Львівські науковці з'ясували площу землі, яку забруднює одна батарейка

Марганець, нікель, кадмій, цинк, титан – це далеко не всі елементи таблиці Менделєєва, які є у батарейці. Досі вважалось, що один пальчиковий акумулятор забруднює 20 кв. м землі. Та ці дані не мали наукового підґрунтя. Змінити це вирішили у всеукраїнському русі «Батарейки, здавайтеся!». Ініціаторки відібрали на своєму складі найпоширеніші енергоносії і віддали в лабораторію «Львівської політехніки».

Місяць акумулятори досліджували в лабораторії кафедри екологічної безпеки «Львівської політехніки». Експеримент ставили на соляних та алкалінових акумуляторах. Спершу з’ясували їх вміст.

«В основному в неї є цинковий електроліт і нікелевий наповнювач. Ми будемо використовувати саме нікелевий наповнювач для експерименту. Ставимо зовсім небагато нашого матеріалу для дослідження», – розповідає асистентка кафедри екологічної безпеки НУ «Львівська Політехніка» Анна Гивлюд.

Спеціальний аналізатор показує незначну кількість натрію, магнію, сірки, фосфору, калію та титану всередині батарейки.

«Це в межах похибки, ми можемо про нього не судити. Але очевидність нікелю, присутність заліза, марганцю і цинку, можна вже сказати про ці недопустимі межі, які можуть попадати у навколишнє середовище», – говорить провідна спеціалістка кафедри екологічної безпеки «Львівської політехніки» Надія Коваль.

Далі науковиці впродовж п’яти днів у колбах настоювали воду, де була ціла батарейка та розрізана. Нею поливали насіння крес-салату, яке висадили у пропарений ґрунт. Повністю зійшла рослина полита звичайною водою. А от вода з батарейками лише вбила салат.

«Найгірший результат – це батарейки з пошкодженим корпусом, чому ми дійшли до того, що це розглядали під мікроскомо, бо росту як такого не було, тобто пагінці в нас не виросли взагалі», – каже асистентка кафедри екологічної безпеки «Львівської Політехніки» Марія Руда.

Знаючи ступінь розповсюдження елементів батарейки на певну площу з допомогою математичного моделювання екологи дізнались про шкоду енергоносія у навколишньому середовищі.

Результати дослідження, яке провели науковці приголомшили. З’ясувалось, що одна пальчикова батарейка, яка є точно у кожного із нас отруює 16 м² землі. Це означає, що у такому ґрунті не можуть рости навіть бур’яни і потрібно щонайменше 50 років аби така земля відновилась.

Це дослідження у політехніки замовив всеукраїнський рух «Батарейки здавайтеся!». Вже п’ятий рік вони збирають такі відходи з усієї України. Розповідають із переробкою самі не впораються, бо це надто дорого.

«В Європі переробку батарейок організовують їх виробники, а держава їх просто змушує робити за законом. Вони закладають ці витрати у свої витрати і створюючи організації розширеної відповідальності виробників, оплачують збір і переробку батарейок», – прокоментувала голова руху «Батарейки, здавайтеся!» Любов Колосовська.

На таку ж схему із «Батарейки здавайтесь!» погодились дві мережі – «Ватсонс» та «Епіцентр». Наступного року вони відправлять на переробку за свій кошт 55 тонн акумуляторів. Та це лише 2% від річного імпорту.

«Бюджет цього проекту буде формуватись з доходів нашої компанії, з доходів компанії постачальників ну і представників компаній виробників», – додав представник мережі «Епіцентр К» Ігор Дембінський.

Тож невдовзі старі батарейки можна буде викинути й у магазинах «Епіцентр» та «Ватсонс». Також у Львові є міська програма. Акумулятори приймають в районних адміністраціях, ЛКП та школах.