Львів- місто виключених, або Центрові і радіальні

За всіма негативами і, для справедливості, позитивами запровадження нової транспортної схеми, криється ще одна проблема, болісні наслідки якої ми відчуємо якщо не завтра, то післязавтра.

Знайома молода бабуся, яка активно допомагає запрацьованим молодятам розвивати дітей, водила маленьку онучку на гурток для діток від 2 рочків. Їздила із Дністерської, де живе, до центру, на Шевську здається, де той гурток є. Останні такі мандрівки, після реформи транспорту, рубом поставили питання про неможливість і недоступність такого люксусу. Тепер вона мусить їхати двома видами транспорту або довго йти пішки. Хто має маленьких дітей, або пам’ятає, як це було, зрозуміє, що це неможливо. Ближче нічого подібного для дітей немає.

Така ж проблема постане перед батьками і дітьми старшого віку, які вже самі можуть добиратися до місця позашкільних занять. Але кожна мама тепер тричі замислиться перед тим, як  відважитися відпускати дитину у ризиковану подорож двома-трьома транспортами, завжди переповненими, чи пішки, через наші дороги, на яких не завжди адекватні водії. Вихід один – сиди вдома, так безпечніше.

Пенсіонери і люди із меншими чи більшими проблемами  здоров’я, також опиняються під домашнім арештом. Їм і так було нелегко їздити у тих маршрутках, які часто не зупинялися, зауваживши бабцю чи діда, який махає рукою. Не кажучи вже про сходинки до автобусів. Це ми їх не зауважуємо, а старшій людині вони схожі на Еверест і кожен крок дається з великим напруженням. А якщо сумки і з базару? А так є найчастіше, бо молоді не мають часу на базари, і сир-молочко приносять непрацюючі батьки. Тепер же тих сходинок стало удвічі більше, людей у транспорті також удвічі більше, а пішки несила, тим паче з торбами. Отже, також сиди вдома, не рипайся.

У випадку , коли пенсіонери мають більш спокійне життя і не мусять носити сумки з базару – це все ж не всі їхні життєві потреби. Культурна пропозиція для таких людей і так не дуже багата, а тепер вибратися на концерт чи до театру – взагалі стає неможливим.

Транспортна реформа чітко виявила і загострила проблему виключеності великої кількості мешканців Львова із культурного процесу, які майже стовідсотково зосереджений у центральній частині міста. Якщо донедавна можна було до центру бодай так-сяк добратися, то тепер ця виключеність стала очевидною.

Із потрібною, без сумніву, транспортною реформою, загострилася одна, дуже істотна проблема. Для батьків із малими дітьми, пенсіонерів і людей із обмеженими можливостями дуже ускладнився доступ до того, що, на жаль, зосереджене у центрі, а саме:

• культурних подій і заходів
• освітніх і розвиваючих подій
• культурних і мистецьких закладів
• історичного міського середовища

Якщо  не почати переносити культурні події із центру міста до його інших районів,  то через кілька років ми матимемо покоління центрових продвинутих і радіальних відсталих. І тих радіальних буде більшість.

Таке часткове перенесення чи організація культурного життя поза центром міста, поміж всього іншого, покаже, яка інституція працює виключно на швидкі гроші і туриста, а яка - на львів'ян.

Центр очистили. Але для кого і від чого? Для вланисків джипів і туристів? Від пенсіонерів і молодих батьків із дітьми? Хто зауважив, що Львів стає містом виключених, містом центрових і радіальних?