Щур та Юрій Лунь. Середню освіту має також лише одна представниця ВО «Свобода» – Любомира Вовчок.

Рада націоналістів

Зважаючи на особливості симпатій Львова та галичан, не дивно, що до ради не пройшла жодна так би мовити «ліва» політична сила. Проте охарактеризувати однозначно ідеологічну структуру ради не так уже й просто, зважаючи на те, що у раді є кілька позапартійних депутатів, а також кількісно домінують підприємці.

«Ідеологічну структуру у Львівській, як і в Івано-Франківській та Тернопільській міськрадах, передусім зараз мають визначати депутати від ВО «Свобода». Можна говорити, що це націоналістична ідеологія, що це націонал-патріотична ідеологія. Але ця партія має стержень і лідера, тому і депутати будуть дотримуватись цього, не вилятимуть хвостом. Це буде стосуватися і політичних, і економічних, комунальних аспектів діяльності міської ради», – зазначив Олексій Антипович.

Тому він вважає, що та складова депутатського корпусу, яка «хоч і прийшла під брендами політичних сил, проте не буде себе зараховувати до якоїсь ідеології чи групи депутатів», реально матиме незначний вплив на діяльність міської ради в цілому.

***

Отож, вважати перші голосування ради показовими, напевно, зарано. Однак поєднання таких чинників, як засилля підприємців, молодий вік депутатів і брак досвіду у багатьох із них, очевидно, можуть обіцяти багато сюрпризів.