Львівський прокурор п’ять місяців обороняв Донецький аеропорт

Історія, яка ламає стереотипи

СуспільствоІрина Папірник, 23 жовтня 2015, 19:26 14992 27

Максим Грищук – львівський прокурор, який добровільно пішов у зону АТО. Рік чоловік прослужив у Збройних силах, з них – п'ять місяців захищав Донецький аеропорт. Сьогодні, 22 жовтня, його перший робочий день після служби в зоні АТО.

З 2013 року Максим Грищук працює у міській прокуратурі Львова, займається справами неповнолітніх. Рішення стати добровольцем він прийняв ще тоді, коли анексували Крим. У квітні 2014 чоловік пішов у військомат, але перший раз його заяву загубили. Вдруге прокурор з’явився на порозі комісаріату вже в серпні під час відпустки. У лавах ЗСУ Максим Грищук прослужив рік.

«У мене дитина росте і рано чи пізно вона підросте і запитає, а де ти був чи що ти робив, коли в нас в країні була війна. У мене просто не буде відповіді, я не хотів би ховати очі», – розповідає прокурор-кіборг Максим Грищук.

З кінця серпня 2014 року Максим почав готуватися на Яворівському полігоні. Каже, тоді всі давали стару і жахливу форму, і всі його побратими за «різношерстністю» одягу нагадували швидше ополченців, аніж військових ЗСУ. Прокурор зізнається: його кевларовий шолом та бронежилет купували за кошти працівників міської прокуратури.

Про те, що пліч-о-пліч із новобранцями займається прокурор, ніхто навіть не здогадувався. Коли дізналися – не повірили.

«Кажуть: а чого ти пішов? Та добровільно пішов! – Та ні, там щось не те, там якась, певно, люстрація і ти від люстрації косиш. Ти, певно, взятки великі брав. Вони мені довго не вірили», – зізнається прокурор-кіборг Максим Грищук.

Після двох місяців навчання на полігоні Максим потрапляє в саме пекло – Донецький аеропорт. Він не служив до того у армії і ніколи не користувався автоматом. Максим Грищук – пластун, тому гори, карти і вміння орієнтуватися на місці допомогли вижити. Для нього Донецький аеропорт – значно більше, аніж поле битви.

«З початку стояли, бо дійсно тримали окраїну Донецька. Це був як стратегічний об’єкт, аби вантажні літаки російські туди не сідали. Коли розбомбили злітну полосу, вже тримали як висоту, а пізніше це вже стало символом. Ми не могли втратити і відступитися від цього символу», – згадує Максим.

У чоловіка росте двоє донечок. Найменшій лише 3 місяці, та він мріє про сина. Коли прокурора називають кіборгом, сміється, каже, що, якби знали окупанти, хто ж насправді охороняє аеропорт, – не повірили б.

«Всі боялися. Хто каже, що не боявся, то той обманює, адже страх це нормальний захист організму. Страшно було, коли перший раз обстріляли. У мене трусилися ноги і забивало дихання, як риба хапав повітря», – розповідає прокурор.

Максим Грищук додому повернувся лише нещодавно. Його дружина Вікторія весь цей час навіть не здогадувалася, що чоловік захищав аеропорт. Коли чоловік вирішив піти добровольцем, відреагувала як всі жінки.

«У мене перша реакція була, як у всіх жінок. Була проти, тому що страшно. А потім вже подумала, емоції вже відійшли і якось так нормально сприйняла», – додала Вікторія Грищук.

Прокурора-кіборга представили до державної нагороди «За мужність», та він скромно каже, що герої насправді ті, кого вже немає поруч.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук