До теми
Вибух у житловому будинку, кілька десятків потерпілих і одне приймальне відділення. Саме так звучить легенда, за якою відбулися навчання для львівських лікарів. За кілька годин вони мали діагностувати пацієнтів, провести екстрене лікування і направити їх в інші відділення. При цьому — не втратити голови у загальній паніці.
«В мене, в принципі, ампутація, в мене забій живота. І що в мене тут?...Травма носа. Це був вибух», — розповідає Наталя.
Вона — одна із акторок, які на курсі для медиків «Підтримка життя під час травми» грає роль постраждалої від теракту. У цей день у лікарів є лише одне завдання: врятувати усіх і не втратити нікого.
Львівські медики, а серед них хірурги, травматологи, анестезіологи, розбилися на групи. Для 24 лікарів це своєрідний іспит, адже перед ним мали ще тиждень теорії та практики. А цього дня мають не панікувати, а холоднокровно й правильно провести так званий тріаж.
«Вибрати тих людей, кого ми зможемо зараз врятувати. Якщо ми сконцентруємося на найважчому чи на легкому, який багато кричить, ми не врятуємо найбільшу кількість пацієнтів», — пояснює інструктор Денис Годлевський.
Їм створили екстрені умови. Усе — справді, неначе після теракту. В імпровізованій лікарні не вистачає ресурсів, час від часу через перенавантаження зникає світло. Хворих лише більшає. І це ще не все. Раптом із криком до лікарні вриваються двоє чоловіків, у них паніка.
«Це родичі одного з травмованих. Таке може бути постійно. І лікарі мусять зважати і на ці можливі ситуації і адекватно на це реагувати, щоб посторонні не заважали їм виконувати лікувальну роботу», — каже інструктор Олександр Діжурко. Він і зіграв роль раптового «родича».
Втім, рятувати життя львівським медикам вдається непогано. Незважаючи на перепони, холодного розуму не втрачають.
«На даний момент доставлено в наше приймальне розгорнуте відділення 15 потерпілих внаслідок теракту. Майже у всіх — превалююча вибухова травма. Більшість із них потрапили в так звану червону зону, де працює 5 травма-команд, які ліквідують, скажімо, загрозливі стани», — пояснює лікар-травматолог лікарні швидкої допомоги Денис Єфімов.
Громадська організація «Захист патріотів» такі курси проводить уже четвертий рік поспіль. Спершу курси організовували для тих лікарів, які працюють на лінії вогню. А згодом зрозуміли: екстремального досвіду не вистачає і цивільним лікарям. Серед навичок, яких хочуть навчити медиків організатори, найважливіше — це працювати в команді.
«Багато наших лікарів, тому що так воно було роками в українській медицині, в окремих ділянках працюють окремо. Скажімо, привозять пацієнта, приходить нейрохірург і дивиться на голову, на спину, на голову, все окей і відходить. Приходить ортопед, дивиться, немає ніяких переломів, відходить. Цей курс групує чотирьох лікарів, і кожен з них має навчитися кожну річ», — пояснює співзасновниця курсу Уляна Супрун.
Навчання для львівських медиків стали двадцять п'ятими за рахунком в Україні.
Ми використовуємо